- •Управління інтелектуальною власністю
- •Isbn 966-8039-88-2
- •1.2.2.1. Об'єкти авторського права
- •1.2.2.2. Об'єкти суміжних прав
- •1.2.3.1. Винахід, корисна модель, промисловий зразок
- •1.2.3.2. Компонування інтегральних мікросхем
- •1.2.3.3. Сорти рослин, породи тварин
- •1.2.3.4. Наукові відкриття
- •1.2.3.5. Раціоналізаторські пропозиції
- •1.2.3.6. Комерційна таємниця
- •1.2.4. Комерційні позначення
- •1.2.4.1. Торговельні марки
- •1.2.4.2. Географічні зазначення
- •1.2.4.3. Комерційні найменування
- •1.3. Суб'єкти права інтелектуальної власності
- •1.3.1. Суб'єкти авторського права та суміжних прав
- •1.3.1.1. Суб'єкти авторського права
- •1.3.1.2. Суб'єкти суміжних прав
- •1.3.2. Суб'єкти права на результати науково-технічної творчості
- •1.3.3. Суб'єкти права на комерційні позначення
- •2.2. Пошук та генерування нових ідей
- •2.2.1. Відбір нових ідей
- •2.2.1.1. Етапи відбору нових ідей
- •2.2.1.2. Процедура відбору ідей
- •2.2.1.3. Технічний аналіз конкурента
- •2.2.1.4. Процедура отримання нових ідей із зовнішніх джерел
- •2.2.2. Генерування ідей
- •2.2.2.1. Цілі та передумови генерування нових ідей
- •2.2.2.2. Аналіз тенденцій
- •2.2.2.3. Методи експертних оцінок
- •2.2.2.4. Багатоваріантний аналіз
- •2.4.4. Патентні дослідження на стадії формування концепції нової продукції
- •3.1.2. Стратегія нападу на конкурентів
- •3.1.4. Стратегія оптимізацн фінансово-господарської діяльності
- •3.2. Відпрацювання рішення про необхідність правової охорони
- •3.3. Оцінка доцільності правової охорони
- •3.4. Оцінка доцільності отримання патенту
- •4.2. Вихідні умови для управління інтелектуальною власністю
- •4.2.1. Дослідницька угода
- •4.3. Управління інтелектуальною власністю 4.3.1. Розуміння інтелектуальної власності
- •4.3.2. Підвищення рівня обізнаності офісу з передання технологій
- •4.4. Формальне розголошення інформації про інтелектуальну власність офісом з передання технологій
- •4.4.1. Попередня оцінка
- •4.4.2. Детальна оцінка
- •Контур лінії обмежує набір документів
- •4.8. Управління процесами створення об'єктів права інтелектуальної власності в наукових організаціях України
- •4.8.1. Тенденції розвитку наукового потенціалу України
- •5.1. Роль інтелектуальної власності в управлінні підприємством
- •5.2.2. Послідовність формування портфелю опів на підприємстві
- •5.4. Запобігання передчасному розкриттю винаходів
- •5.5. Моніторинг інноваційної діяльності компаній-конкурентів
- •5.5.1. Виявлення конкурентів
- •5.5.2. Запобігання порушенню чужих прав
- •5.5.3. Виявлення фактів порушення прав своєї компанії
- •5.5.4. Патентний наступ на конкурентів
- •5.6. Інформаційне забезпечення управління інтелектуальною власністю
- •5.6.1. Створення бази даних об'єктів права інтелектуальної власності
- •5.6.2. Джерела патентної інформації
- •5.6.3. Проведення патентного пошуку для оцінки патентоздатності технічних рішень
- •5.6.4. Проведення патентного пошуку під час експертизи на патентну чистоту
- •5.6.5. Пошук під час аналізу тенденцій розвитку
- •5.6.6. Пошук з метою аналізу діяльності фірм- конкурентів
- •5.6.7. Пошук з метою встановлення вимог до продукції конкретного виду
- •5.6.8. Пошук з метою встановлення рівня техніки
- •5.7. Колективне управління правами суб'єктів авторського права та суміжних прав
- •5.8. Інвентаризація та бухгалтерський облік об'єктів права інтелектуальної власності на підприємстві
- •5.8.1. Інвентаризація інтелектуальної власності
- •5.8.2. Бухгалтерський облік інтелектуальної власності
- •5.8.3. Оподаткування операцій з об'єктами права інтелектуальної власності
- •5.9. Оцінка вартості прав на об'єкти права інтелектуальної власності
- •5.9.1. Цілі та нормативно-правова база оцінки
- •5.9.2. Підходи до оцінки
- •5.9.3. Методи оцінки вартості прав на об'єкти права інтелектуальної власності
- •5.9.4. Оцінка вартості прав на результати науково-технічної діяльності
- •5.9.5. Оцінка вартості прав на об'єкти авторського права
- •5.9.6. Оцінка вартості ліцензії
3.1.2. Стратегія нападу на конкурентів
Стратегія нападу може здійснюватися шляхом отримання монопольних прав на результати досліджень і розробок, які доти не мали правової охорони і якими користуються або мають намір користуватися конкуренти. Набуття прав на ці об'єкти спонукає всіх, хто використовує аналогічні, але не захищені об'єкти, придбати в правовласника дозвіл на продовження користування ними. Отже, якщо фірма має право на винаходи, що є основою технології виробництва продукції, то, навіть не випускаючи її, можна на законній підставі контролювати весь ринок і переслідувати конкурентів.
Досить навести приклад використання інтелектуальної власності в корпорації «Texas Instruments». У 60-х роках ця компанія складала свій «портфель» інтелектуальної власності винятково задля оборони. Однак до середини 80-х років компанія змінила тактику на наступальну й стала переслідувати компанії, що незаконно використовували її інтелектуальну власність. Врегулювання пред'явлених ризиків допомогло одержати значні прибутки. Загальний прибуток, отриманий компанією від використання інтелектуальної власності, за 1986-1993 р. склав 1,2 млрд. дол.
Однак перш ніж здійснювати це, необхідно продумати наслідки. Ось приклад. Дві фірми виготовляли та встановлювали металеві двері. Попит на таку продукцію стійкий: міцні двері потрібні як для офісів, так і для приватного житла. Одна з фірм ЗАТ «Прогрес» зуміла отримати патент на особливу конструкцію замка, вмонтованого в двері, та вирішила отримати додатковий прибуток від продажу
ліцензії на право використовувати свій винахід, подавши позов на іншу фірму — ТОВ «Клін», яка випускає подібну продукцію. Однак відповідач у суді вимагав визнати патент недійсним. Основою для таких претензій стала рекламна листівка, яку ЗАТ розповсюджувало на початку своєї діяльності, рекламуючи вдалу схему замка, але не подавши ще заявку до патентного відомства (тобто не було виконано одного з трьох критеріїв патентоздатності — новизни).
Зустрічний позов став повною несподіванкою для ЗАТ «Прогрес», і було вирішено запропонувати «мирову» у формі безоплатної ліцензії, що зберігало патент і дозволяло обом фірмам продовжувати свою діяльність. Однак для ТОВ «Клін» бажання провчити конкурента було дорожче, ніж прорахувати свої можливі втрати. На переговорах кожна сторона не думала про всі наслідки й стояла на своєму. ТОВ «Клін» намагалося одержати патент самостійно, але деякі вдосконалення були недостатні порівняно з хоч і визнаним недійсним, але опублікованим патентом ЗАТ «Прогрес». У результаті вдалу конструкцію дверей стали копіювати інші фірми, заборонити їм робити це було неможливо, адже патентування не відбулося. Ціни на такі двері впали, і обидві конфліктні фірми зазнали збитків.
Висновок: для здійснення стратегії нападу необхідне оформлення достатнього обсягу прав, тому що слабкий захист легко обходять конкуренти і досягти переваг на ринку стає проблематично.
3.1.3. Стратегія створення іміджу компанії
Інформування про правову охорону продукції, що випускається, або про роботу з ліцензією відомого виробника завжди свідчить про унікальності використовуваної технології та, як наслідок, про унікальності виробленої продукції. Цю стратегію вже стали використовувати українські підприємства. Наприклад, ті з них, що починають активно працювати з відомими закордонними фірмами, оформлюють свої права на їхні торговельні марки, зміцнюючи свою позицію на ринку й охороняючи себе від однобічного розриву контракту з іменитим партнером.
Добровільну реєстрацію програм для ЕОМ і баз даних у депозитаріях зі світовою популярністю справедливо оцінюють компанії як вкладення в рекламну кампанію.
Компанії прагнуть бути в списку лідерів за кількістю отриманих патентів, що диктується маркетинговими й рекламними цілями. Це стимулює позитивну оцінку з боку громадськості технологічного рівня кампанії. Патенти важливі як свідчення перевищення цього
рівня над світовим технічним рівнем. Важливий також сам факт їхньої наявності, оскільки в закордонній практиці це є основним критерієм оцінки ефективності керівників і символом технічної переваги кампанії над конкурентами. Такі переваги є козирем у конкурсі за замовлення, а також при оцінюванні кредитоздатності.
Кредиторові завжди важлива кількість патентів, якими володіє кампанія. Власний патентний фонд також необхідний при укладанні угоди про співробітництво, при проведенні спільних НДДКР.
Наявність великої кількості об'єктів прав інтелектуальної власності підвищує престиж підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках, сприяє розвиткові ділових контактів, збільшує ступінь довіри до підприємства, дозволяє залучати позикові кошти в більшому обсязі.