- •Початкові відомості про комп’ютер Як був винайдений комп’ютер
- •Мал.1.1. Зв’язки між пристроями комп’ютера. Поняття про пеом
- •Мікропроцесор
- •Оперативна пам'ять
- •Контролери і шина
- •Дисководи.
- •Пристрої cd-rom
- •Пристрої резервного копіювання
- •Структура запису ³нформац³¿ на магн³тн³ диски
- •Контрольні питання
- •Програмне забезпечення ïåîì Операційна система
- •Класифікація операційних систем
- •Особливості алгоритмів керування ресурсами
- •Підтримка багатозадачності
- •Підтримка багатокористувальницького режиму
- •Багатопроцесорна обробка
- •Особливості апаратних платформ
- •Особливості областей використання
- •Особливості методів побудови
- •Мережні операційні системи Структура мережної операційної системи
- •Однорангові мережні ос і ос з виділеними серверами
- •Ос для робочих груп і ос для мереж масштабу підприємства
- •Контрольні питання
- •В чому полягає підтримка багатокористувальницького режиму.
- •Основи роботи з програмою Norton Commander Що таке Norton Commander
- •Головне меню програми Norton Commander
- •Мал.8.3. Головне меню програми Norton Commander
- •Перегляд файлів в програмі Norton Commander
- •Редагування файлів у програмі Norton Commander
- •Обробка помилок на дисках у програмі Norton Commander
- •Робота з архівними файлами
- •Меню команд користувача Norton Commander
- •Контрольні питання
- •Робота з програмою Windows Історія створення Windows
- •Елементи в³кна Windows
- •Мал.10.2. Вигляд в³кна у Windows
- •Мал.10.3. Заголовок в³кна папки
- •Мал.10.4. Вигляд стандартного меню в³кна
- •Мал.10.5. Розкриття пункту меню
- •Мал.10.6. Вм³ст рядка стану Робота з вікнами в програмі Windows
- •Мал.10.7. Плавна зм³на розм³ру в³кна за допомогою курсора мишки
- •Мал.10.8. Елементи д³алогового в³кна Робочий стіл Windows
- •Мал.10.9. Компоненти робочого стола Windows
- •Панель задач Windows
- •Мал.10.10. Панель задач з кнопками в³дкритих в³кон
- •Системне меню
- •Мал.12.1. Вигляд системного меню
- •Мал.12.2. Системне меню з розкритими підменю різних рівнів
- •Папка “Мой компьютер”
- •Мал.12.3. Вигляд вікна папки “Мій комп’ютер” Налагодження системи
- •Мал.12.6 Вигляд папки “Корзина” на робочому столі”
- •Мал.12.8. Виклик провідника
- •Мал.12.9. Вигляд вікна провідника Структура дерева папок на диску
- •Мал.12.10. Вигляд дерева папок
- •Вимкнення комп’ютера
- •Мал.12.11. Завершення роботи з Windows
- •Захист ³нформац³¿
- •Парольний захист ³нформац³¿
- •Криптографування ³нформац³¿
- •Мал.18.3. Класиф³кац³я систем криптограф³чного захисту ³нформац³¿ Руйн³вн³ програми
- •Мал.19.1. Класиф³кац³я руйн³вних програм
- •Загальн³ в³домост³ про комп'ютерн³ в³руси
- •Мал.19.2. Основн³ стад³¿ роботи комп’ютерного в³русу
- •Мал.19.3. Ознаки, за якими класиф³куються комп’ютерн³ в³руси
- •Мал.19.4. Класиф³кац³я в³рус³в за середовищем ¿х ³снування
- •Мал.19.5. Класиф³кац³я в³рус³в
- •Мал.19.6. Класиф³кац³я комп’ютерних в³рус³в, за руйн³вними зд³бностями
- •Правила захисту програм в³д зараження
- •Мал.19.7. Шляхи проникання в³рус³в у комп’ютер
- •Загальн³ заходи захисту ³нформац³¿
- •Антив³русна проф³лактика
- •Програми захисту в³д в³рус³в
- •Мал.19.8. Класиф³кац³я програм для захисту в³д комп'ютерних в³рус³в
- •Контрольні питання
- •Керування процесами Керування локальними ресурсами
- •Керування процесами
- •Стан процесів
- •Контекст I дескриптор процесу
- •Алгоритми планування процесів
- •Критична секція
- •Керування пам'яттю
- •Методи розподілу пам'яті без використання дискового простору
- •Розподіл пам'яті розділами змінної величини.
- •Переміщувані розділи
- •Методи розподілу пам'яті з використанням дискового простору. Поняття віртуальної пам'яті.
- •Сторінковий розподіл
- •Сегментний розподіл
- •Сторінково - сегментний розподіл
- •Засоби апаратної підтримки керування пам’яттю
- •Засоби підтримки сегментації пам'яті.
- •Сегментно-сторінковий механізм
- •Засоби виклику підпрограм і задач
- •Керування введенням - виведенням
- •Фізична організація пристроїв введення-виведення
- •Організація програмного забезпечення введення-виведення
- •Обробка переривань
- •Драйвери пристроїв
- •Незалежна від пристроїв частина операційної системи
- •Користувальницький пласт програмного забезпечення
- •Файлова система
- •Імена файлів
- •Загальна модель файлової системи
- •Типи файлів
- •Логічна організація файлу
- •Фізична організація й адреса файлу
- •Права доступу до файлу
- •Кеширування диску
- •Загальна модель файлової системи
- •Сучасні архітектури файлових систем
- •Контрольні питання
- •Перелік використаних джерел
Сучасні архітектури файлових систем
Розробники нових операційних систем прагнуть забезпечити користувача можливістю працювати відразу з декількома файловими системами. У новому розумінні, файлова система складається з багатьох складових, до складу котрих входять і файлові системи, в традиційному розумінні.
Нова файлова система має багаторівневу структуру (малюнок 2.39), на верхньому рівні якої розташовується, так названий, перемикач файлових систем (у Windows 95, наприклад, такий перемикач називається встановлюваним диспетчером файлової системи - installable filesystem maneger, 1FS). Він забезпечує інтерфейс між запитами додатка і конкретною файловою системою, до якої звертається цей додаток. Перемикач файлових систем перетворює запити у формат, що сприймається наступним рівнем – рівнем файлових систем.
Кожен компонент рівня файлових систем, виконаний у вигляді драйвера відповідної файлової системи, підтримує визначену організацію файлової системи. Перемикач є єдиним модулем, що може звертатись до драйвера файлової системи. Додаток не може безпосередньо звертатися до нього. Драйвер файлової системи може бути написаний у вигляді рентерабельного коду, що дозволяє відразу декільком додаткам виконувати операції з файлами. Кожен драйвер файлової системи в процесі власної ініціалізації реєструється в перемикача, передаючи йому таблицю крапок входу, що будуть використовуватися при наступних звертаннях до файлової системи.
Мал. 2.39. Архітектура сучасної файлової системи
Для виконання своїх функцій, драйвери файлових систем звертаються до підсистеми введення-виведення, що утворює наступний пласт файлової системи нової архітектури. Підсистема введення-виведення - це складова частина файлової системи, що відповідає за завантаження, ініціалізацію і керування всіма модулями нижчих рівнів файлової системи. Звичайно, ці модулі є драйвером портів, що безпосередньо займаються роботою з апаратними засобами. Крім цього, підсистема введення-виведення забезпечує певний сервіс драйверам файлової системи, що дозволяє їм здійснювати запити до конкретних пристроїв. Підсистема введення-виведення повинна постійно бути присутньою у пам'яті й організовувати спільну робо ієрархії драйверів пристроїв. У цю ієрархію можуть входити драйвери пристроїв визначеного типу (драйвери чи диски нагромаджувачів на стрічках): драйвери, підтримувані постачальниками (такі драйвери перехоплюють запити до блокових пристроїв і можуть, частково, змінити поведінку існуючого драйвера цього пристрою, наприклад, зашифрувати дані): драйвери портів, що керують конкретними адаптерами.
Велика кількість рівнів архітектури файлової системи забезпечує авторам драйверів пристроїв велику гнучкість - драйвер може одержати керування на будь-якому етапі виконання запиту - від виклику додатком функції, що займається роботою з файлами, до того моменту, коли працюючий на найнижчому рівні драйвер пристрою починає переглядати регістри контролера. Багаторівневий механізм роботи файлової системи реалізується за допомогою ланцюжків виклику.
У ході ініціалізації драйвер пристрою може приєднатися до ланцюжка виклику певкого пристрою, визначивши при цьому рівень наступного звертання. Підсистема введення-виведення поміщає адресу цільової функції до ланцюжку виклику пристрою, використовуючи заданий рівень для того, щоб належним чином упорядкувати його. У міру виконання запиту, підсистема введення-виведення послідовно викликає усі функції, що раніше помістили до ланцюжку виклику.
Внесена до ланцюжку виклику, процедура драйвера може вирішити передати запит далі - у зміненому чи в незміненому вигляді - на наступний рівень чи, якщо це можливо, процедура може задовольнити запит, не передаючи його далі по ланцюжку.
