- •Розділ 1. Короткі відомості з електротехніки
- •1.1. Електротехніка та її значення для підготовки кваліфікованих працівників
- •1.2. Джерела електричної енергії
- •1.3. Основні поняття метрології
- •1.4. Загальні відомості про постійний струм,
- •1.5. Змінний струм
- •1.6. Поняття про трансформацію та випрямлення змінного струму
- •1.7. Поняття про електричний привід
- •1.8. Асинхронний двигун трифазного струму
- •1.9. Раціональне використання електричної енергії
- •1.10. Безпека праці під час експлуатації електричних установок
- •1.11. Загальні засоби захисту
- •1.12. Пускорегулювальні та захисні електричні апарати
- •Розділ 2. Загальні відомості про машини та механізми
- •2.1. Класифікація машин та їх структура
- •2.2. Вимоги до машин і механізмів, які використовують на
- •2.3. Вимоги до матеріалів, з яких виготовляються
- •2.4. Технічна документація машин
- •Розділ 3. Універсальні приводи
- •3.1. Загальні відомості про універсальні приводи
- •3.2. Приводи універсальні загального призначення
- •3.3. Приводи спеціалізовані
- •3.4. Експлуатація приводів
- •Розділ 4. Машини для оброблення овочів
- •4.1. Машини для миття овочів
- •4.2. Машини для обчищання коренеплодів і бульб
- •4.3. Машини для нарізування та протирання овочів
- •Розділ 5. Машини для оброблення м'яса та риби
- •5.1. М'ясорубки
- •Технічні характеристики м'ясорубок
- •5.2. Фаршмішалка
- •5.3. Розпушувальні механізми
- •5.4. Механізми для обчищання риби
- •5.5. Універсальні приводи м'ясного цеху
- •Розділ 6. Машини для оброблювання борошна та приготування тіста
- •6.1. Машини для просіювання борошна
- •Технічні характеристики машин для просіювання борошна
- •6.2. Машини для замішування тіста
- •Технічні характеристики тістомісильних машин
- •6.3. Машини для розкочування тіста
- •6.4. Збивальні машини
- •6.5. Коктейлезбивачки та змішувальні установки
- •6.6. Машини для відсаджування заготівок із тіста
- •6.7. Машини для формування вареників і пельменів
- •Розділ 7. Машини для нарізування хліба та гастрономічних товарів
- •7.1. Хліборізальні машини
- •7.2. Машини для нарізування гастрономічних продуктів
- •7.3. Загальні правила експлуатації електромеханічного
1.6. Поняття про трансформацію та випрямлення змінного струму
Електричний струм не набув би поширення, якби його не можна було перетворювати майже без втрат енергії. Перетворення змінного струму, за якого напруга збільшується або зменшується в кілька раз практично без втрат потужності, здійснюється за допомогою трансформаторів. Трансформація — це зниження або підвищення електричної енергії і передавання її на різні відстані.
Уперше трансформатори були використані в 1878 році російським ученим П.М. Яблочковим для живлення винайдених ним «електричних свічок». Трансформатор — це статичний електромагнітний пристрій з двома або більшою кількістю індуктивно з'єднаних обмоток, призначений для перетворення безпосередньо електромагнітної індукції однієї системи змінного струму в іншу систему змінного струму (без змінювання частоти). Трансформатори набули широкого практичного застосування для передавання електричної енергії на великі відстані, для розподілу енергії між ц приймачами та в різних випрямних, сигнальних, підсилювальних та інших пристроях.
За призначенням трансформатори поділяються на силові, узгоджувальні та імпульсні.
Силові трансформатори призначені для перетворення електричної енергії в електричних мережах та в установках для її приймання і використання. Вони бувають підвищувальними та знижувальними.
Електрична енергія виробляється на електростанціях синхронними генераторами за напруги 11... 18 кВ (у деяких випадках 30...35 кВ). Хоча ця напруга дуже велика для безпосереднього використання її споживачами, проте вона недостатня для ощадного передавання електроенергії на великі відстані.
Для збільшення напруги в лінії передачі її необхідно підвищити. Для цього на великих електростанціях установлюють підвищувальні трансформатори. Для використання електричної енергії безпосередньо електричними пристроями в освітлювальній мережі тощо напругу на кінцях лінії необхідно понизити. Цього домагаються за допомогою знижувальних трансформаторів.
Трансформатори, використовувані для узгодження напруги або опорів між каскадами в радіопристроях, називаються узгоджувальними.
Трансформатори, призначені для передавання імпульсів напруги або струмів з однієї мережі в іншу, називаються імпульсними.
Існують також спеціальні трансформатори — зварювальні, вимірювальні та ін.
Електричну енергію в промислових масштабах виробляють генератори змінного струму. Проте 25—30 % електричної енергії використовується в пристроях, що працюють на постійному струмі. Для перетворення змінного струму в постійний використовують випрямлячі. Найбільшого поширення набули випрямлячі з напівпровідниковими вентилями. Вони мають невеликі розміри, велику експлуатаційну надійність, високий коефіцієнт корисної дії, надійні в обслуговуванні.
1.7. Поняття про електричний привід
Для приведення в дію електричних машин застосовують електричний привід. Під ним розуміють пристрій, що складається з електродвигуна, передавального механізму та пускозахисної апаратури. Електричний привід служить для створення обертового моменту на валу робочої машини або механізму.
Електричні приводи поділяються на індивідуальні та універсальні. Індивідуальний електричний привід служить для приведення в дію однієї машини, універсальний — декількох машин. Електродвигуни, які застосовують у приводах, можуть бути постійного або змінного струму, із регулюванням або без регулювання швидкості обертання, з різноманітними засобами охолодження обмоток. Електродвигуни постійного струму використовують у тому разі, якщо необхідне поступове регулювання швидкості. Наприклад, у вагоні-ресторані використовують двигуни постійного струму з послідовним та паралельним збудженням. В основному це машини потужністю до 600 Вт, що працюють нетривалий час і не вимагають трифазної проводки. На підприємствах громадського харчування найбільшого поширення набули асинхронні двигуни змінного струму, оскільки вони постачаються електроенергією від мереж трифазного струму. Вони надійні в експлуатації та нескладні за будовою.
За способом охолодження електродвигуни поділяються на двигуни з природним охолодженням і двигуни із штучним охолодженням, на валу яких розміщено вентиляторні лопаті, що пропускають повітря через обмотки статора та ротора.
Коефіцієнт корисної дії двигунів коливається від 70 до 85 %, бо частина енергії в двигунах перетворюється в теплоту (нагрівання обмоток і сталі двигунів).