1.3.1.2. Суб'єкти суміжних прав

Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, вироб­ники фонограми, виробники відеограми, організація мовлення. Без

доказів іншого виконавцем, виробником фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення вважається особа, ім'я (найменування) якої зазначено, відповідно, у фонограмі, відеогра­мі, їх примірниках чи упаковці, а також під час передачі організації мовлення. Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набу­ли таких прав відповідно до договору чи закону [ 15].

Виконавець — це актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декла­мує, грає на музичному інструменті, танцює чи в будь-який інший спосіб виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної твор­чості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів. Виконавцями можуть бути тільки фізичні особи: громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

Виробником фонограми може бути як фізична, так і юридична особа, яка взяла на себе ініціативу та відповідальність за перший звуковий запис виконання або будь-яких інших звуків. Тобто осо­ба, яка задумала цей проект і втілила його в життя (орендувала чи створила студію, уклала договори з авторами й виконавцями на за­пис виконання, фінансувала цей проект або уклала відповідні дого­вори зі спонсорами чи кредиторами, здійснила інші необхідні дії).

Виробником відеограми може бути фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу й несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як зі звуко­вим супроводом, так і без нього).

Законом України «Про авторське право і суміжні права» до ор­ганізацій мовлення належать організації ефірного або кабельного мовлення.

Організація ефірного мовлення визначається як телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і вироб­ництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо) в будь-якому частотному діапазоні (зокрема й з використанням супу­тників).

Організація кабельного мовлення визначається як телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і вироб­ництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за

допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводно­го кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду) [25].

1.3.2. Суб'єкти права на результати науково-технічної творчості

Відповідно до цивільного кодексу України суб'єктами права ін­телектуальної (промислової) власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є винахідник, автор промислового зразка та інші особи, які набули прав на них за договором чи законом [15].

Безумовно, первинним суб'єктом права є творець — автор, ви­нахідник. Відповідно до закону автором винаходу, корисної моделі чи промислового зразка визнається фізична особа, творчою працею якої вони створені. Для визнання особи автором відповідного рі­шення не мають значення ні віл, ні стан її дієздатності. Неповноліт­ні особи від 14 до 18 років не лише здобувають, а й самостійно здій­снюють належні їм права. Часткову цивільну дієздатність мають особи віком до 14 років.

Поряд з українськими громадянами, авторами та власниками прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки можуть бу­ти особи без громадянства, які проживають на території України. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають по­за межами України, з урахуванням міжнародних зобов'язань нашої держави мають в Україні такі ж самі права, що й українські грома­дяни [24].

Ще одним суб'єктом права є патентовласник, тобто особа, яка отримала патент на винахід, корисну модель чи промисловий зра­зок. Ним може бути автор, його спадкоємець чи інший патентовлас­ник. Законодавство України надає авторові можливість поступити­ся своїм правом на одержання патенту будь-якій фізичній або юри­дичній особі, наприклад, роботодавцеві.

У разі смерті автора або власника патенту патентні права пере­ходять до їхніх спадкоємців. Успадкування патентних прав відбу­вається як за законом, так і за заповітом. При успадкуванні патент­них прав до спадкоємців переходять майнові права патентовласника в повному обсязі [24].

Патентний повірений хоча й не є суб'єктом права на винахід, корисну модель та промисловий зразок, але як високопрофесійний фахівець він надає допомогу заявникам у справі набуття ними прав на об'єкти інтелектуальної власності, а також здійснює посередницькі функції між заявниками, патентним відомством і патентними повіреними інших країн. Згідно з законом патентування за кордо­ном здійснюється через патентного повіреного. Відносини, що пов'язані з професійною роботою патентних повірених, регулюють­ся Положенням про представників у справах інтелектуальної влас­ності (патентних повірених), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р. №938.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми є його автор або інші особи, які набули прав на зазначеному компонуванні за договором чи законом.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, по­роду тварин є автор або інші особи, які набули майнових прав інте­лектуальної власності за договором чи законом.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на наукові від­криття є насамперед їхні автори, тобто фізичні особи, творчою працею яких зроблено ці відкриття. Після смерті автора його право на наукове відкриття переходить до спадкоємців за законом або за­повітом [24]. Слід відзначити, що, на відміну від інших об'єктів права інтелектуальної власності, закон не закріплює за авторами наукових відкриттів монопольних прав на встановлені ними зако­номірності, властивості та явища матеріального світу. Наукові від­криття від моменту оприлюднення їх стають суспільним надбанням і їх може використати кожна зацікавлена особа.

Суб'єктами права інтелектуальної власності па раціоналізатор­ську пропозицію є її автор та юридична особа, якій цю пропозицію подано.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на комерційну та­ємницю є як фізичні, так і юридичні особи, які правомірно визнача­ли інформацію комерційною таємницею [24].