- •Денікінщина. Радянсько – польська війна і Україна. Відновлення більшовицького режиму. Нова економічна політика
- •Відновлення більшовицького режиму (к. 1919 – п. 1920 рр.).
- •Політика
- •Економічна політика більшовиків в 1920 р. – „воєнний комунізм”
- •Радянсько – польська війна і Україна
- •Хід військових дій. Польський окупаційний режим
- •Окупаційний режим
- •Закінчення війни: плани більшовиків:
- •Ризький мир.
- •Другий зимовий похід військ унр.
- •Розгром Врангеля
- •Культура в 1917 – 1920 рр.
- •Розвиток науки
- •Література і мистецтво.
- •Образотворче мистецтво.
- •Релігія.
- •Нова економічна політика і Україна.
- •Голод 1921 – 1922 рр. В Україні.
- •Церковне життя.
- •Утворення срср. Відбудова господарства. Радянська модернізація України. Західноукраїнські землі в 1920 – 1939 рр. Утворення срср. Входження України до складу срср.
- •10.12.1922 Р. – VII всеукраїнський з`їзд: схвалення Декларації про утворення срср і проект Конституції срср.
- •Радянська модернізація України. 1928 – 1939 рр.
- •Індустріалізація (створення важкої промисловості) в Україні.
- •Сільське господарство – прискорена колективізація.
- •Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •Культура України в 30-х роках
- •Західноукраїнські землі в 1920 – 1939 рр. Друга світова війна і Україна (початок війни)
- •Промисловість і сільське господарство:
- •Організація українських націоналістів (оун)
- •Український монархізм.
- •Українські землі у складі Румунії.
- •Політичні партії.
- •Закарпаття.
- •Спроба контрнаступу радянських військ на Україні:
- •Друга світова війна і Україна. Післявоєнна відбудова народного господарства (початок). Окупаційний режим в Україні
- •1943 Р. – початок визволення України
Розвиток науки
1918 р. – заснування УАН, перший президент – В.Вернадський.
Відділи: - історико – філологічний;
фізико – математичний;
соціально – економічний.
При УАН – Національна бібліотека. Діяла Комісія з вивчення природних багатств України (В.Вернадський), розроблено правила українського правопису, початок академічного видання творів Т.Г.Шевченка та І.Я.Франка.
Перші академіки: В.Вернадський, А.Кримський, М.Кащенко, С.Смаль – Стоцький...
Література і мистецтво.
Частина літераторів – прихильники УНР, разом з нею у 1919 р. відступили до Кам`янця – Подільського:
Олександр Олесь („найбільший з нині живучих поетів на Україні” – М.Грушевський);
О.Вишня, В.Сосюра;
Г.Чупринка – переконаний прихильник незалежності України, загинув у 1921 р. у боротьбі з більшовиками;
П.Тичина, В.Еллан – Блакитний („Удари молота і серця” – збірка віршів), В.Чумак – член партії боротьбистів, розстріляний денікінцями.
Угрупування „неокласиків” – М.Зеров, М.Рильський, М.Драй – Хмара.
Театр
За Гетьманату: заснування Українського театру драми та опери, Державний симфонічний оркестр.
Більшовики: перетворення на державні найкращі театри. У 1919 р. у Києві починається діяльність Леся Курбаса.
1919 р. – заснування Нового драматичного театру ім.І.Франка (на чолі – Гнат Юра).
Образотворче мистецтво.
Утворення української академії мистецтв – за сприяння М.Грушевського (04.12.1917р.). перші академіки: Василь та Федір Кричевські, А.Маневич, О.Мурашко, Г.Нарбут (графік, проекти грошових знаків, поштових марок, державного герба та печатки УНР).
Жовтень 1918 р. – м. Ромни (Сумщина) – перший в Україні пам’ятник Т.Г.Шевченко (автор – І.Кавалеридзе).
Більшовики: підпорядкування мистецтва ідеологічним потребам (зокрема, план монументальної пропаганди: ”Про знесення з майданів та вулиць пам`ятників, збудованих царям та царським посіпакам).
Релігія.
Після Лютневої революції, Російська православна церква відновлює Московський патріархат (скасовано ще Петром І), прагне до контролю над усіма єпархіями колишньої імперії.
На Україні – прагнення до автокефалії. Рух – на чолі з В.Липинським. 1 січня 1919 р. – Директорія проголосила автокефалію Української православної церкви. Але! Це рішення не вдалося реалізувати.
Більшовики: антицерковна політика: „Закон про відокремлення церкви від держави і школи – передача церковного майна і храмів державі, право органів влади закривати церкви.
Нова економічна політика і Україна.
В кінці 1920 р. – на початку 1921 р. в Україні:
- господарська розруха;
- продовження політики „воєнного комунізму”: грудень 1920 р. – 7 всеросійський з`їзд Рад, прийняття плану електрифікації Росії – ГОЕЛРО, найпотужніші електростанції планувалося побудувати в Україні, серед них Дніпрогес;
- політична криза: населення не сприймає політики „воєнного комунізму”, антибільшовицькі партії створюють підпільні організації і повстанські формування ( в лютому 1921 р. – 118 значних повстань на Україні). Проти повстанців – регулярні частини Червоної армії. Серед повсталих – загони Н.Махна. на підприємствах – страйки, не тільки з економічними, а й політичними вимогами („Ради без більшовиків”).
Перехід до нової економічної політики (НЕП):
початок переходу – березень 1921 р., рішення Х з`їзду РКПб про заміну продовольчої розкладки продовольчим податком – на основі цього рішення ВУ ЦВК і РНК УСРР прийняли рішення про запровадження непу в Україні.
Засади Непу:
заміна продрозкладки (встановлювався на початку року і не міг протягом цього року змінюватись);
відновлення вільної торгівлі;
скасовано заборони на приватне підприємництво і торгівлю;
дозволено оренду землі і використання найманої праці в сільському господарстві;
дозвіл іноземних інвестицій;
запровадження госпрозрахунку (главки скасувалися, державні підприємства об`єднувалися в трасти).
Особливості здійснення Непу в Україні.
обсяги продподатку були дуже великими (наприклад, в Олександрійській губернії дорівнювали валовому збору зерна). По суті продрозкладка збереглася.
окремі особи або групи осіб здобули право засновувати власні фабрики і заводи, торгові заклади. Частина націоналізованих підприємств передавалась в оренду.
політичних змін не відбулось:
приватні власники позбавлені політичних прав;
однопартійна система – КП(б)У – на правах обласної організації РКП(б) (1925 р. – „укапісти” змушені оголосити про саморозпуск).
В селах: діють військові заготівельні організації. За невиконання продподатку – штраф або арешт, беруться заручники.
Селянські виступи. Проти селян – військові з`єднання (приклад, розправа в Холодному Яру на Черкащині, де боротьба велася під самостійницькими гаслами, страчено тисячі повстанців та членів їх сімей.