Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
біохімія-конспект лекцій.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
4.58 Mб
Скачать

Стериди

Стериди – це складні ефіри вищих жирних кислот та стеролів (стеринів). Стерини є похідними циклопентанпергідрофенантрену.

Важливим стеролом є холестерол, який відіграє роль проміжного продукту в синтезі сполук стероїдної природи. При опроміненні УФ-промінням з 7-дегідрохолестеролу синтезується вітамін D3.

холестерин (холестерол)

І

О

С=О

R

СН3

СН3

СН – СН2 – СН2– СН2 – СН – СН3

СН3

СН3

з жирними кислотами холестерин утворює складні ефіри – холестериди:

Стерини є основою для утворення в організмі біологічно активних сполук – жовчних кислот, статевих гормонів, гормонів кори надниркових залоз та вітамінів групи D.

Воски

Воски – це складні ефіри вищих жирних кислот та вищих спиртів. Природні воски містять також вільні вищі спирти та вищі жирні кислоти, вуглеводи, барвники та пахучі речовини.

До складу восків входять пальмітинова, карнаубова, церотинова кислоти та цетиловий, мірициловий спирти.

Розрізняють воски тваринного та рослинного походження. Представником рослинних восків є карнаубський віск. До тваринних восків належать ланолін, спермацет, бджолиний віск.

Фосфоліпіди

Фосфоліпіди (фосфатиди) – складні ліпіди, які містять залишки фосфорної кислоти.

Важливими представниками є:

1. Фосфатидилхоліни (лецитини) – містять холін, гліцерин, залишки вищих жирних кислот та фосфорної кислоти. Має високу біологічну активність, оскільки є донором метильних груп.

В

СН2– О – С – R1

О

СН– О – С – R2

О

СН2– О – Р – О – СН2– СН2 – N+ – СН3

СН3

СН3

исокий вміст фосфатидолхолінів характерний для спинного і головного мозку, жовтка яйця, легень, нирок, печінки.

О

О-

2. Фосфатилдилетаноламіни (кефаліни) – на відміну від лецитинів містять замість холіну етаноламін. Містяться у тих же органах, що і лецитини.

3. Фосфатидилсерини – містять залишок амінокислоти серину.

4. Фосфатидилінозити – містять циклічний спирт інозит. Особливо багато у складі нервової тканини.

5. Кардіоліпіни – включають три залишки гліцерину, чотири залишки вищих жирних кислот, два залишки фосфорної кислоти. Входять до складу мембран мітохондрій.

6. Сфінгомієліни містять двохатомний спирт сфінгозин, що зв’язується з вищими жирними кислотами та фосфорною кислотою і холіном. Особливо багато в нервовій тканині.

У всіх фосфоліпідів різко виражена дифільність молекули.

Гліколіпіди

Гліколіпіди – утворились в результаті з’єднання ліпідів з вуглеводами. Вуглеводним компонентом найчастіше буває галактоза, глюкоза. Спиртовою групою виступає гліцерин або сфінгозин.

Досить поширеними є цереброзиди (містяться в мембранах нервових клітин) та гангліозиди (містяться в сірій речовині мозку та мембранах нервових клітин).

Характеристика жирнокислотного складу промислових жирів.

Жирні кислоти в залежності від вмісту у жирах поділяють на:

  1. Головні – вміст 20 – 90 %.

  2. Другорядні – вміст до 20 %.

Жирні кислоти за специфічністю поділяють на:

  1. Неспецифічні – містяться в різній кількості у більшості жирів (олеїнова, лінолева, пальмітинова, стеаринова тощо).

  2. Специфічні – виявлені лише у певних жирах (рицинолева, петрозелінова кислоти тощо).

Соседние файлы в предмете Биохимия