25

Лекція № 17

Денікінщина. Радянсько – польська війна і Україна. Відновлення більшовицького режиму. Нова економічна політика

Кінець літа 1919 р. – майже вся територія України окупована військами Денікіна (мета – „відновлення єдиної і неподільної Росії”).

Окупаційний режим – денікінщина:

• Україна поділена на 3 області: Київську, Харківську і Новоросійську (центр – Одеса) на чолі з головнокомандуючими;

• Фактичне переслідування української мови, позбавлення приміщення УАН;

• Єврейські погроми;

• Терор: дія військово – польових судів, масові розстріли.

Економічна політика:

• Відновлення поміщичого землеволодіння;

• У промисловості: скасування 8-год робочого дня, збільшення норм виробітку. Зростання безробіття.

Тому боротьба проти денікінців: у містах – антиденікінське підпілля.

• Початок - липень 1919 р. – ЦК КП(б)У створює Зафронтове бюро для керівництва діяльності підпільних більшовицьких організацій;

• Повстання в селі (денікінці прагнули поповнити армію за рахунок селян та забезпечити армію продовольством). Приклад повстання – с.Баштанка (Миколаївщина) – проголошення Баштанської республіки, вигнання денікінських урядовців. Партизанський рух: на Правобережжі;

• Часто очолювалися українськими есерами та соціал – демократами (для керівництва – в м.Кам`янець-Подільський утворено міжпартійний орган – Центральний український повстанський комітет – ЦУПком).

Махновці: наступ проти денікінців; бази Катеринославщина; марш – в 350 верст за тиждень, контроль над значними районами Півдня. На звільнених територіях – передача землі селянам; фабрик і заводів – колективам робітників. Н.Махно сприяв швидкій перемозі більшовиків над денікінцями.

Більшовики: 11 жовтня 1919 р. – початок контрнаступу радянських військ, в березні 1920 р. – денікінці розгромлені. Залишки армії Денікіна переправились в Крим, який більшовикам взяти не вдалося.

Відновлення більшовицького режиму (к. 1919 – п. 1920 рр.).

VIIІ Всеросійська партконференція РКП(б) – грудень 1919 р. постанова „Про радянську владу в Україні”. Обіцянки: визнання самостійності УСРР;зміна ставлення до української мови; враховувати інтереси навіть середнього селянства. Але! Ці обіцянки носили демагогічний характер і мали на меті утвердження на Україні.

Політика

• Створення органів державної влади: 11 грудня 1919 р., Москва – створення Всеукраїнського революційного комітету (Всеукрревком) на чолі з Г.Петровським – вищий орган законодавчої і виконавчої влади на Україні. Завдання: контроль над всіма сферами життя в Україні, впровадження „воєнного комунізму”, ліквідація органів влади, що існували за попередніх режимів тощо. Але! Криза в партії: в РКП(б) – група „демократичного централізму” (Т.Сапронов): проти воєнних методів керівництва партією і державою>швидке поширення на Україні: ІV Всеукраїнська партконференція (03.1920р.Харкыв) підтримала „децистів”, вони увійшли до складу новообраної ЦК КП(б)У (опір придушено, ЦК розпущено, перереєстрація КП(б)У, більше 1/3 членів партії відмовлено у перереєстрації);

• Стосунки з українськими партіями: більшовики погоджувалися на співробітництво тільки з тими українськими партіями, які визнавали їх гегемонію на Україні:

• Українська комуністична партія (боротьбисти) – після перемоги над Денікіним значне зближення з більшовиками; на початку березня 1920 р. – рішення про саморозпуск; прийом в КП(б)У – в індивідуальному порядку);

• 1920 р. – новостворена Українська комуністична партія (укапісти), не чисельна організація;

• 1920 р. – до Києва прибуває В.Винниченко: заява про готовність працювати над зміцненням радянської влади і незалежності України. Але! Ознайомившись з реальним станом справ, покидає Україну.

• Вибори до Рад: лютий 1920 р. – припинено діяльність Всеукрревкома – створено ВУЦВК (Г.Петровський) і РНК України (Х.Раковський). Вибори до рад різних рівнів – перевага