21.Принцип правової визначеності.

Уо єктивну основу правової визначеності становить система чинників як публічних заходів держави, які стосуються сфери нормотворення та правореалізації. Виходячи з цього, до них відносять доступність нормативних актів, їх несуперечливість, відсутність прогалин, визначення меж дискреційних повноважень державних органів, обов'язкове оприлюднення нормативних актів, їх стабільність, єдність у застосуванні закону, остаточність судових рішень та їх здійсненність. Одним із фундаментальних процесуальних аспектів принципу правової визначеності є остаточність рішень суду, тобто неможливість піддавання їх сумніву. Остаточність судового рішення у механізмі інстанційності судової влади та наявності перевірочних проваджень цивільного судочинства передбачає як умову диференціацію повноважень кожної судової інстанції та неможливість дублювання їх функцій. Виходячи з принципу правової визначеності, підстави для перегляду судових рішень на кожній стадії судового провадження не можуть бути ідентичними. У контексті принципу правової визначеності судове рішення, що набуло чинності, має бути остаточним і може бути переглянуто лише у виняткових випадках з підстав об'єктивного, а не суб'єктивного характеру і у порядку, визначеному процесуальним законом. Особливо слід підкреслити, що жодна зі сторін не може вимагати перегляду остаточного судового акта тільки з метою проведення повторного слухання та отримання нового рішення. Важливим елементом принципу правової визначеності в аспекті застосування процесуального законодавства є також здійсненність

остаточних судових рішень. Виконавче провадження, як зазначалось, є частиною судового розгляду і сприяє реалізації судових рішень, що набрали законної сили.

22.Принцип правової ефективності.

23.Принцип субсидіарності.

24.Принцип законності в цп.

Ст. 8 КУ – в Україні визнається і діє принцип верховенства права. КУ має найвищу юридичну силу. ЗУ та інші НПА приймаються на основні КУ і мають відповідати їй. Норми КУ є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі КУ гарантується. Таким чином, законність є одним з найважливіших принципів ЦПП та судової діяльності. Цей принцип передбачає суворе та неухильне дотримання законів та підзаконних актів усіма судовими органами та учасниками процесу. У випадку невиконання вимог законності судом, у даного суду виникають проблеми з законом – несприятливі процесуальні чи організаційні наслідки порушення даним судом норм законодавства. Ці наслідки виявляються як у відміні рішення вищестоящим судом або дисциплінарному стягненні відносно судді та інших дій. В тому випадку, коли обов’язок дотримуватися законів в цивільному судочинстві не виконується особами, які беруть участь у справі, або іншими суб’єктами процесу, до них застосовуються як процесуальні санкції, так і інші заходи, до кримінальної відповідальності. Таким чином, принцип законності являє собою основну ідею, зміст якої визначається сутністю права, його норм як обов’язкових правил поведінки. Сутнісний зміст принципу законності в ЦПП визначається спрямованістю його норм, які закликані регулювати діяльність суду по здійсненню правосуддя у цивільних справах. При цьому одним з найважливіших обов’язків суду є охорона прав та законних інтересів ФО, ЮО, держави шляхом всебічного розгляду і вирішення цивільних справ у повній відповідності до чинного законодавства.