Закінчення війни: плани більшовиків:

• наступ на Варшаву – силами Західного фронту (сподівання на підтримку польських робітників і селян. Але, вони на боці польського уряду. Контрнаступ польських військ. 12 жовтня 1920 р. - перемир`я.

• наступ на Львів – силами Південно – Західного фронту.

Ризький мир.

Дата: 18 березня 1921 р..

Сторони: Радянська Росія та Польща.

Умови: Польща визнавала існування УСРГ;

• до Польщі відійшли: Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь і Західне Полісся;

• Східна Галичина залишилася за Польщею.

Другий зимовий похід військ унр.

перемир`я і Ризький мир – розрив УНР з Польщею. З інтернованих у Польщі військових УНР сформовано загони добровольців ( Українська повстанська армія).

Листопад 1921 р. – наступ в Україну (Другий Зимовий похід або Листопадовий рейд). Але!

Сподівання на масові повстання селян і його підтримку не виправдалися – біля м.Базар (Житомирщина) учасники рейду були оточені і розбиті (лише невелика частина на чолі з генералом Ю.Тютюнником вирвалися з оточення).

Другим зимовим походом закінчилася збройна боротьба військ УНР за незалежність України.

Розгром Врангеля

Залишки Добровольчої армії в Криму на початку квітня 1920 р. очолює П.Врангель.:

• „Закон про землю” – передача селянам за викуп тих земель, що перевищували встановлений для даної місцевості максимум;

• виступ Врангеля починається 6 червня 1920р. (захопив Північну Таврію, частину Катеринославщина, зупинений радянськими військами на лінії Херсон – Нікополь – Великий Токмач – Бердянськ);

• Серпень 1920 р. – переговори з урядом УНР (війська УНР в цей час ведуть бої в Західній Україні). Результати переговорів:

  • Визнання Директорії урядом УНР;

  • Погодження спільних воєнних дій.

Позиція Н.Махна щодо Врангеля:

Укладає угоду з урядом УСРР про спільні дії у боротьбі з Врангелем (уряд УСРР погодився на політичні вимоги Н.Махна: - надання автономії Гуляйпільському району; - дозвіл пропаганди анархістських ідей; - випустити з радянських в`язниць анархістів і махновців; - надати допомогу боєприпасами).

На початку серпня 1920 р. – контрнаступ радянської армії (Південний фронт очолює М.Фрунзе): в кінці жовтня врангелівці розгромлені, рештки їх військ прорвалися в Крим з метою перезимувати в Криму (за Перекопським і Чонгарськими укріпленнями) і весною 1921 р. продовжити боротьбу.

Але! Внаслідок штурму Крима, в листопаді 1920 р. Крим опинився під контролем радянських військ. Червоний терор в Криму (точна цифра розстріляних невідома, від 40 – 150 тис.чол.)

Рішення радянського командування про розгром махновців:

В кінці листопада 1920 р. – оточення кримської групи біля Євпаторії та оточення Н.Махна в Гуляйполі. Але! Не зважаючи на великі втрати серед махновців, повністю зупинити їх не вдалося.

Культура в 1917 – 1920 рр.

УНР, Українська держава, Директорія ЗУНР. Після лютневої революції – поширення „Просвіт”, найактивніше діяли в селі.

• Школа: УР – заснування українських гімназій, укладання навчальних програм, план українізації школи.

• Скоропадський: утворення укр. гімназій, введення укр. мови, історії і географії України, як обов’язкових предметів; друк підручників укр. мовою; запровадження вивчення укр. мови в учительських семінаріях.

• Директорія: активна українізація школи.

• Вища школа: УР - план заснування Вузів з українською мовою викладання – 6 жовтня 1918 р. – державний український університет у Києві, 22.10. – у Кам`янці – Подільському.

Політика більшовиків

Більшовики прагнули перетворити „Просвіти” в ідеологізовані органи, знаряддя комуністичного виховання населення. З цією метою 1920 р. – вироблено зразковий статут „Просвіт”. Але! Оскільки перебудувати діяльність не вдалося, у 1921 р. „Просвіти” було закрито.

Школа: 1919 р. – „Положення про єдину трудову школу УСРР”:

• впровадження безплатного обов`язкового навчання дітей віком від 7 до 16 років;

• скасування 5-тибальної системи оцінювання;

• „перетворення школи на самообслуговуючу школу – комуну, яка ґрунтується на вільному виховання.

1920 р.: реорганізація усіх шкіл в єдину загальноосвітню трудову 7-річну школу, після закінчення якої можна було продовжувати навчання у середніх професійно – технічних школах. Початок впровадження української мови.

Боротьба з неписемністю дорослих:

• вища школа:

  • нові правила прийому до Вузів – в першу чергу приймалися робітники і представники трудового селянства. Скасовано плату за навчання та введено стипендії;

  • реорганізовано управління, вводилась посада комісара Вузу;

  • університети взагалі були ліквідовані, замість них утворилися галузеві навчальні заклади;

  • відкривалися робітничі факультети для підготовки до навчання у Вузі.

Якість вищої освіти значно погіршилась.