- •Методичні вказівки
- •«Страхування»
- •Тема 5. Особисте страхування
- •Тема 6. Майнове страхування
- •Стор. Тема 7. Страхування відповідальності
- •Тема 8.Перестрахування і співстрахування
- •Тема 9. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •Тема 10. Фінансова надійність страхової компанії
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхуваня
- •1. Характеристика теми та її мета
- •1. Необхідність та форми страхового захисту
- •2. Сутність та функції страхування
- •3. Принципи страхування
- •4. Роль страхування в системі економічних відносин
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 2. Класифікація страхування
- •1. Поняття класифікації та її значення
- •2. Класифікація за об’єктами страхування
- •3. Класифікація за формами проведення страхування
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінка
- •1. Поняття та основні характеристики ризику
- •2. Оцінка ризику та визначення доцільності його страхування
- •3. Структура та основа розрахунку страхових тарифів
- •4. Управління ризиком
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 4. Страховий ринок. Страхова організація. Державне регулювання страхової діяльності
- •Становлення та етапи розвитку страхового ринку України.
- •2. Особливості страхового ринку України.
- •3. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні
- •4. Перспективи розвитку страхового ринку України
- •5. Види страхових компаній та порядок їх створення
- •6. Структура страхової компанії
- •7. Ресурси страховика: фінансові, матеріальні, трудові, інформаційні
- •8.Органи управління страховою компанією
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 5. Особисте страхування
- •1. Змішане страхування життя
- •2. Страхування дітей
- •3. Страхування ренти і пенсій
- •4. Обов’язкове страхування від нещасних випадків
- •5. Страхування пасажирів
- •6. Медичне страхування. Умови обов’язкового медичного страхування та добровільного медичного страхування
- •7. Страхування “Спорт”. Страхування спортсменів від нещасних випадків
- •8. Страхування дітей від нещасних випадків
- •9. Індивідуальне та колективне добровільне страхування від нещасних випадків
- •10. Добровільне страхування від нещасних випадків “Здоров’я”
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 6. Майнове страхування
- •1. Страхування майна юридичних осіб
- •2. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств
- •3. Страхування виробничих ризиків
- •4. Страхування майна громадян
- •5. Страхування вантажів
- •Страхування водного та авіаційного транспорту
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 7.Страхування відповідальності
- •1. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •2. Страхування професійної відповідальності
- •3. Страхування ризиків непогашення кредитів
- •4. Страхування відповідальності за непогашення кредиту
- •5. Страхування депозитів
- •6. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції
- •7. Страхування відповідальності роботодавця
- •8. Страхування відповідальності за забруднення навколишнього середовища
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 8.Перестрахування і співстрахування
- •1. Сутність перестрахувальних операцій
- •2. Методи перестрахування
- •3. Форми проведення перестрахувальних операцій
- •4. Співстрахування та механізм його застосування
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 9.Доходи, витрати і прибуток страховика
- •1. Доходи страхової компанії
- •2. Витрати страхової компанії
- •3. Прибуток страхової компанії
- •4. Оподаткування страхової компанії
- •Тести для самоконтролю
- •Тема 10.Фінансова надійність страхової компанії
- •1. Поняття фінансової надійності страховика
- •2. Страхові резерви, що формуються страховиками.
- •3. Оцінка платоспроможності страховика
- •Тести для самоконтролю
- •Перелік рекомендованої літератури
3. Форми проведення перестрахувальних операцій
Пропорційна форма перестрахування передбачає часткову участь сторін у розподілі відповідальності. Відповідно до узгодженої частки участі в договорі між сторонами розподіляються страхові премії і збитки.
У пропорційному перестрахуванні розрізняють квотний договір перестрахування, договір ексцедента суми і квотно-ексцедентний договір.
Згідно з квотним договором перестрахування перестрахувальник зобов’язується передавати перестраховикові частку в усіх ризиках певного виду, а перестраховик зобов’язується приймати її. Частка участі в перестрахуванні може бути подана у відсотках від страхової суми або в абсолютному вираженні. Перестраховик має право встановлювати ліміти відповідальності за договором.
Ексцедентне перестрахування – складніший вид пропорційного перестрахування. Такий вид перестрахування використовується в тих випадках, коли застраховані ризики різні за страховими сумами. Договір ексцедента суми передбачає передавання цедентом обумовленої частини ризиків понад власне утримання. Отже, цедент несе відповідальність за всіма ризиками у розмірі страхової суми, що менша або дорівнює власному утриманню, а перестраховик – за всіма ризиками, де страхова сума перевищує розмір власного утримання цедента.
Ексцедент за договором – це величина, кратна власному утриманню цедента. Сума ексцедента виражається в кілька разів збільшеним розміром власного утримання. Власне утримання на певному рівні в ексцедентному перестрахуванні називають лінією (часткою).
Місткість ексцедентного договору складається із суми власного утримання цедента і покриття перестраховика
Для покриття всього ризику буває недостатньо одного ексцедентного договору, тому крім договору першого ексцедента укладаються договори другого, третього і наступних ексцедентів
Іноді квотний договір та договір ексцедента суми використовуються комбіновано. Квотно-ексцедентний договір передбачає встановлення ексцедента залежно від визначеної частки (квоти) власного утримання. А понад рівень утримання використовується ексцедент – ліміт відповідальності перестраховиків, що фіксується в абсолютному вираженні.
Квотно-ексцедентний договір використовують у тому разі, коли компанія розширює свій бізнес у новому для неї виді страхування, тобто цедент може точно обчислити ефект збільшення квотного утримання.
Сутність непропорційного перестрахування полягає в тому, що відшкодування, яке надається перестраховиком, визначається тільки розміром збитку і не залежить від страхової суми, а тому немає пропорційного розподілу відповідальності за окремим ризиком і оригінальною премією. Призначення непропорційного перестрахування – гарантувати відповідальність страховика за прийнятими ризиками щодо великого сукупного збитку за визначений період.
Відмінність договору ексцедента збитковості полягає в тому, що перестраховик бере участь у відшкодуванні збитків лише у випадках, коли збитковість за певний строк перевищує обумовлений договором перестрахування відсоток. Розмір збитковості, понад який вступає в дію договір, установлюється так, щоб компанія-цедент не мала можливості отримати прибуток з частки її відповідальності. Отже, мета договору ексцедента збитковості – захист страховика (цедента) від додаткових або великих втрат.