Тема 5. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем

Поняття моделі та моделювання. Роль та функції моделювання у політичному житті суспільства. Модель та оригінал, поняття гомоморфності. Типологія моделей. Матеріальні та ідеальні, евристичні, прогностичні та нормативні, імітаційні моделі. Моделі–гіпотези та моделі–інтерпретації. Асоціативне та логічне, ретроспективне та пошукове моделювання.

Основні етапи моделювання. Концептуальні, математичні, комп’ютерні, інформаційні моделі. Принципи моделювання. Роль системного підходу у виявленні інваріантних характеристик політичного процесу.

Особливості математичних та комп’ютерних моделей. Чинники, що визначають необхідність їх використання. Межі використання комп’ютерного моделювання.

Математичні моделі складних систем. Види. Системи, що описуються звичайними диференційованими рівняннями. Дискретні та агрегативні системи. Статистичні методи обробки спостережень.

Принципи та особливості використання методу комп’ютерного тестування у сфері зовнішньополітичного аналізу. Типові ситуації, які моделюються. Умови коректного відбору еталонних та таких, що тестуються, об’єктів. Визначення параметрів та шкал. Вимога повноти та критерій універсальності параметрів. Математичні методи співставлення об’єктів на основі порівняння показників. Особливості використання та інтерпретації методів найменших квадратів та кореляції. Значення коефіцієнтів кореляції при здійсненні моделювання міжнародних ситуацій.

Поняття математичного багатовимірного простору. Образи об’єктів у просторі показників та образи показників у просторі об’єктів. Таксони та графи. Кореляційні матриці.

Тема 6. Зовнішньополітичне прогнозування

Поняття «прогноз» та «прогнозування». Взаємозв’язок теоретичного та прикладного підходів у зовнішньополітичному прогнозуванні. Значення прогностичної інформації для прийняття політичних рішень.

Емпірична база прогнозування. Ситуаційний аналіз. Визначення контрольованих та неконтрольованих чинників, а також фіксованих, випадкових та невизначених чинників. Типи факторів. Етапи ситуаційного аналізу. Виявлення небезпек: порівняльний метод, причинно–наслідковий аналіз. Аналіз подій, прогноз наслідків та оцінка вірогідності. Оцінка ризиків.

Моніторинг. Особливості коротко–, середньо– та довгострокового прогнозу. Визначення чинників, що впливають на механізм вироблення прогнозу та кінцевий результат. Етапи прогнозування міжнародних подій.

Види політичного прогнозу. Пошукове, цільове та нормативне прогнозування. Припущення та оцінка вірогідності. Дескриптивний (описовий) та прескриптивний (предписуючий) прогнози: передбачуваність та невизначеність, функціональна орієнтація та тимчасовий діапазон (час убезпечення). Ретроспективне (реконструктивне) прогнозування як інструментарій політичного дослідження (верифікація теоретичних гіпотез, перевірка ефективності методів та засобів прогнозування).

Сценарій як гіпотетична послідовність подій. Завдання сценаріїв політичного процесу. Інформаційне підґрунтя для підготовки сценаріїв. Варіантність сценаріїв. Класифікація чинників та роль припущень у підготовці сценаріїв. Використання комп’ютерних моделей при створенні сценаріїв. Вплив розроблених сценаріїв на механізм прийняття зовнішньополітичних рішень.

Методи, що використовуються у прогнозуванні. Проведення досліджень за методом Делфі. Модифікація методу Делфі. Точність оцінок за методом Делфі. Вибір груп експертів. Основні принципи проведення опитування за методом Делфі. Брейнстормінг.

Прогнозування за аналогією. Умови, необхідні для проведення формальної аналогії. Специфіка використання зазначеного методу. Історична аналогія. Відхилення від формальної аналогії.

Криві зростання. Криві заміщення. Крива Перла. Крива Гомперца.

Екстраполяція тенденцій. Експоненціальне та не експоненціальне зростання. Тенденція з межами. Кореляція тенденцій. Якісні тенденції.

Комбінування прогнозів. Матриці взаємодій подій.

Нормативні методи прогнозування. Дерево цілей. Морфологічні моделі. Блок–схеми послідовності виконання завдань.

Планування та прийняття зовнішньополітичних рішень. Використання системного аналізу та технологічного прогнозування.

Визначення ризиків та загроз за допомогою використання прогностичних методів. Використання математичних моделей для визначення рівня ризику. Масштаб ризику: методика визначення.