8.9. Форми статистичного спостереження

Із погляду організації статистичного спостереження роз­різняють дві основні організаційні форми спостереження:

• звітність;

• спеціально організоване статистичне спостереження.

В Україні основним видом статистичного спостереження є неперервне суцільне спостереження. Воно і створює базу для звіт­ності, що дає змогу отримати дані, які характеризують діяль­ність правоохоронних органів з різних боків, оперативно коор­динувати їхню діяльність, слідкувати за розвитком соціальних явищ і процесів у суспільстві, а також застосовувати їх (ці дані) для проведення наукових досліджень. Зміст звіту, його форма й термін подання встановлює Державний комітет статистики України.

Звітність - це форма спостереження, при якій будь-яка нижчестояща ланка за єдиними затвердженими формами й у твердо встановлені строки повинна обов'язково подати до вищестоящого органу відповідні документально обґрунто­вані відомості про свою діяльність.

Звітність поділяється на загальнодержавну та відомчу. Загально -державною є така, що передається органам державної статистики, а потім - уз агальнено - урядові. Відомчою є звітність, яку отриму­ють міністерства й відомства для своїх оперативних потреб. Усі форми звітності затверджуються органами державної стати­стики. Надання звітності за иезатвердженими формами вважається порушенням звітної дисципліни, за що винні особи притягаються до встановленої законом відповідальності.

Звітність характеризується такими властивостями, як:

• обов'язковість;

• систематичність;

• достовірність.

Звітність як форма спостереження має свої переваги. її склада­ють на основі безпосереднього збору інформації. За періодичністю подання звітність буває:

• поточна (щоденна, декадна, місячна, квартальна) - що охоп­лює показники поточної діяльності суб'єктів;

• річна - підбиває основні підсумки діяльності правоохорон­них органів за рік.

За порядком проходження звітність поділяють на:

• централізовану;

• децентралізовану.

Централізована звітність проходить через систему держав­ної статистики, де обробляється та передається відповідним органам управління. Тобто міністерства та відомства цю звіт­ність підвідомчих установ не розробляють, а одержують готову від органів державної статистики.

Децентралізована звітність опрацьовується у відповід­них міністерствах або відомствах, а зведену інформацію по­дають статистичним органам.

Та не всі суспільні явища й процеси можно охопити стати­стичною звітністю.

До спеціально організованих статистичних спостережень належать:

• переписи;

• опитування;

• спеціальні обстеження.

Переписи проводяться періодично чи одноразово та дають повну характеристику масового явища станом на якусь дату

148

149

або певний момент часу. Класичним прикладом є перепис на­селення, що в багатьох країнах світу проводиться з інтервалом у 10 років і надає інформацію про віковий та національний склад населення, сімейний стан, джерела засобів існування, житлові умови тощо.

Спеціальні обстеження - переважно несуцільне обстеження масових явищ згідно з повною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть бути періодичними чи одноразовими.

Опитування - це, зазвичай, несуцільне спостереження з метою вивчення думок, мотивів, оцінок, які реєструються зі слів респон­дентів. Винятком є суцільне опитування всього населення - ре­ферендум (масове волевиявлення щодо принципових соціально-економічних і політичних питань). Опитування можуть здійсню­ватись у різних формах: усній (інтерв'ю), письмовій (анкетування), заочній (поштове, телефонне, інтернет-опитування).

8.10. Облікові документи, на основі яких здійснюється облік злочинів у правоохорон­них органах

Облік злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ в органах прокуратури (і військової прокуратури також), внутрішніх справ, податкової міліції та Служби безпеки України здійснюється на підставі таких облікових документів:

• статистична картка на виявлений злочин (форма 1);

• статистична картка про наслідки розслідування злочину (форма 1.1);

• статистична картка про результати відшкодування матеріальних збитків і вилучення предметів злочинної діяль­ності (форма 1.2);

• статистична картка на особу, що вчинила злочин (форма 2);

• статистична картка про рух кримінальної справи (форма 3);

• статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред'явлено обвинувачення (форма 4);

• єдиний журнал обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини.

Система показників у перелічених обліково-реєстраційних документах побудована на кримінально-правовій основі

та спрямована на зміцнення законності при здійсненні обліку злочинів і їх розкриття.