1. Теорія міжнародної політики к. Уолта.

2. Психоаналіз з. Фрейда. Біхевіоризм.

3. Центроїдний метод визначення факторів. Основи розрахунку факторних навантажень у центроїдному методі.

Питання для підсумкового контролю знань

1. Теорія та практика аналізу та прогнозування зовнішньої політики: вітчизняний досвід.

2. Генеза методів аналізу зовнішньої політики: умови виникнення, етапи розвитку та визначення особливостей їх взаємозв’язку.

3. Уявлення про концепцію системного аналізу.

4. Поняття «система», «системність».

5. Структура, функція, процес як основні параметри системи.

6. Основні закони поведінки простих та складних систем.

7. Теорія систем Л. Берталанфі.

8. Концепція І. Пригожина.

9. Синергетична методологія: принципи та технологія.

10. Методологічні принципи синергетики.

11. Етапи синергетичного моделювання складних систем.

12. Аналітичні системи М. Каплана.

13. Теорія міжнародної політики К. Уолца.

14. Біхевіоризм та математичне моделювання міжнародних відносин: праці Д. Сингера та його послідовників.

15. Системний підхід у ліберальних теоріях: Д. Розенау.

16. Історико–системний підхід Б. Бузана та Р. Літтла.

17. Системний підхід у структуралізмі: А. Вендет.

18. Концепція complexity Р.Джервіса.

19. Системний підхід та традиція постмодерна.

20. Системний аналіз як методологія прийняття складних рішень у зовнішній політиці держави.

21. Методи ефективної оцінки існуючої ситуації та ресурсів.

22. Створення вірогідних сценаріїв та побудова дерева альтернатив: основні принципи.

23. Методологія вибору оптимальних альтернатив: розрахунок вірогідностей, використання теорії ігор.

24. Приклади використання системного аналізу у прийнятті складних політичних рішень.

25. Системний аналіз як засіб розвитку стратегічного мислення.

26. Загальна методологія прикладного аналізу.

27. Види аналізу як різновиду соціологічного дослідження.

28. Цільова сукупність та основа вибірки. Типи та засоби здійснення, репрезентативність вибірки. Оцінка надійності результату.

29. Методи збору емпіричної інформації.

30. Аналіз даних. Групування та типологія.

31. Якісний та кількісний аналіз.

32. Анкетне опитування як інструмент діагностики політичних настроїв.

33. Анкетне опитування як метод отримання емпіричної інформації, його специфіка, цілі та різновиди.

34. Інтерв’юірування та його особливості.

35. Експертне опитування.

36. Формування групи експертів: процедура, алгоритм процедури.

37. Організація роботи експертів: процедура Дельфі, алгоритм процедури.

38. Основні етапи анкетного опитування.

39. Засоби обробки інформації.

40. Вибірковий метод та описова статистика, теорія статистичних висновків, оцінок та критеріїв.

41. Методи багатомірної статистики, шкалирування, таксономічні процедури, статистичні моделі.

42. Статистична перевірка гіпотез.

43. Регресійний аналіз: оцінка лінії регресії, дисперсія коефіцієнтів регресії, достовірність оцінки кривої регресії, вплив відхилень на визначення аргументу.

44. Оптимальне планування експерименту.

45. Значення статистичного методу для аналізу зовнішньої політики, його специфіка та проблема обмеженості.

46. Контент–аналіз зовнішньополітичних документів та преси.

47. Івент–аналіз у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів.

48. Соціально–психологічні методи дослідження діагностики як засіб дослідження суб’єктивних механізмів та мотивації колективної та індивідуальної поведінки.

49. Когнітивне картирування у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів.

50. Статистичні критерії та порівняння гіпотез під час проведення зовнішньополітичного аналізу.

51. Використання факторного аналізу у зовнішньополітичному аналізі.

52. Кластерний аналіз як метод класифікації об’єктів спостереження.

53. Використання дискриминантного аналізу у політичних дослідженнях.

54. Поняття моделі та моделювання. Роль та функції моделювання у політичному житті суспільства.

55. Типологія моделей. Основні етапи моделювання.

56. Особливості математичних та комп’ютерних моделей.

57. Математичні моделі складних систем. Види. Системи, що описуються звичайними диференційованими рівняннями. Дискретні та агрегативні системи. Статистичні методи обробки спостережень.

58. Поняття «прогноз» та «прогнозування». Взаємозв’язок теоретичного та прикладного підходів у зовнішньополітичному прогнозуванні. Методи, що використовуються у прогнозуванні.

59. Ситуаційний аналіз. Моніторинг. Види політичного прогнозу.

60. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.