Контрольних робіт

Відповідно до навчального плану студенти заочної форми навчання виконують контрольну роботу, яка виконується та подається для перевірки у термін, встановлений деканатом. При наявності позитивної оцінки, студент допускається до іспиту.

Загальні вимоги до контрольної роботи та етапи її виконання:

• вибір теми;

• складання попереднього плану;

• підбір літературних джерел;

• передача в деканат для перевірки і рецензування.

Всі джерела, які використані в контрольній роботі, студенти розміщують в алфавітному порядку відповідно з діючими стандартами оформлення літературних джерел.

Структура і зміст контрольної роботи

Контрольна робота повинна мати чітку та логічну структуру: план, вступ 1-1,5 сторінки, основна частина 12-14 сторінок, висновки – 1,5-2 сторінки. Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 16-18 сторінок формату А-4, не враховуючи плану та списку використаної літератури. Шрифт – 14, Times New Roman.

Студенти обирають одну із запропонованих тем по останній цифрі залікової книжки, враховуючи початкову літеру свого прізвища.

Остання цифра залікової книжки	Початкова літера прізвища
	А-К	Л-Я
1	1	11
2	2	12
3	3	13
4	4	14
5	5	15
6	6	16
7	7	17
8	8	18
9	9	19
0	10	20

Теми контрольних робіт

Варіант 1

1. Поняття “аналіз” та “прогнозування” як центральні категорії дисципліни.

2. Типи та засоби здійснення, репрезентативність вибірки. Оцінка надійності результату. Оцінка достовірності та засоби збільшення надійності отримання інформації.

3. Статистичні критерії та порівняння гіпотез під час проведення зовнішньополітичного аналізу. Перевірка гіпотез.

Варіант 2

1. Системний аналіз як методологія прийняття складних рішень у зовнішній політиці держави.

2. Методи багатомірної статистики.

3. Правило «Двох сигм».

Варіант 3

1. Аналітичні системи м. Каплана.

2. Смислові одиниці, індикатори (показники), одиниці розрахунку. Формування алгоритму обробки інформації.

3. Математичні основи факторного аналізу: матриці та означувачі, кореляція.

Варіант 4

1. Загальна методологія прикладного аналізу

2. Психологічні тести: загальна структура та класифікація.

3. Поняття багатофакторного аналізу та концепція Спірмена.

Варіант 5

1. Вибірковий метод та описова статистика, теорія статистичних висновків, оцінок та критеріїв.

2. Цілі та принципи комп’ютеризації політологічних досліджень.

3. Отримання результатів класифікації та їх інтерпретація. Перевірка результатів кластеризації.

Варіант 6

1. Контент–аналіз зовнішньополітичних документів та преси: етапи та методика контент–аналізу; обсяг та межі матеріалу, що досліджується.

2. Ключові поняття факторного аналізу.

3. Моделі–гіпотези та моделі–інтерпретації.

Варіант 7

1. Соціально–психологічні методи дослідження діагностики як засіб дослідження суб’єктивних механізмів та мотивації колективної та індивідуальної поведінки.

2. Вибір способу побудови кластерів.

3. Принципи та особливості використання методу комп’ютерного тестування у сфері зовнішньополітичного аналізу.

Варіант 8

1. Когнітивне картирування: процедура використання, змістовна інтерпретація результатів когнітивного квартирування.

2. Типологія моделей. Матеріальні та ідеальні, евристичні, прогностичні та нормативні, імітаційні моделі.

3. Етапи ситуаційного аналізу. Виявлення небезпек. Аналіз подій, прогноз наслідків та оцінка вірогідності. Оцінка ризиків.

Варіант 9

1. Загальна характеристика факторного аналізу як наукового методу.

2. Види математичних моделей складних систем: системи, що описуються звичайними диференційованими рівняннями, дискретні та агрегативні системи.

3. Роль припущень у підготовці сценаріїв.

Варіант 10

1. Загальна схема проведення кластерного аналізу: визначення загальної ідеї побудови кластерів.

2. Ситуаційний аналіз: визначення контрольованих та неконтрольованих чинників, а також фіксованих, випадкових та невизначених чинників.

3. Прогнозування за аналогією.

Варіант 11

1. Поняття моделі та моделювання.

2. Інформаційне підґрунтя для підготовки сценаріїв.

3. Специфічні особливості стилю написання аналітичних документів.

Варіант 12

Чинники, що визначають необхідність використання математичних та комп’ютерних моделей.

Вибір груп експертів. Основні принципи проведення опитування за методом Делфі. Брейнстормінг.

Варіант 13

1. Поняття «прогноз» та «прогнозування.

2. Висування робочих гіпотез. Робочий план матеріалу.

3. Історико–системний підхід Б. Бузана та Р. Літтла.

Варіант 14

1. Завдання сценаріїв політичного процесу.

2. Концепція І. Пригожина.

3. Системний підхід у структуралізмі: А. Вендет.

Варіант 15

1. Проведення досліджень за методом Делфі.

2. Методологія вибору оптимальних альтернатив: розрахунок вірогідностей, використання теорії ігор.

3. Анкетне опитування як метод отримання емпіричної інформації, його специфіка, цілі та різновиди

Варіант 16

1. Формулювання проблеми, визначення предмету, цілей та завдань дослідження. Попередній системний аналіз предмету дослідження.

2. Біхевіоризм та математичне моделювання міжнародних відносин: праці Д. Сингера та його послідовників.

3. Регресійний аналіз

Варіант 17

1. Системний підхід у ліберальних теоріях: Д. Розенау.

2. Аналіз даних: групування та типологія, якісний та кількісний аналіз, інтерпретація результату.

3. Математична обробка інформаційного масиву

Варіант 18

1. Теорія систем Л. Берталанфі.

2. Статистична перевірка гіпотез.

3. Внутрішньогрупова експертна оцінка. Бесіда. Метод групової дискусії

Варіант 19

1. Створення вірогідних сценаріїв та побудова дерева альтернатив: основні принципи.

2. Івент–аналіз у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів. Спрямований та неспрямований івент–аналіз.

3. Критерії нормальності емпіричного розподілу.

Варіант 20.