1.3.4 Вибір ремонтно-реставраційних матеріалів

Впродовж багатьох століть одним з основних завдань перед реставраторами є підбір матеріалів для консерваційних і реставраційних робіт. Постійно іде пошук все нових і нових препаратів, які б більш повно відповідали вимогам по збереженню, що також постійно ростуть. На цьому шляху було багато успіхів і невдач, оскільки реставрація – це складний, багатогранний і різноплановий процес, в ході якого необхідно враховувати вплив багатьох факторів, що впливають на стан збереження, а також наслідки самої реставрації. Це вимагає великого професійного досвіду і грунтовного наукового підходу.

В ході науково-дослідних робіт проведених Державним науково-технологічним центром консервації і реставрації (ДНТЦ "Конрест") впроваджено в реставраційну практику ряд композицій і матеріалів, які знаходять все ширше застосування.

Для реставрації художніх виробів, скульптури чи оздоблення інтер'єру виникає необхідність зняття відбитків, приготування форм і тиражування виробів чи їх фрагментів. Для цієї мети ДНТЦ відпрацьована рецептура "Формопласту ФР-96" на вітчизняній сировині (ТУ У В. 382. 13684477.002-96.). Формопласт – синтетичний гумоподібний матеріал на основі полівінілхлоридної смоли і модифікуючих добавок, властивості якого можна міняти в залежності від потреб. Призначений для багаторазового (витримує 10 переплавлянь) одержання форм і тиражування елементів і виробів ліпного декору.

Формопласт ФР-96 використовувався при реставрації багатьох об'єктів в Україні. Одержана матриця з "Формопласту" добре передала всі особливості форми і рельєфу на поверхні кахлі.

При необхідності ФР-96 можна використовувати в умовах експедиції для одержання відбитків і як прекрасний упаковочний матеріал.

Високу оцінку одержав цей матеріал і на міжнародних виставках в м. Лейпциг (ФРН), Торунь і Краків (ПНР) [7, с.81].

Для видалення лакофарбових покриттів з різноманітних поверхонь (металу, каменю, деревини, тощо) центром запропонована змивка СМВ-1, яка містить в собі активні органічні розчинники, загусники, синтетичний плівкоутворювач. Її використання дозволяє знизити затрати ручної праці при видаленні старих пофарбувань і проводити роботи на вертикальних поверхнях та стелі. Як показує багаторічний досвід по своїх фізико-хімічних характеристиках вона переважає відомі композиції та суміші (інколи на декілька порядків). Так час підриву фарбового шару від металічної поверхні становить – 9с, тоді як для АФТ цей час - 30 хв.

СМВ-1 – універсальна по своїй дії, видаляє практично всі відомі лакофарбові покриття на синтетичній та штучній основі. При цьому не руйнує крейдову, гіпсову чи дерев'яну основу, що також дуже важливо при реставрації.

На змивку розроблено технічні умови (ТУ У В. 382. 13684477.001-96.), відноситься вона до IV класу небезпеки і дозволена для застосування Міністерством охорони здоров'я України [16, с.52].

Для захисту поверхні від проникання вологи і вивітрювання, що є дуже актуальним для консервації, в Центрі розроблено і застосовуються, в залежності від умов, два напрямки. Перший оснований на використанні спеціально очищеного (відбіленого) натурального воску. Цей напрямок є продовженням традиційних методів в реставрації, перевірених віками.

Відбілений віск являє собою пластичну масу, яка на протязі довгого часу зберігає свої властивості. Він зручний в роботі і стійкий до дії агресивного середовища і призначений для захисту від руйнування живопису, а також поверхні мармуру і дерева. Віск заповнює мікропори поверхні та виконує захисну функцію на протязі сторіч навіть при перепадах вологісно-температурного режиму. Враховуючи віковий досвід попередніх поколінь, лабораторія застосовує захист воском в комбінації з біоактивними речовинами, що дозволяє запобігати пораження біоруйнівниками. Такий підхід був застосований для захисту мармуру на пам'ятнику кн. Ользі і в палаці культури "Україна", дерев'яних сходів в музеї Західного і Східного мистецтва" в м. Києві.

Другий напрямок – базується на використанні композицій на основі кремнійорганічних сполук. Розроблені і застосовуються в реставраційній практиці як водні дисперсії (композиція "ГІС" (ТУ У 13684477.03-97)) так і органічні розчини сілоксанів.

Кремнійорганічні сполуки утворюють водовідштовхуюче покриття, яке має механічну міцність, самоочищається і зберігає 40%-80% залишкової паро- і газопроникності. Таке покриття прозоре, не міняє фактури каменю і практично непомітне, а тому широко використовується при консервації пам'яток археології і архітектури [24, с.30].

Одним з пріоритетних напрямків для консервації пам'яток є вогне- і біозахист, а також поверхневе і глибинне укріплення старої, частково зруйнованої деревини.

До вогне-біозахисних засобів належать сполуки І і ІІ груп вогнезахисної ефективності. Сполуки 1 групи забезпечують втрату маси захищеної деревини в умовах експерименту не більше 9%, а сполуки ІІ групи – в межах від 9% до 30%.

Відповідно до Наказу Держстандарту від 27 листопада 1996 р. № 499 дозволено використання тільки тих вогнезахисних матеріалів, які пройшли сертифікацію.

ДНТЦ "КОНРЕСТ" сертифікував:

Вогнебіозахисний засіб ББ-11 (ГОСТ 2881-96) для захисту деревини від загорання та біопошкоджень, який відноситься до вогнезахисних засобів ІІ класу (Сертифікат № UA 1.016 18812-01 від 30.07.01). Випускається серійно. Застосовується для обробки деревини, що експлуатується в місцях без замокань та без впливу атмосферних опадів. Нещодавно даний засіб пройшов перевірку по вогнезахисту тканин.

Для деревини, що перебуває під впливом атмосферних опадів застосовується засіб БІС (композиція ББ-11 і ГІС), який забезпечує вогне-, біо- і гідрофобний захист деревини.

Дані препарати не руйнують деревину, практично не міняють її зовнішнього вигляду, тому широко застосовуються на пам'ятках історії і архітектури (Золоті Ворота (м. Київ), оглядові площадки (туристичний комплекс м. Новгород Сіверський). Так дерев'яні конструкції Золотих воріт сильно замокали і як результат спостерігалось їх значне пораження біоруйнівниками. Після антисептування і захисту розчином ГІС, замокання і біообростання деревини на протязі чотирьох років відсутні.

В лабораторії проводиться підбір антисептиків для штукатурки, живопису, деревини і каменю, випробування матеріалів на біостійкість, виділення і ідентифікації мікрофлори [10, с.50].

В центрі проведено науково-дослідні роботи по модифікації міздряного клею з метою його застосування для реставраційних і художніх робіт. В результаті одержано клей, який має високу адгезію, еластичність і відповідає кращим зразкам клеїв для реставрації живопису. Зараз іде ціленаправлений пошук підвищення біологічної стійкості робочих розчинів даного клею.