3. Організація обліку амортизації основних засобів і нематеріальних активів

Амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується, протягом терміну їх корисного використання (експлуатації).

Стандартами передбачено застосування п'яти методів нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів:

• прямолінійного;

• зменшення залишкової вартості;

• прискореного зменшення залишкової вартості;

• кумулятивного;

• виробничого.

Крім того, для основних засобів може бути використаний податковий метод, встановлений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Для малоцінних необоротних матеріальних активів можуть бути використані наступні методи:

• прямолінійний;

• виробничий;

• в першому місяці використання об'єкта нараховується амортизація в розмірі 50 відсотків від його вартості, яка амортизується та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом;

• в першому місяці використання об'єкта амортизується 100 відсотків від його вартості.

Одним з найважливіших завдань бухгалтера під час обліку основних засобів є вибір найбільш оптимального методу нарахування амортизації.

Метод нарахування амортизації обирає підприємство самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Якщо очікуваний спосіб отримання економічних вигод змінюється, може бути обраний інший метод нарахування амортизації. Вибір методу амортизації, що є елементом облікової політики підприємства - це економічна проблема, від вирішення якої залежить безпосередньо прибутковість роботи підприємства. Розглянемо детально особливості кожного з методів, передбачених П(С) БО 7 «Основні засоби». 1. Прямолінійний метод

Прямолінійний метод - за цим методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкту основних засобів.

Річна сума амортизації визначається за формулою:

Первинна вартість — Ліквідаційна вартість

Річна сума амортизації = — : , (7.1)

Термін корисного використання

При застосуванні прямолінійного методу використовують річну норму амортизації, яку установлюють на групу об'єктів. Річна норма амортизації при прямолінійному методі визначається множенням розрахованої річної норми амортизації на первинну вартість об'єкту (за вирахуванням його ліквідаційної вартості).

Норма амортизації (річна) визначається за формулою:

100

Річна норма амортизаці ї = , (7.2)

Термін корисного використан ня

Оскільки амортизація нараховується щомісячно, а вартість, що амортизується, може змінюватися у зв'язку з переоцінкою або витратами на поліпшення, на практиці зручніше користуватися місячною нормою амортизації, яка визначається діленням річної норми на 12. Таким чином, при застосуванні прямолінійного методу вартість об'єкту, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його корисного використання. Метод заснований на припущенні, що сума нарахованої амортизації залежить від терміну (тривалості) експлуатації об'єкта основних засобів.

При застосуванні цього методу:

• річна сума амортизації однакова протягом усіх років експлуатації об'єкта;

• сума зносу накопичується рівномірно;

- залишкова вартість об'єкта основних засобів рівномірно зменшується до досягнення ліквідаційної вартості.

Метод прямолінійного списання має свої переваги і недоліки.

Переваги цього метода — зручність розрахунку і рівномірність розподілення суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує зіставність собівартості продукції з доходом від її реалізації.