- •Тема 1. Поняття, предмет, методи та система кримінології
- •Тема 2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан в Україні
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики
- •Тема 4. Причини й умови злочинності
- •Тема5. Кримінологічне вчення про особу злочинця
- •Тема 6. Проблеми віктимології та суїцидальної поведінки
- •Тема 7. Організація та методика кримінологічних досліджень
- •Тема 8. Кримінально-правова статистика та її застосування в практичній діяльності органів внутрішніх справ
- •Тема 9. Загальні проблеми запобігання злочинності
- •Тема 10. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю
- •Тема 11. Організаційні основи діяльності органів внутрішніх справ із запобігання злочинності
- •I бігання злочинам, пов'язаним із незаконним обігом
- •Тема 19. Кримінологічна характеристика та запобігання необережній злочинності
- •Тема 20. Кримінологічні аспекти негативних соціаль- 1 них явищ
- •Тема 1. Поняття, предмет, методи та система кримінології
- •1.1. Поняття кримінології як науки
- •1.2. Кримінологія як соціолого-правова наука
- •1.3. Предмет кримінологічної науки
- •1.5. Завдання кримінології
- •1.6. Функції кримінології
- •1.9. Спеціальні методи кримінологічних досліджень
- •1.10. Зв'язок кримінології з юридичними науками
- •1.11. Зв'язок кримінології з неюридичними науками
- •1.12. Система науки кримінології
- •1.13. Значення кримінології як науки
- •Тема 2. Історія становлення кримінології та її сучасний стан в Україні
- •2.1. Основні періоди розвитку кримінології
- •2.2. Кримінологічні погляди Платона
- •2.3. Криміналістичний аспект поглядів Аристотеля
- •2.6. Кримінологічні погляди в епоху Відродження
- •2.7. Кримінологічні ідеї XVIII ст.
- •2.8. Виникнення кримінологічних ідей класичної школи кримінального права
- •2.9. Основні кримінологічні принципи ч. Беккаріа
- •2.11. Теорія покарання Бентама
- •2.12. Кримінологічні ідеї п. Фейєрбаха
- •2.13. Кримінологічні ідеї г. Гегеля
- •2.19. Теорія соціальної дезорганізації
- •2.20. Теорія диференціального зв'язку
- •2.21. Психологічні підходи до причин злочинності
- •2.22. Сучасні кримінологічні теорії
- •2.25. Відродження кримінології в Україні
- •2.26. Розвиток кримінології в незалежній Україні
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики
- •3.2. Ознаки злочинності
- •3.3. Взаємозв'язок понять "злочинність" та "злочин"
- •3.4. Види злочинності
- •3.5. Основні показники злочинності
- •3.7. Динаміка злочинності
- •3.8. Структура та характер злочинності
- •3.9. "Ціна" злочинності
- •3.10. Географія злочинності
- •3.11. Поняття латентної злочинності
- •3.12. Види та рівні латентної злочинності
- •3.13. Причини існування латентної злочинності
- •3.15. Основні риси злочинності в Україні
- •Тема 4. Причини й умови злочинності
- •4.1. Поняття причин і умов злочинності в кримінології
- •4.2. Поняття детермінації
- •4.3. Значення вивчення причиновості
- •Тема5. Кримінологічне вчення про особу злочинця
- •5.1. Поняття особи злочинця
- •5.3. Основні кримінологічні ознаки особи злочинця
- •5.4. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця
- •5.5. Кримінально-правова характеристика особи злочинця
- •5.6. Соціально-рольові характеристики особи злочинця
- •5.7. Риси правової та моральної свідомості особи злочинця
- •5.8. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця
- •5.9. Класифікація злочинців
- •5.10. Типологія злочинців
- •5.11. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця
- •Тема 6. Проблеми віктимології
- •6.1. Поняття віктимології
- •6.3. Поняття жертви злочину
- •6.5. Віктимність та віктимізація
- •6.6. Класифікація жертв злочинів
- •6.7. Віктимна поведінка жертви злочину
- •6.9. Комплексний підхід до класифікації жертв злочину
- •6.10. Значення класифікації та типології жертв
- •6.11. Поняття віктимологічної профілактики
- •6.12. Поняття суїцидальної поведінки
- •6.13. Механізм суїцидальної поведінки
- •Тема 7. Організація та методика кримінологічних досліджень
- •7.1. Поняття кримінологічного дослідження
- •7.2. Мета й завдання кримінологічного дослідження
- •7.4. Види кримінологічних досліджень
- •7.5. Поняття кримінологічної інформації
- •7.6. Види кримінологічної інформації
- •7.8. Програма кримінологічного дослідження
- •7.10. Метод анкетування
- •7.11. Метод інтерв'ювання
- •7.12. Метод спостереження
- •7.13. Метод експертних оцінок
- •7.14. Документальний метод
- •7.15. Соціальний експеримент
- •Тема 8. Кримінально-правова
- •8.1. Статистика як наука
- •8.2. Поняття правової статистики
- •8.5. Етапи статистичного дослідження
- •8.6. Поняття про статистичне спостереження
- •8.8. Види статистичних спостережень
- •8.9. Форми статистичного спостереження
- •8.11. Поняття про статистичне зведення
- •8.12. Поняття про статистичне групування
- •8.15. Ряди динаміки у правовій статистиці
- •8.16. Поняття статистичного аналізу та його основні завдання
- •Тема 9. Загальні проблеми запобігання злочинності
- •Тема 10. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю
- •Тема 11. Організаційні основи діяльності органів внутрішніх справ із запобігання злочинності
- •Тема 12. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинності неповнолітніх
- •Тема 13. Кримінологічна характеристика та запобігання рецидивній злочинності
- •Тема 14. Кримінологічна характеристика та запобігання економічній злочинності
- •Тема 15. Кримінологічна характеристика та запобігання насильницьким злочинам
- •Тема 16. Кримінологічна характеристика та запобігання загальнокримі-нальній корисливій злочинності
- •Тема 17. Кримінологічна характеристика та запобігання організованій злочинності
- •Тема 18. Кримінологічна
- •Тема 19. Кримінологічна характеристика та запобігання необережній злочинності
- •Тема 20. Кримінологічні аспекти
7.15. Соціальний експеримент
Соціальний експеримент - різновид експериментального методу, пов'язаний зі штучною, дослідною зміною умов і форм суспільного життя, а звідси, й з вивченням людської поведінки в умовах, які змінилися. Він дає можливість виявити
нові чи уточнити раніше відомі факти, перевірити певну гіпотезу або нововведення, а також слугує джерелом одержання фактичного матеріалу80. Дуже часто кримінологічні експерименти застосовуються для перевірки ефективності нових форм і методів у запобіжній діяльності в окресленому регіоні на якомусь підприємстві.
Проведення експерименту в кримінології застережене двома умовами. По-перше, він може застосовуватися тільки в позитивному напрямку. Не можна, наприклад, штучно, дослідним шляхом створювати обставини (причини й умови), які сприяють вчиненню злочинів, що вивчаються, або чинити будь-які інші дії, які провокували б злочин. По-друге, проведення кримінологічного експерименту допустиме в межах закону та моралі, що унеможливлює порушення прав, свобод і законних інтересів громадян.
Кримінологічний експеримент застосовується для перевірки дійовості соціально-позитивних факторів упливу на злочинність, приміром, розробка оптимальних форм із запобігання злочинам, прогресивних форм виправлення засуджених до позбавлення волі тощо. Багато таких заходів вже були в свій час запроваджені у практику після їх попередігьої експериментальної перевірки (створення колоній-поселень як одного з видів установ відбування покарання; створення народних дружин для охорони громадського порядку та ін.).
7.16. Психологічні методи, що використовуються в кримінологічних дослідженнях
При вирішенні деяких кримінологічних проблем не можна обійтися без застосування психологічних методів. їх використання додає глибини й усебічності кримінологічним дослідженням. За допомогою психологічних методів, які використовують у кримінологічних дослідженнях, можна отримати розгорнуту характеристику особи злочинця, здійснити
80 Кримінологія: Загальна та Особлива частини: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд; За ред. проф. І. М. Дань-шина. - X.: Право, 2003. - С. 27.
136
137
якісну й кількісну оцінку внутрішньо- та міжгрупових процесів спілкування, що, зокрема, дуже важливо для класифікації та типізації злочинців.
Найпоширенішими у кримінології психологічними методами є тестування та соціометрія.
Тестування є різновидом методу опитування. Тест -цезавдання, запитання й ситуації, котрі розробляє дослідник і ставить перед досліджуваною особою. Застосування тесту зумовлюється необхідністю зіставлення (порівняння, диференціації, ранжування) індивідів за рівнем їхнього розвитку чи ступенем вираженості різних психологічних якостей (інтелект, здібності, темперамент, емоції, особистісні риси та ін.). Мета тестування полягає у встановленні психологічних характеристик особи злочинця: його інтелектуальних можливостей як індивіда, творчих здібностей, схильності до ризику, самоконтролю, жорстокості, швидкості реагування в надзвичайній ситуації тощо.
При тестуванні використовуються стандартизовані питання та завдання (тести), що мають певну шкалу значень.
Теорія та практика психологічної науки розробили безліч тестів: загальноособистісні для дослідження всієї системи психічних особливостей особи; особистісні для дослідження будь-якої однієї характерної риси індивіда; групові, за допомогою яких вивчається структура малих неформальних і формальних соціальних груп (їхня згуртованість, особливості психологічного клімату й міжособистісних стосунків, які панують у них) тощо. Тестові дослідження, що побудовані на науковій основі, дають можливість більш повно й усебічно вивчити особу злочинця і певні категорії злочинців також. Незважаючи на складність деяких психологічних тестів (які іноді складаються з великого переліку питань), за їх допомогою можна швидко дослідити велику кількість осіб.
Соціометрію (соціометричне опитування) вітчизняна наука запозичила із психології та соціології зарубіжних країн. Соціометричне дослідження - це метричне вивчення емоційно-психологічних зв'язків між людьми. На думку засновника цієї методики американського вченого Дж. Морено, соціо-метричний метод - це система технічних засобів і процедур, які застосовують для метричного та якісного аналізу соціально-
емоційних зв'язків індивіда з членами групи, в якій він працює і живе. За допомогою цього методу можна отримати відображення динаміки внутрішніх взаємин між членами групи, здійснити кількісну та якісну оцінку внутрішньо- та міжгрупових процесів спілкування, визначити симпатії та антипатії людей усередині групи, наявність лідера, угруповань, конфліктних ситуацій81.
До основних переваг соціометрії належать простота та швидкість здійснення дослідницьких процедур, наприклад, опитування членів групи з метою виявлення їхнього бажання чи небажання спільно вчитися, працювати, відпочивати, виконувати громадські доручення.
Соціометрія ґрунтується на соціометричному опитуванні-необхідному переліку (наборі) запитань, які ставлять опитуваним з метою виявлення їхніх стосунків з іншими членами групи. Опитування в соціометричному дослідженні повинне відповідати загальним вимогам, які висуваються до формулювання запитань у будь-якому опитуванні - анкетуванні чи інтерв'юванні. Отримані в результаті соціометричного опитування дані обробляють, підсумовують і зводять у соціоматриці (таблиці) чи соціограми (схеми). Аналіз таблиць і схем дає змогу, з одного боку, виявити соціально-психологічні властивості особи та групи, а з другого, обрати ефективні засоби керування механізмом взаємодії особи та групи.
У кримінології соціометрію як метод пізнання застосовують рідко, здебільшого в дослідженнях кримінологічних проблем сімейних відносин. Одночасно цей метод можна успішно застосовувати в дослідженнях деяких проблем кримінології, зокрема, при вивченні ефективності заходів кримінального покарання (позбавлення волі, виправних робіт тощо), інституту співучасті. Застосовуючи цей метод, можна змінювати склад груп засуджених, які відбувають покарання у виправно-трудових установах, вирішувати конфліктні ситуації, оздоровлювати психологічну атмосферу.
81 Александров Ю. В., Гель А. П., Семаков Г. С. Кримінологія: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2002. - С. 37.
138
139