Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ для самостійного вивчення дисципліни.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
595.46 Кб
Скачать

Тема 2. Класифікація страхування

1. Поняття класифікації та її значення

2. Класифікація за об’єктами страхування

3. Класифікація за формами проведення страхування

1. Поняття класифікації та її значення

Виділяють найістотніші класифікаційні ознаки:

Історична ознака.

Економічні ознаки (яким видом страхування спеціалізується страхова компанія) види ризиків, статус страхувальника, статус страховика.

Юридичні ознаки (за видами і формами проведення, і за вимогами міжнародних угод), які види страхування здійснюються за кордоном.

Класифікація за історичною ознакою пов’язана з етапами виникнення та розвитку страхової справи.

Класифікація за економічними ознаками передбачає кілька варіантів.

По перше загальноприйнятим у світовій практиці є поділ страхування на дві сфери діяльності в залежності від спеціалізації. Це: страхування життя і загальні види.

Договори страхування життя характеризуються наявністю накопичувального характеру і строкової дії договору. Ці договори заключаються на тривалий період часу 3, 5,10, 15, 20, років.

Загальні види страхування відрізняються від договорів страхування життя:

договори укладаються на короткий період часу (до року), в залежності від виду страхування;

страхові платежі як правило сплачуються одноразовим внеском (інколи в два строки).

Не менш важливою з економічного погляду є класифікація за об’єктами що страхуються.

Класифікація за об’єктами передбачає виокремлення трьох галузей:

  • особистого страхування (життя, здоров’я);

  • майнового страхування;

  • страхування відповідальності (це відповідальність страховика перед 3 особою в разі втрати).

Страхування кожної галузі проводиться на випадок певних страхових ризиків.

В економічному аспекті класифікація здійснюється за статусом страховика і статусом страхувальника.

За статусом страховика страхові компанії є державні, комерційні (страхові компанії створені у формі акціонерних товариств відкритого і закритого типу) і товариства взаємного страхування. За статусом страхувальниками можуть бути як юридичні так і фізичні особи.

Класифікація за юридичними ознаками передбачає страхування за двома формами: обов’язкове і добровільне.

2. Класифікація за об’єктами страхування

За об’єктами, страхування поділяється на три галузі:

  1. Особисте страхування.

  2. Майнове.

  3. Страхування відповідальності.

Особисте страхування проводиться на випадок смерті страхувальника (застрахованого), тимчасової або постійної втрати ним працездатності, до життя страхувальника, до закінчення дії договору.

Особисте страхування поділяється на три підгалузі:

1). Страхування від нещасних випадків.

2). Медичне страхування.

3). Страхування життя.

Майнове страхування включає в себе страхування будівель, споруд, майна, врожаю, транспорту тощо.

Страховик здійснює виплату страхового відшкодування в наслідок страхових випадків, обумовлених договором страхування якщо: пошкоджено або знищено матеріальні цінності, в разі втрати грошових коштів, неотримання запланованого прибутку.

Розмір відшкодування залежить від системи страхового забезпечення передбаченої конкретним договором страхування.

Існує три основні системи страхового забезпечення:

  • пропорційна;

  • система першого ризику;

  • гранична (граничне відшкодування).

Пропорційна система передбачає виплату відшкодування в тій пропорції що до збитку, в якій страхова сума за договором відноситься до дійсної вартості застрахованого майна.

Система першого ризику передбачає повне відшкодування збитків, завданих застрахованому майну, але в межах страхової суми за договором.

Система граничного відшкодування використовується в тих випадках майнового страхування, де страховик відшкодовує збитки страхувальнику в межах заздалегідь обумовленої границі.

Під страхуванням відповідальності розуміється відповідальність перед третіми (юридичними або фізичними) особами, яким може бути причинений матеріальний збиток чи нанесена шкода здоров’ю.

Страховою подією є факт настання відповідальності страхувальника підтверджений судовими органами, або добровільно самим страхувальником.

За страховою відповідальністю страхова сума не встановлюється, договором страхування визначається ліміт відповідальності страховика при нанесенні збитків страхувальником третій особі.