Тема 4. Методи прикладного аналізу зовнішньої політики.

Загальна методологія прикладного аналізу. Основні етапи дослідження. Види аналізу як різновиду соціологічного дослідження. Критерії вибору адекватних методів дослідження (ревалентність, співвідношення витрат та ефективності). Цільова сукупність та основа вибірки. Типи та засоби здійснення, репрезентативність вибірки. Оцінка надійності результату.

Методи збору емпіричної інформації. Оцінка достовірності та засоби збільшення надійності отримання інформації.

Аналіз даних. Групування та типологія. Засоби винайдення та оцінки взаємозв’язків між перемінними. Якісний та кількісний аналіз. Інтерпретація результату.

Анкетне опитування як інструмент діагностики політичних настроїв. Анкетне опитування як метод отримання емпіричної інформації, його специфіка, цілі та різновиди. Оцінка можливостей. Методи оцінки та засоби підвищення надійності інформації.

Інтерв’юірування та його особливості. Експертне опитування. Процедури експертних оцінок: кількість експертів у групі, критерії та кількість альтернатив, шкали вимірювань, ваги критеріїв, парні порівняння, узгодженість думок експертів, заключна думка. Формування групи експертів: процедура, алгоритм процедури. Організація роботи експертів: процедура Делфі, алгоритм процедури.

Основні етапи анкетного опитування. Пілотажне дослідження, його завдання та специфіка проведення. Складання маршруту опитування. Структура та принципи побудови анкети. Класифікація питань, послідовність та конструкція. Коментарії.

Засоби обробки інформації. Простий та парний розподіл. Використання комп’ютерних програм для обробки статистичної інформації та її використання як інструменту управління та контролю. Достовірність (відхилення) дослідження.

Вибірковий метод та описова статистика, теорія статистичних висновків, оцінок та критеріїв. Методи багатомірної статистики, шкалирування, таксономічні процедури, статистичні моделі.

Статистична перевірка гіпотез. Регресійний аналіз: оцінка лінії регресії, дисперсія коефіцієнтів регресії, достовірність оцінки кривої регресії, вплив відхилень на визначення аргументу.

Оптимальне планування експерименту. Оптимальний розподіл часу спостережень. Вибір точок спостережень. Експерименти із вияснення механізму явищ. Послідовне планування.

Значення статистичного методу для аналізу зовнішньої політики, його специфіка та проблема обмеженості.

Контент–аналіз зовнішньополітичних документів та преси. Визначення об’єкту контент–аналізу: документи органів державної влади, політичних партій, тексти виступів політичних лідерів, публікації у ЗМІ. Етапи та методика контент–аналізу. Обсяг та межі матеріалу, що досліджується. Смислові одиниці, індикатори (показники), одиниці розрахунку. Формування алгоритму обробки інформації. Використання спеціальних комп’ютерних програм для аналізу текстової інформації.

Івент–аналіз у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів. Доцільність використання івент–аналізу у прикладних розробках. Спрямований та неспрямований івент–аналіз. Математична обробка інформаційного масиву. Використання розробок, виконаних за допомогою івент–аналізу, при дослідженні конфліктної та переговорної проблематики.

Соціально–психологічні методи дослідження діагностики як засіб дослідження суб’єктивних механізмів та мотивації колективної та індивідуальної поведінки. Психологічні тести: загальна структура та класифікація. Дослідження психічних процесів, мотивації та їх впливу на політичну поведінку людини. Психоаналіз З. Фрейда. Біхевіоризм. Внутрішньогрупова експертна оцінка. Бесіда. Біографічні методи. Метод групової дискусії. Соціометрія. Референтометрія. Прийоми дослідження рольової поведінки. Метод відображеної суб’єктивності. Рейтинг.

Когнітивне картирування у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів: процедура використання, змістовна інтерпретація результатів когнітивного картирування у рамках підготовки політико–психологічних портретів суб’єктів міжнародних відносин.

Комп’ютерний аналіз емпіричної інформації. Цілі та принципи комп’ютеризації політологічних досліджень. Загальні вимоги до програмного забезпечення для статистичного аналізу. Класифікація пакетів для статистичної обробки даних.

Статистичні критерії та порівняння гіпотез під час проведення зовнішньополітичного аналізу. Якісне визначення нормального розподілу. Його «корисні» властивості (правило «Двох сигм») та можливості в використання у діагностиці. Перевірка гіпотез. Критерії нормальності емпіричного розподілу. Графічні критерії (гістограма та графік). Аналітичні критерії (близькість середніх значень, статистика Колмогорова–Смирнова, визначення асиметрії та ексцесу). Особливості інтерпретації простого розподілу у політичній діагностиці.

Взаємозв’язок параметрів та кореляція у зовнішньополітичному аналізі. Вимірювання взаємозв’язку для різного рівня вимірювань (номінального, порядкового, інтервального).

Використання факторного аналізу у зовнішньополітичному аналізі. Загальна характеристика факторного аналізу як наукового методу. Ключові поняття факторного аналізу: загальні фактори, специфічний фактор, факторні ваги, факторні навантаження, характерність та спільність. Вихідні дані для факторного аналізу. Математичні основи факторного аналізу: матриці та означувачі, кореляція. Поняття багатофакторного аналізу та концепція Спірмена. Геометрична інтерпретація деяких основних залежностей. Центроїдний метод визначення факторів. Основи розрахунку факторних навантажень у центроїдному методі. Визначення навантажень первинного загального фактору. Визначення навантажень наступних факторів. Обертання системи координат. Основні засоби перевірки правильності розрахунків у процесі обертання. Головні різновиди методів визначення факторів. Залежні фактори та фактори вищих порядків. Основні принципи організації досліджень методами факторного аналізу: ступінь тяжкості тестів, процедура оцінки результатів та швидкість їх досягнення, проблема мотивації, група, що досліджується, правильна організація експерименту, підготовка аналітичного звіту. Обмеження використання факторного аналізу у питанні його застосування для проведення досліджень зовнішньополітичних процесів держави.

Кластерний аналіз як метод класифікації об’єктів спостереження. Загальна схема проведення кластерного аналізу: визначення загальної ідеї побудови кластерів (ієрархічна агломеративна, метод К–середніх та двостороння кластеризація). Вибір способу побудови кластерів (метод одиночного зв’язку, повного зв’язку, центроїдний, Уорда, зважання). Отримання результатів класифікації та їх інтерпретація (робота з дендограмою). Перевірка результатів кластеризації. Недоліки та обмеження комп’ютерного кластерного аналізу.

Використання дискриминантного аналізу у політичних дослідженнях. Ключові етапи дискриминантного аналізу. Канонічні етапи дискриминантного аналізу та їх побудова. Визначення дискриминантних функцій. Геометрична інтерпретація дискриминантного аналізу. Прогнозування за допомогою регресії. Лінійна та нелінійна регресія. Критерії якості отриманого рівняння регресії. Сфера використання дискриминантного аналізу та рівнянь регресії у політичних дослідженнях.