V. Узагальнення та систематизація знань.

VI. Підведення підсумків уроку

VII. Домашнє завдання

Під час організаційного етапу, коли відбувається привітання вчителя, налаштування учнів на роботу, створення психологічного комфорту тощо, що займає на уроці 3-4 хвилини, використовуються вчителем словесний метод та комунікативні прийоми. Тому що не наочний, не проблемний, не практичний метод та інші методи не використовуються, так як це, не доречно, не принесе певного узгодженого ритму уроку, і може, навіть, відволікти увагу учнів, замість того, що б налаштувати учнів на необхідний робочий лад на уроці.

Перевірку домашнього завдання та актуалізацію опорних знань ми пропонуємо провести з за допомогою наступних прийомів і методів: прийом огляду робочих зошитів учнів на наявність виконаного домашнього завдання та метод контролю (ущільнене опитування). Метод контролю під час актуалізації опорних знань необхідний, що б під час контролю вчитель міг здійснити плавний перехід до нової теми (або ув’язати тему попередню з темою наступною). Чому саме ущільнене опитування ми обрали, тому що ми ставимо на меті опитати як можливо більшу кількість учнів. Таким чином, учні закріплять знання, а вчитель перевірить знання учнів і зможе здійснити певну корекцію знань учнів.

Під час мотивації навчальної діяльності ми застосуємо словесний метод - розповідь, тому що ми плануємо розповісти учням в чому полягає необхідність, особливість вивчення даної теми.

Під час викладення нового матеріалу за визначеним планом пропонуємо застосувати, окрім словесного методу (пояснення), наочний метод (ілюстрації) (показ і пояснення таблиць «Основі ознаки підприємства» «Функції підприємства», «Види підприємницької діяльності»). Наочний метод ми поєднаємо з комп’ютерними, мультимедійними засобами (для цього нам знадобляться: ноут бук або ПК, мультимедійний проектор, екран, комп’ютерна «мишка»). Ми вважаємо, що поєднання словесного методу з наочним методом та з комп’ютерними засобами навчання буде сприяти кращому розумінню нового матеріалу, а в кінцевому рахунку кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу. Ще Ян Амос Коменський наочність вважав «золотим правилом дидактики». Окрім цього, як зазначають більшість дидактів, комп’ютерізація навчання або застосування окремих її елементів викликають інтерес у учнів, підвищують активність в навчанні. Також, пропонуємо використовувати на даному етапі уроку, обов’язково для розгляду економічних понять, категорій, методи аналізу та синтезу, що дозволить не тільки проаналізувати відповідні економічні категорій, а і показати як вони поміж собою об’єднанні.

Під час узагальнення та систематизації знань ми вважаємо за доцільне застосувати словесний метод - бесіди, під час якої плануємо використати як репродуктивні питання так і питання проблемного характеру, що дозволить також активізувати пізнавальну діяльність учнів та зробити процес навчання «не нудним».

Під час підведення підсумків та видачі домашнього завдання використаємо словесні методи та методи стимулювання. Оскільки під час виставлення поурочного балу вчителю необхідно, говорячи звичайною мовою, когось з учнів «похвалити», а комусь з учнів зауважити на недостатню підготовку. Тому що, однією із умов виставлення оцінки є її обгрунтованість та пояснення цієї обґрунтованості вчителем [Див. автор. праці - 8, 9].

4. Засоби навчання. Засоби навчання у поєднанні з методами та прийомами навчання дозволяють підвищити ефективність навчального процесу, впливатимуть на сприйняття, усвідомлення та засвоєння навчальної інформації.

Засіб навчання - це матеріальний або ідеальний об'єкт, який «розміщений» поміж вчителем і учнями і використовується для засвоєння знань, формулювання досвіду пізнавальної і практичної діяльності. Засоби навчання здійснюють суттєвий вплив на якість знань учнів, їх розумовий розвиток і професійне становлення. Об’єкти, які виконують функцію засобів навчання можна класифікувати за різними підставами: за їх властивостями, суб’єктами діяльності, впливу на якість знань і на розвиток різних здібностей, їх ефективності в навчальному процесі (наприклад, в плані зменшення кількості помилок під час розв’язання задач).

За суб’єктами діяльності засоби навчання можна умовно розділити на засоби викладання та засоби учіння. Так, обладнання демонстраційного експерименту відносяться до засобів викладання, а обладнання лабораторного практикуму - до засобів учіння. Засобами викладання користується в основному вчитель для пояснення, закріплення навчального матеріалу, а засобами учіння - учні для його засвоєння. В той же час засоби навчання можуть бути і тим і іншим, в залежності від етапу навчання.

Засоби викладання мають суттєве значення для реалізації інформаційної та керуючої функції вчителя. Вони допомагають пробудити та підтримувати пізнавальні інтереси учнів, покращують наочність навчального матеріалу, роблять його більш доступним, забезпечують більш точну інформацію про явища, які вивчаються, інтенсифікують самостійну роботу та дозволяють вести її в індивідуальному темпі. Їх можна розділити на засоби пояснення нового матеріалу, засоби закріплення та повторення і засоби контролю.

При використанні будь-якого виду засобу навчання необхідно дотримуватися міри та пропорції, які визначаються закономірностями навчання, частково законом інтеріоризації. Так, відсутність або недостатня кількість засобів навчання знижує якість знань за рахунок зменшення пізнавального інтересу та утруднення розуміння образного сприйняття матеріалу. Проте, велика кількість демонстрацій створює розважальний настрій учнів. Оптимальним вважається при вивченні складної теми 4-5 демонстрацій за урок, враховуючи засоби самостійної роботи і засоби контролю.

Предмети, малюнки, схеми, графіки та ін., які демонструються на дощі, повинні бути добре видні з останніх місць. Якщо це не завжди можливо, то необхідно використовувати роздатковий матеріал або пересадити учнів на час демонстрації за перші парти. Ідеальним в цьому плані є оснащення класів комп’ютерами, де на парті кожного учня стоїть комп’ютер і все, що демонструє вчитель у себе на моніторі, відображається на моніторах у учнів. Також добре використовувати мультимедійні засоби але інколи не вірне освітлення в класі утруднює розпізнання об’єктів на екрані. Учням обов’язково необхідно давати роз’яснення про реальні розміри предмету, який демонструється.

Досвід передових вчителів та експериментальні дослідження (Л. С. Виготський, П. Я. Гальперин, І. П. Колошина та ін.) показали, що інтенсивність розумового розвитку залежить від того, чи надаються засоби учіння в готовому вигляді чи конструюються учнями на уроці разом з вчителем. Виготовлення засобів навчання дає великий розвиваючий ефект та більш високу якість знань, чим їх ординарне використання за зразком, який надається вчителем. Це пояснюється тим, що розробка нових засобів навчання, як і удосконалення освоєних, передбачає зміну пізнавальних завдань та інструкцій, використання нових видів тренувальних вправ. Не абсолютна кількість задач, а їх різноманітність складають одну з дидактичних основ підвищення якості знань учнів, розширенню їх кругозору та здібностей.

На сьогоднішній час в практиці навчання широко розповсюдженні три підходи до розробки, конструювання та використання засобів навчання. Згідно першого, розробка засобів навчання не відноситься до викладання, тому необхідно використовувати тільки те, що вже є в матеріальному оснащенні кабінету. В цій позиції засоби навчання ототожнюються з звичними засобами наочності, контролю та т.п., які створюють відомий комфорт без якого можна і обійтися. Прибічники цієї теорії часто стверджують, що їм для викладання достатньо дошки та крейди.

Другий підхід абсолютизує роль засобів навчання, які в ньому розглядаються як головні, єдині, які забезпечують досягнення цілі, а всі інші компоненти (методи, організація та т.п.) повинні відповідати та обумовлюватися специфікою засобів навчання. Перебільшення ролі засобів навчання можна розглядати як негативну реакцію на перший підхід, який заперечує взагалі їх значення і вплив на якість знань та розумовий розвиток учнів.

Третя позиція полягає в тому, що засоби навчання розглядаються, перш за все, в системі діяльності вчителя і учнів. Вони виконують певні функції та забезпечують (разом з іншими компонентами) визначену ними якість знань та розумовий розвиток учнів.

За складом об’єктів засоби навчання поділяють на матеріальні та ідеальні. Матеріальні в свою чергу: на матеріальні матеріально-технічні. До матеріальних відносяться: підручники і навчальні посібники, таблиці, моделі, макети, карти, схеми, приміщення, меблі, розклад занять. До матеріально-технічних - кінопроектори, діапроектори, відео магнітофони, аудіо магнітофони, телевізори комп'ютери, програвачі, мультимедійні засоби, комп’ютери тощо. Наочні посібники поділяються на три групи: 1) об'ємні посібники (моделі, колекції, прибори, апарати та ін.); 2) друковані посібники (картини, плакати, портрети, графіки, таблиці, тощо); 3) проекційний матеріал (кінофільми, відеофільми, слайди, комп’ютерні диски та ін.). Моделі бувають трьох видів: 1) на яких можна показати принцип дії об'єкту; 2) на яких зображений пристрій або схема роботи: 3) відтворюючі зовнішній вигляд виробу або предмету.

З багатьох дисциплін використовуються також діаграми, які бувають порівняльними та лінійними. Порівняльні діаграми використовуються у вигляді прямокутників, секторів і інших геометричних фігур для співставлення процесів або характеристик. Лінійні діаграми використовуються для графічного зображення функціональних залежностей. Кожна дія здійснюється за допомогою будь-якого засобу. Розумові дії здійснюються за допомогою ідеальних засобів, які входять до складу компонентів мислення наряду з образом кінцевого продукту (метою), умовою задачі (діяльністю) і технологією роботи (операційним складом мислення). В процесі пояснення нового матеріалу вчитель виражає ці засоби наглядно (графічно, символічно та ін.) або вербалізує їх (словесно). Вербальний вираз засобів завжди починають з дієслова (намалювати, зобразити та ін.).

Навчання являє собою комунікацію, в ході якої проходить обмін інформацією поміж учасниками навчального процесу, який протікає у вигляді спілкування, бесіди, дискусії, доповіді, лекції та ін. Використовують три види засобів комунікації: лінгвістичні (усна і письмова мова), семіотична (абстрактно-символічні знаки, рівняння, графіки та ін.) і пара лінгвістичні (жести, міміка).

Матеріальні і ідеальні засоби навчання не протистоять, а доповнюють один одного. [Див. авторську працю – 5, с.47-48].