Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ для самостійного вивчення дисципліни.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
595.46 Кб
Скачать

2. Сутність та функції страхування

Страхування є системою економічних відносин між конкретними суб'єктами господарювання, де з одного боку виступають страхувальники, а з іншого - страховики. Важливою передумовою застосування страхування є майнова самостійність суб'єктів господарювання і їхня зацікавленість у переданні відповідальності за наслідки ризику спеціалізованим формуванням. Чим ця зацікавленість більша, тим і потреба у страхуванні вища.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю.

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування, або є застрахованими згідно чинного законодавства.

Функції страхування - зовнішній прояв суті страхування як економічної категорії. Оскільки страхування відбиває ідею застереження, захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб та безпеки, то воно виконує такі функції:

ризикова функція полягає у передаванні страховику за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором страхування.;

функція створення і використання страхових резервів (фондів) полягає у накопиченні страховиком певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків, що виникли у страхувальника внаслідок стихійного лиха, нещасного випадку або спричинених іншою страховою подією;

функція заощадження коштів полягає у накопиченні коштів страхувальника його внесками і, у випадку відсутності страхових подій за час дії такого договору, поверненні заощаджуваних коштів стра­хувальнику;

превентивна функція полягає у фінансуванні заходів для запобігання страхової події або мінімізації збитків, відповідно до умов договору страхування. Сюди відноситься і правовий вплив на страхувальника, закріплений в умовах договору страхування і орієнтований на збереження застра­хованого ним майна.

Зазначені функції страхування є специфічними. Разом з тим, страху­вання як складова частина фінансів, виконує і інші функції, притаманні фінансам в цілому, насамперед – контрольну та інвестиційну функцію.

Контрольна функція виражає властивість страхування до строго цільового використання коштів. Дана функція проявляється одночасно з попередніми в конкретних страхових відносинах. Відповідно до неї здійснюється страховий контроль за правильним проведенням страхових операцій.

Інвестиційна функція – пов’язана з тим, що страхування забезпечує поліпшення стану грошового обігу, підвищення купівельної спроможності національної валюти, збільшення інвестиційних можливостей країни.

3. Принципи страхування

Принципами страхування є:

  • вільний вибір страхувальником страховика, а страховиком – виду страхування;

  • страховий ризик;

  • страховий інтерес;

  • відшкодування в межах реально завданих збитків, тобто страхові відшкодування та виплати не повинні приносити страхувальнику прибуток: сума збитків не перевищувала суми виплат;

  • максимальна сумлінність, тобто повинна бути довіра між страховиком і страхувальником.

  • франшиза – це визначена договором страхування частина збитків, яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню страховиком. Вона може бути визначена в сумі або у відсотках до страхової суми. Завдяки застосуванню франшизи досягається поєднання самострахування зі страхуванням. Розрізняють умовну та безумовну франшизу.

  • суброгація — це передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми.

  • контрибуція — це право страховика звернутися до іншим страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним і тим самим конкретним страхувальником, з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків.

  • співстрахування — це страхування об'єкта за одним спільним договором кількома страховиками.

  • перестрахування — це передача ризику на відповідальність іншій страховій компанії.

  • диверсифікація. Закон України «Про страхування» передбачає, що предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням і розміщенням страхових резервів, а також із управлінням ними.