С/р Роль організацій колективного управління майновими правами у здійсненні авторських та суміжних прав.

Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами особисто, через свого повіреного, а також через ор­ганізацію колективного управління.

Управління через повіреного здійснюється на підставі укладено­го з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, повірений діє у межах повноважень, переданих суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав.

Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть дору­чати управління своїми майновими правами організаціям колек­тивного управління. Перша така організація була створена у Франції в 1777 р. – Бюро з драматичного законодавства.

Ці організації відслідковують використання творів, ведуть переговори з можливими користувачами, видають ліцензії за винагороду, збирають винагороду і розподіляють між право володільцями. Організації колективного управління можуть управляти на тери­торії України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іно­земними організаціями.

В Україні система управління авторськими та суміжними права­ми ще перебуває у процесі становлення. Серед державних організа­цій можна назвати державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав».

Лекція 3. Правова охорона об’єктів патентного права. Суб’єкти патентного права

План лекції:

1. Поняття та об’єкти права промислової власності. Співвідношення понять патентного права та права промислової власності.

2. Право інтелектуальної власності на винахід та корисну модель.

3. Промисловий зразок як об’єкт патентного права.

4. Суб’єкти патентного права.

5. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкти патентного права

Практичне заняття. Правова охорона об’єктів патентного права. Суб’єкти патентного права

Питання до заняття додатково:

1. Патент як форма охорони об’єктів промислової власності.

2. Строки дії патенту. Визнання патенту недійсним.

3. Правова охорона комерційної таємниці, раціоналізаторської пропозиції, наукового відкриття, селекційних досягнень.

ЦКУ (ст.457- 470, 481-488,505-508).

1. Поняття та об’єкти права промислової власності. Співвідношення понять патентного права та права промислової власності.

Термін «патент» походить від латинського слова «patere», що означає «класти на огляд» (тобто — робити доступним для широкого загалу), а також від словосполучення «letters patent», що у середньовіччі означало документ, виданий монархом або урядом на засвідчення того, що певна особа чи підприємство мають виключні права або монополію на певний вид діяльності.

Патент на винахід № 1 був виданий Державним патентним відомством України 30 листопада 1992 року. Цей патент охороняв спосіб отримання антифрикційного матеріалу для поверхонь тертя. Власником патенту став Микола Костянтинович Ященко. Станом на 2007 рік цей патент вже не є чинним.

Відповідно до Паризької конвенції з охорони промислової власності промислова власність – це права, що стосуються винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів та послуг, фірмових найменувань, зазначень походження товарів, а також захист від недобросовісної конкуренції. Промислова власність поширюється не тільки на промисловість і торгівлю, а й на галузі сільськогосподарського виробництва тощо.

На відміну від авторських прав, що надають правову охорону будь-якому твору незалежно від його наукового чи художнього рівня, об’єктом права промислової власності визнається лише той результат науково-технічної творчості, що відповідає умовам охороноздатності, які встановлює закон. Для визнання їх об’єктами права промислової власності творчі результати мають пройти обов’язкову, встановлену законом, перевірку, експертизу, атестацію. Якщо за результатами перевірки виявиться, що заявлена пропозиція відповідає умовам охороноздатності, вона підлягає обов’язковій державній реєстрації шляхом занесення її до відповідних державних реєстрів. На підставі державної реєстрації видається охоронний документ. Зараз в Україні об’єкти промислової власності охороняються двома документами – патентом або свідоцтвом.

Винаходи, корисні моделі та промислові зразки є об’єктами патентного права, оскільки права на ці об’єкти охороняються державою і оформляються патентом.

До 1991 р. в Україні, як і в усьому СССР, винаходи та інші технічні об’єкти охоронялися в основному авторськими свідоцтвами, які не надавали авторам винаходу виключних прав на використання цих об’єктів. Вони тільки посвідчували авторство і надавали право на винагороду при використанні. Виключні права на використання належали державі.

Патентне право регулює майнові, а також пов’язані з ними особисті немайнові відносини, що виникають у зв’язку зі створенням і використанням винаходів, корисних моделей та промислових зразків.

Об’єднання трьох названих об’єктів у рамках єдиного інституту патентного права зумовлено таким:

• по-перше, вони мають спільні ознаки, конкретних творців, відмінні від інших об’єктів інтелектуальної власності;

• по-друге, охорона здійснюється за допомогою єдиної форми, шляхом видачі патентів;

• по-третє, правове регулювання правовідносин, пов’язаних з охороною прав на ці

об’єкти, має багато спільного. (У багатьох країнах охорона винаходів, корисних моделей і промислових зразків здійснюється єдиним законодавчим актом – патентним законом).

Патентне право розглядається в об’єктивному та суб’єктивному значенні.

Патентне право в об’єктивному значенні – це сукупність правових норм, що регулюють майнові та особисті немайнові відносини у процесі створення і використання винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

У суб’єктивному значенні патентне право – це майнові та особисті немайнові права суб’єкта, що пов’язані з конкретним винаходом, корисною моделлю, промисловим зразком.