Запитання для самоперевірки

1. Які джерела фінансування рекордингового проекту?

2. Які мотиви фінансування рекордингового проекту можуть бути актуальними для Ваших імовірних фінансових партнерів?

3. Які матеріали слід підготувати для представлення Вашого проекту потенційним фінансовим партнерам?

4. Які методи забезпечення режиму сприяння з боку потенційних фінансових партнерів слід застосовувати?

5. Які основні форми роботи з потенційними фінансовими партнерами рекордингового проекту?

6. Які умови отримання і розпорядження внесками фінансових партнерів слід враховувати продюсеру рекордингового проекту?

7. Які негрошові форми участі партнерів у реалізації рекордингового проекту можуть використовуватись?

8. Які способи гарантування виконання фінансових та інших ділових зобов’язань партнерів рекордингового проекту можуть застосовуватися?

Завдання для самостійної роботи

1. Оцінити суспільно-гуманітарний потенціал рекордингових проектів в Україні та їх резерви для фінансового партнерства.

2. Дослідити особливості та актуальні тенеденції умов співпраці зі спонсорами та рекламодавцями і Україні.

3. Проаналізувати інвестиційні перспективи рекордингових проектів в Україні.

4. Здійснити аналітичний пошук невикористаних форм фінансування рекордингових проектів в Україні.

5. Ознайомитися з умовами надання грантів Міжнародним фондом “Відродження” та іншими благодійними організаціями в Україні.

Література: 4, 8, 9, 11, 12, 13, 15, 19, 20, 22, 24, 27, 29, 30, 31.

Тема 4.1. Створення плану презентації власного рекордингового проекту перед потенційними фінансовими партнерами Практичне завдання

Мета:

• навчити студентів методів професійної роботи з потенційними інвесторами, кредиторами, спонсорами та іншими ймовірними фінансовими партнерами продюсера рекордингового проекту

Завдання:

• розробити план презентації власного рекордингового проекту перед потенційними фінансовими партнерами;

• включити до плану презентації класифікацію і характеристику складу запрошених гостей; проект запрошення; сценарні схеми висловлення пропозицій, ведення переговорів та здійснення презентації; розрахунок необхідного персоналу, обладнання та матеріалів тощо

Література: 8, 12, 13, 23, 24, 32, 33, 35.

Тема 5. Літературно-музичний матеріал альбому

Створення літературно-музичного матеріалу як трансформація мистецької ідеї альбому. Конструювання функційно-жанрової позиції щодо аудиторії: послання, рефлексія, медитація, провокація, динамізація тощо. Шляхи адаптації провідної ідеї альбому до конкретних мистецьких форм та засобів виразності. Визначення естетичної домінанти альбому: романтизм, гротеск, пародійність, імітаційність, традиціоналізм тощо. Дотримання принципів ексклюзивності та цілісності. Пошуки змістовної, формальної та стилістичної новизни. Контроль за “чистотою” мистецької мови і точністю висловлення змістовної проблематики альбому в контексті перцептивних установок прогнозованого типу аудиторії.

Визначення структурно-композиційної та драматургійної схеми альбому. Стрункість (логічність) архітектоніки альбому як умова забезпечення цілісності його форми. Послідовність розміщення композицій. Фактори темпового, образного, тонального, фактурного та стилістичного контрасту. Принципи “зебри”, “монотонності”, “блоковості”, “рамки”, “нон-стопу”, “репризності”, “рондальності”, “варіаційності”, “двочастинності”, “полістилізму”, “інтермедійності”, “сюїтності”, “симфонізму” тощо. Визначення хітів (шлягерів) альбому та місць їх розміщення. Головний та побічні образи. Поняття драматичної, динамічної та ліричної кульмінації. Формування ліній напруження. Створення ефекту катарсису.

Характеристика діяльності авторів літературно-музичного матеріалу альбому. Поєднання принципів спонтанічності та розрахунку. Індивідуальна і колективна творчість. Співвідношення первинності слів або музики. Співтворчість аранжувальника, співака, музикантів-виконавців та саунд-продюсера. Зворотні зв’язки між авторами. Процес допрацювання творів.

Роль продюсера у створенні літературно-музичного матеріалу альбому. Автор та/або головний реалізатор ідеї. Мистецтво вибору ключових авторів та формування творчого колективу. Значення рівня підготовленості замовника та вміння професійно формулювати творче завдання. Продюсер як вища інстанція оцінки якості та змістовної відповідності творів. Координаційні функції продюсера. Особистісний характер творчої співпраці продюсера з авторами. Тактика “гнучкої твердості” продюсера в обставинах необхідності зміни попереднього творчого задуму. Значення порад незалежних експертів. Почуття міри в деталізації інструкцій, виявленні творчої довіри до автора та прискіпливості моніторингу за якістю виконання як проблеми професійної етики та продюсерського ризику. Обов’язковість самостійного та усвідомленого приймання рішень продюсером.

Економічні та правові аспекти стосунків продюсера з авторами літературно-музичного матеріалу альбому. Попереднє дослідження актуальних цінових тенденцій на ринку творчої праці. Важливість конкретності та однозначності в розумінні фінансових умов виконання замовлення. Обов’язковість укладення письмових авторських угод з авторами літературних текстів, музики, та аранжування, виконавцями сольних та акомпануючих партій, звукорежисером та саунд-продюсером. Оформлення авторських ліцензій. Визначення економічно-правових умов подальшого використання продюсером проекту створених, виконаних і записаних у студії мистецьких творів. Законодавча база захисту права інтелектуальної власності. Закон України “Про авторське право та суміжні права”.