Встановлення цін на новий товар

Новий товар треба розглядати як справжню новинку, товар, який раніше не вироблявся. Досвід показує, що, як правило, на такий товар спочатку встановлюють високі ціни, об­разно кажучи, “знімають вершки з ринку”. Однак це можливо за певних умов, а саме, коли існує великий попит на .товар, висока ціна не “створює” занадто швидко нових конкурентів і, нарешті, вона відповідає високій якості товару.

5. Вплив держави на ціноутворення в умовах ринкової економіки Участь держави у ціноутворенні

З переходом до ринку держава не усу­вається зовсім від ціноутворення. Вона пливає на ціни, має право у ряді ви­падків брати участь у ціноутворенні, але у певних межах.

Світовий досвід показує, що вплив держави на ціноутворення здійснюється за такими напрямами: встановлення основних пра­вил ціноутворення, державний контроль за цінами, державна під­тримка цін в аграрному секторі, використання цін для захисту інтересів країни у зовнішній торгівлі.

Визначення основних правил ціноутворення

Держава розробляє і приймає закони, в яких визначаються правила ціноутво­рення. В країнах ринкової економіки в таких правилах є свої особливості. Абстрагуючись від них, можна визначити-деякі спільні вимоги до ціноутворення.

1. Між виробниками і продавцями не повинно бути ніяких угод щодо встановлення фіксованих цін. Має зберігатися внутрішньо­галузева конкурентна боротьба.

2. Виробник не має права вимагати від посередників, які реа­лізують товар, продажу свого товару за певною роздрібною ціною.

3. Продавець зобов'язаний пропонувати свій товар торговим підприємствам на однакових умовах щодо рівня цін. Відхилення можуть бути лише у тих випадках, коли продавець має більш високі витрати обігу (віддаленість місць реалізації вимагає біль­ших транспортних затрат), існують якісні відмінності в товарі

196

(випущена нова марка велосипеда з більш високими якісними властивостями).

4. Продавець не повинен пропонувати товар за ціною, нижчою, ніж собівартість, з метою усунення конкурентів. Це правило має захищати дрібних торговців.

5. Фірми мають право підвищувати ціни до будь-якого рівня, за винятком періодів дії державного контролю за рівнем цін.

Державний контроль за цінами

Контроль держави за цінами здійснюється з таких причин.

По-перше, є такі галузі господарства, які носять монопольний характер, тобто там немає практики віль­ного ціноутворення через відсутність конкуренції. Тому такі під­приємства можуть зловживати встановленням високих, по суті монопольних цін. До таких галузей належать служби комуналь­ного господарства. Тому держава регулює ціни на комунальні по­слуги в інтересах суспільства, споживачів.

По-друге, в деяких галузях у окремі періоди може різко ско­ротитись пропозиція товарів і послуг або значно зрости попит. Для того щоб запобігти цьому, держава може скористатися своїм впливом на ціноутворення, тобто встановити певний рівень цін, який не може бути порушений. Цей рівень дістав назву “стеля ціни”. Вона являє собою законодавче визначену максимальну ці­ну, яку продавець може встановити на свій товар або послугу.

Такий контроль стосується насамперед товарів першої необ­хідності. В широких масштабах його застосовують для обмеження інфляційних процесів у економіці.

Однак треба мати на увазі, що в умовах ринкових відносин встановлення “стелі цін” на певні товари і послуги призводить до дефіциту їх. Це пояснюється тим, що послаблюються стимули до розширення виробництва.

Державна, підтримка цін в аграрному секторі виявляється в тому, що в цій сфері головну увагу держава приділяє збере­женню цінового паритету.