5. Страхування депозитів

Система депозитного страхування – це система захисту громадянських вкладів у комерційних банках в разі їх банкрутства.

Система депозитного страхування може здійснюватись на слідуючих засадах:

1. За характером вимог щодо участі комерційних банків у системі, вона може бути: обов’язкова; добровільна; змішана;

2. За обсягом захисту може бути: повна; обмежена; дискреційна ;

3. За принципом визначення ставок страхових платежів: фіксовані; диференційовані;

4. За мірою участі держави у системі депозитного страхування: держава може приймати участь; держава може не приймати участь.

Система страхування депозитів покликана вирі­шити два головних завдання:

1) захистити насамперед дрібних вкладників від фінансових втрат;

2) запобігти масовому вилученню вкладів, коли банк перебуває у тяжкому фінансовому становищі.

В Україні діє тимчасовий порядок формування КБ фонду страхування вкладів фізичних осіб (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб). Фонд створюється за рахунок внесків КБ на спеціальні рахунки в НБУ або придбання банками державних цінних паперів (на суму, достатню для покриття зобовязань перед фізичними особами), які також зберігаються на спеціальних рахунках в НБУ. Станом на 31.07.2011 року кількість банків-учасників фонду – 175. У випадку банкрутства конкретного банку національний банк розблоковує вказані рахунки і використовує кошти, які на них зберігаються на відшкодування вкладникам депозитів. Максимальне відшкодування за цим видом страхування зараз в Україні становить 150000 гривень. Розмір відшкодування може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду.

6. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції

Мета цього виду – захистити товаровиробників від претензій, що висувають споживачі його продукції.

Для одержання компенсації особа, що постраждала має довести, що їй було завдано збиток та що ця шкода є наслідком дефекту продукції виробника.

Відповідальність за товар може покладатися не лише на товаровиробника, але й на тих хто продає продукцію як свій товар. Згідно з договором відповідальності виробника страховик несе відповідальність за шкоду спричинену життю та здоров’ю, та шкоду майну, причиною яких була продукція виробника.

Виключається з відповідальності страховика пошкодження, зумовлені радіоактивним забрудненням, будівництвом, військовими діями.

Ставки страхових платежів: 0,1 – 0,6% від всього грошового обігу за попередній рік з урахуванням особливостей бізнесу.

7. Страхування відповідальності роботодавця

Роботодавець несе відповідальність перед своїми службовцями в разі:

• Особистої необережності, якщо він є фізичною особою

• Якщо роботодавець не забезпечив безпечне робоче місце та обладнання

• Не підібрав кваліфікованих спеціалістів

• Порушення законодавчих актів, що може привести до відповідальності роботодавця

• Необережність одного з службовців, що призвело до травми іншого

Страховики відшкодовують збитки, якщо страхувальника притягнено до відповідальності за шкоду, яку було заподіяно службовцю під час виконання ним його службових обов’язків.

Не відшкодовуються витрати: штрафи, неустойки; навмисні дії страхувальника; службовець одержав травму при виконанні робіт, які не пов’язані з його основним призначенням.

Для оцінки ризику надається наступна інформація:

• Вид виробництва

• Умови праці службовців

• Дотримання техніки безпеки

• Розвиток соціальної сфери

• Кількість службовців, стаж, кваліфікація працівників

• Історія збитків за останні 5 років

• Річна заробітна плата (саме цей показник береться за основу при визначенні лімітів страхової суми)