Терміни і поняття

Конкуренція

Умови виникнення конкуренції

Економічний закон конкуренції

Комерційна таємниця

Методи цінової конкуренції

Методи неціновоі конкуренції

Нечесна конкуренція

Чиста конкуренція

Монополістична конкуренція

Олігополістична конкуренція

Захист конкуренції

Монополія як антипод конкуренції

Анти монопольне законодавство

Антимонопольні органи: їхні функції та обов'язки

Контрольні запитання і завдання

1. У чому полягає сутність конкуренції?

2. Які існують негативні і позитивні сторони конкурентної боротьби?

3. Перелічіть умови виникнення конкуренції.

4. Сьогодні виробництвом м'яса займаються колгоспи, державні господар­ства, фермери, окремі громадяни. Але вільної конкуренції між ними немає. Чим це можна пояснити?

5. Сформулюйте економічний закон конкуренції.

6. Комерційна таємниця заважає поширенню передового досвіду. Чи мож­на сказати, що “ноу-хау” стає недоступним для конкурентів?

7. У чому полягає сутність методів нецінової конкуренції?

8. Розкрийте сутність методів цінової конкуренції.

9. Підприємець свої зусилля спрямовує на зниження витрат виробництва. Який метод конкуренції він застосовує?

10. Підприємець підвищує якість продукції. Який метод конкуренції він за­стосовує?

11. У чому виявляється нечесна конкуренція?

12. Дайте характеристику чистої конкуренції.

13. Розкрийте сутність монополістичної конкуренції. Чому вона так нази­вається?

14. Покажіть особливості олігополістичної конкуренції.

15. Чому потрібний захист конкуренції?

16. Що таке антимонопольне законодавство? Які його цілі?

17. Перелічіть функції та обов'язки антимонопольних органів.

183

Тема 13. Ціни і ціноутворення

1. Сутність ціни Визначення ціни

Кожного дня людина має справу з різ­номанітними цінами. Для того щоб жи­ти, треба споживати продукти харчування, мати одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, тобто те, що називають споживчи­ми товарами. Всі вони мають купівельну ціну, яку треба сплати­ти, щоб придбати такі товари.

Квартирна плата також є ціною за послугу, яку надає власник житла. Якщо людина наймається на роботу, то їй за послуги пра­ці виплачують заробітну плату, яка є ціною товару робоча сила.

Ціною є проценти за кредит, орендна плата власнику землі. Сировинні матеріали, основні засоби виробництва також реалі­зуються за купівельними цінами.

Отже, на ринку товарів існує безліч цін. Ще не так давно ціну визначали як грошове вираження вартості товару. А вартість, як відомо,— це втілена і уречевлена в товарі абстрактна праця, яка визначається кількістю суспільне необхідного робочого часу, потрібного для виготовлення будь-якої споживної вартості за на­явних суспільне нормальних умов виробництва і середнього в цьо­му суспільстві рівня вмілості та інтенсивності праці.

Однак в практиці трапляються такі випадки, коли вартість одного товару (тобто затрати суспільне необхідного робочого ча­су) перевищує вартість іншого, але ринкова ціна його менша. Це пояснюється співвідношенням попиту і пропозиції на товари. У на­шому прикладі ціна другого товару більш висока через те, що попит на нього перевищує пропозицію, а отже, ціна вища від вар­тості. Існують ще й інші фактори, не пов'язані з вартістю, але впливають на ціну товару.

Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару лише в тому випадку, коли існує рівновага між попитом і пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а ін­шими причинами. Тому потрібне більш універсальне визначення ціни: ціна — це грошова сума, яку одержують за конкретний то­вар. Величина ж грошової суми залежить від багатьох факторів, які будуть розглянуті в наступному параграфі.

Неспроможність ціноутворення в умовах адміністративно – командної економіки

В умовах адміністративно-командної економіки ціноутворення ігнорувало об'єктивні економічні закони ринкової економіки, мало, як правило, відбиток суб'­єктивізму і волюнтаризму. Насамперед це виявилось у відриві цін багатьох товарів від їхньої суспільне необхідної вартості, що призводило до необгрунтованої збитковос-

184

ті виробництва, зростання дотацій у цінах виробника і споживача.

Ціни не були вільними, тобто розміри їх залежали переважно від “команд зверху”, вони ігнорували попит і пропозицію. А тому ціни перестали давати об'єктивну характеристику стану економі­ки, втратили роль економічних орієнтирів її розвитку. Отже, від­сутність вільних цін породжувала економіку кривих дзеркал, що не давало змоги ефективно регулювати виробництво, більш повно задовольняти потреби населення.

Значною мірою у ціноутворенні переважали перерозподільні процеси. Ціни носили, як правило, затратний характер і не сприя­ли ресурсозбереженню.

Штучне зниження або збільшення цін державою, жорсткий контроль за ними підривало інтереси як виробників, так і покуп­ців, негативно позначалось на економіці. Оскільки підприємства не мали права змінювати ціни на товар, вони ухилялись від ви­робництва нерентабельних виробів (через низькі ціни) і збільшу­вали випуск високоприбуткової продукції.

Час переконливо довів, що в умовах адміністративно-команд­ної економіки ніякі реформи ціноутворення не дають позитивних результатів. Необхідний перехід до ринкової економіки.