Проблеми переходу до ціноутворення ринкової

Ринкова економіка об'єктивно вимагає впровадження вільних цін, тобто цін, які встановлюються не державою, а виника­ють об'єктивно на ринку в умовах віль­ної конкуренції, з урахуванням справжньої вартості товару, спів­відношення попиту і пропозиції на нього. Процес переходу до віль­них цін досить тривалий і вимагає багато зусиль, передусім ство­рення відповідних умов: ліквідації монополії державної власності, роздержавлення і приватизації засобів виробництва, виникнення вільної конкуренції. Ігнорування цього неминуче призводить до цінової агресії на життєвий рівень населення.

У 1992 p. в Україні розпочалась так звана лібералізація цін без створення відповідних умов. Процес впровадження вільних цін нагадував спроби збудувати будинок починаючи не з фунда­менту, а з даху. Крім того, відсутність вільної конкуренції, моно­полістичне становище багатьох державних підприємств дало їм право встановлювати високу, надмірну норму рентабельності, аж до 600 відсотків. Деякі підприємства за рахунок зростання цін намагались залатати всі прорахунки у своєму господарстві. Іноді у собівартість продукції включали навіть витрати на будівництво об'єктів соціального значення.

Шалене зростання цін призводило до спаду виробництва, зни­ження життєвого рівня населення.

Нові ціни в ході “лібералізації” не стали вільними, їх дикту­вали монополістичні структури. Різниця лише в тому, що раніше

185

контролювала держава цей процес, а пізніше все було віддано на відкуп керівникам підприємств.

Отже, перехід до вільних цін передбачає насамперед створення умов для конкуренції. А для цього потрібно провести демонополізацію економіки через роздержавлення і приватизацію державної власності. Вільні ціни виникають там, де існують не тільки умови для конкурентів, а й рівновага між попитом і пропозицією. Якщо цей товар є дефіцитом, попит на нього перевищує репозицію, то ціна буде перевищувати вартість навіть при наявності багатьох виробників. Сьогодні, наприклад, на м'ясному ринку України представлено багато товаровиробників (селяни, фермери, колгоспи, державні господарства). Однак ціни не тільки не зни­жуються, а й невпинно зростають. Причинами цього є відсутність сприятливих умов для зростання виробництва м'яса, відсутній ринок засобів виробництва для тваринництва, неможливо в достатній кількості купити корми, будівельні матеріали тощо. Отже, вільні ціни вимагають створення відповідної структури галузевої економіки та інфраструктури ринку.

2. Фактори, що впливають на ціну Система факторів

Для ринкової економіки властива своя система факторів, що зумовлена станом ринкових відносин і має впливати на величину ціни (рис. 7). Вона включає вартісні фактори. Всі фактори, що впливають на величину вартості, одночасно є факторами, що визначають ціну.

На ціну впливають фактори співвідношення попиту і пропозиції на товари, а також так звані психологічні фактори.

Вартісні фактори

Якщо абстрагуватись від інших факторів або розглядати ціноутворення, як кажуть, “за інших однакових умов”, то на залежить від вартості товару: збільшення вартості призводить до збільшення ціни і навпаки.

Як відомо, величина вартості змінюється прямо пропорційно кількості часу, витраченого на виробництво товару, і обернено пропорційно до продуктивності праці.

В умовах ринкової економіки кожний підприємець знає, що підвищення продуктивності праці забезпечує індивідуальну вартість товару нижчу, ніж суспільне необхідна. І певний час він може реалізувати товар за ціною, вищою, ніж індивідуальна вартість, і мати надлишковий прибуток. Однак зростання суспільної продуктивності праці в певній галузі виробництва об'єктивно призводить до зниження вартості, а отже, відповідно і ціни. Основні фактори зростання продуктивності праці є одночасно факторами зниження ціни. До них слід віднести підвищення тех-

186

Рис. 7. Фактори, що впливають на ціну товару

нічної оснащеності праці, культурного і технічного рівня, квалі­фікації працівників, поліпшення організації виробництва і праці, зростання матеріальної заінтересованості.

Серед цих факторів особливе значення має науково-технічний прогрес. Найбільш сприятливі умови для зниження цін мають ті країни, в яких успішно здійснюються основні його напрями: при­скорений розвиток науки, виникнення нових видів знарядь праці, застосування нових технологій, поява нових видів предметів праці.