Методичні рекомендації викладачеві

1. Вивчивши глибоко зміст навчальної дисципліни, доцільно розробити матрицю найбільш кращих методів навчання й форм самостійної роботи студентів, адекватних видам лекційних і семінарських занять.

2. Необхідно передбачити розвиток форм самостійної роботи, виводячи студентів до завершення вивчення навчальної дисципліни на її вищий рівень.

3. Пакет завдань для самостійної роботи варто видавати на початку семестру, визначивши граничні строки їхнього виконання й здачі. Завдання для самостійної роботи бажано становити з обов'язкової й факультативної частин.

4. Організувати самостійну роботу, необхідно постійно навчати студентів методам такої роботи.

5. Лекція - головна ланка дидактичного циклу навчання. Її ціль - формування в студентів орієнтовної основи для наступного засвоєння матеріалу методом самостійної роботи. Зміст лекції повинне відповідати наступним дидактичним вимогам:

• виклад матеріалу від простого до складного, від відомого до невідомого;

• логічність, чіткість і ясність у викладі матеріалу;

• можливість проблемного викладу, дискусії, діалогу з метою активізації діяльності студентів;

• опора значеннєвої частини лекції на справжні факти, події, явища, статистичні дані;

• тісний зв'язок теоретичних положень і висновків із практикою й майбутньою професійною діяльністю студентів.

Викладач, що читає лекційні курси у вузі, повинен знати існуючі в педагогічній науці й використовувані на практиці варіанти лекцій, їх дидактичні й можливості, що виховують, а також їхнє методичне місце в структурі процесу навчання.

6. Семінар проводиться по вузловим і найбільш складних питаннях (темам, розділам) навчальної програми. Він може бути побудований як на матеріалі однієї лекції, так і на змісті оглядової лекції, а також по певній темі без читання попередньої лекції. Головна й визначальна особливість будь-якого семінару – наявність елементів дискусії, проблемності, діалогу між викладачем і студентами й самими студентами.

При підготовці класичного семінару бажано дотримуватися наступного алгоритму:

а) розробка навчально-методичного матеріалу:

• формулювання теми, що відповідає програмі й держстандарту;

• визначення дидактичних, що виховують і формують цілей заняття;

• вибір методів, прийомів і засобів для проведення семінару;

• підбор літератури для викладача й студентів;

• при необхідності проведення консультацій для студентів;

б) підготовка студентів і викладача:

• складання плану семінару з 3-4 питань;

• надання студентам 4-5 днів для підготовки до семінару;

• надання рекомендацій про послідовність вивчення літератури (підручники, навчальні посібники, закони й постанови, керівництва й положення, конспекти лекцій, статті, довідники, інформаційні збірники й бюллютени, статистичні дані й ін.);

• створення набору наочних приладдя.

Підводячи підсумки семінару, можна використовувати наступні критерії (показники) оцінки відповідей:

• повнота й конкретність відповіді;

• послідовність і логіка викладу;

• зв'язок теоретичних положень із практикою;

• обґрунтованість і доказовість положень, що викладаються;

• наявність якісних і кількісних показників;

• наявність ілюстрацій до відповідей у вигляді історичних фактів, прикладів та ін.;

• рівень культури мови;

• використання наочних приладдя й т.п.

Наприкінці семінару рекомендується дати оцінку всього семінарського заняття, звернувши особливу увагу на наступні аспекти:

• якість підготовки;

• ступінь засвоєння знань;

• активність;

• позитивні сторони в роботі студентів;

• коштовні й конструктивні пропозиції;

• недоліки в роботі студентів;

• завдання й шляхи усунення недоліків.

Після проведення 2 -3 занять семінарського курсу дисципліни викладачеві доцільно здійснити загальний аналіз проробленої роботи, використовуючи корисний досвід попередніх занять.

7. При викладанні матеріалу важливо пам'ятати, що майже половина інформації на лекції передається через інтонацію. Ураховувати той факт, що перша криза уваги студентів наступає на 20-й хвилинах, другий – на 35-й хвилинах. У професійному спілкуванні виходити з того, що сприйняття лекцій студентами молодших курсів істотно відрізняється по готовності й умінню.

8. При проведенні атестації студентів важливо завжди пам'ятати, що систематичність, об'єктивність, аргументированность - головні принципи, на яких засновані контроль і оцінка знань студентів. Перевірка, контроль і оцінка знань студентів, вимагають обліку його індивідуального стилю в здійсненні навчальної діяльності. Знання критеріїв оцінки знань обов'язково для викладачів і студента.

Методичні рекомендації до самостійних робіт – тем, які не входять до аудиторних занять складаються з розділів: актуальність теми, навчальні цілі, базові знання та вміння, зміст теми, рекомендована література, матеріали для виконання та контролю самостійної роботи студентів (контрольні питання, контрольні тести, задачі). Для виконання самостійної роботи необхідно дати письмові відповіді на контрольні питання, тести, розхв’язати задачі. В академічному журналі викладачем робиться відмітка про зарахування відповідної теми самостійної роботи.

Методичні рекомендації одночасно містять інформацію для викладачів: розподіл часу на практичному занятті (15 % - підготовчий етап заняття, 70 % - основний етап заняття, 15 % - контроль засвоєння теми); контрольні питання, тести і задачі, які застосовується викладачем для контролю знань студентів. Відмітки про присутність студентів на заняттях та поточну успішність (оцінки та конвертація у відповідні бали) виставляється викладачем в академічному журналі.

ЗМІСТ