1.Судова влада і правосуддя в цивільних справах.

Згідно із ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Конституція передбачає, що судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Виходячи з єдності судової влади і правосуддя та необхідності концентрації судової влади, можна стверджувати, що правосуддя — це форма реалізації судової влади. Судова влада як влада державна, окрім як у правосудді, втілюватися не може і не повинна. І тому винятковість як характерна риса судової влади і є свого роду ключем до розуміння правосуддя у правовій державі і того, що судовий захист — найвища гарантія забезпечення прав та свобод громадян.

2.Поняття правосуддя в цивільних справах.

Правосудие – это одна из форм гос.управления, средство исполнения гос-ва, внутр.функции охраны правопорядка, собственности прав и свобод гр-н путём разрешения спец-ой организации госуд.власти(судом) гражд.и уголов.дел по правилам, предусмотр.гражд.и уголов.процесс.правом.

3. Поняття цивільного процесу. Стадії цивільного процесу. (та його структура)

Гражд.процесс – сов-ть норм, ГП права , кот.регулир.порядок рассмотр-я и разреш.гражд.дел

СТАДИИ сов-ть Г,П, действий, обьед.ближайшей прав-й целью. Стадии принимают как сов-ть Прав.действий суда и участников гражд.процесса.

Любая стадия гражд.процесса хар-ся кругом обьектов процесс.деят-ти и особым проц.документом оформления.

1 открытие производства по делу

2 подготовка гражд.дел к судеб.рассмотрению(производство по делу до суд.оассмотр)

3 судебное рассмотрение

4 производство в апелляц.инстанции

5 производство в кассац-й инстанции

6 пересмотр суд.решений ВСУ

7 призводство в связи вновь открывшимися обстоятельствами

8 исполн.право

4.Провадження цивільного судочинства та інстанцвйні цикли.

Цивільне судочинство (цивільний процес) — це врегу­льований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, що визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав та обов'язків, а також цивільних процесуальних дій, за допомогою яких вони реалізуються їх суб 'ектами — судом і учасниками процесу.

Відповідно до сг. 1 ЦПК завданнями цивільної о судочинст­ва є охорона прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави шляхом всебічного справедливого, неупередже-ного та своєчасного розгляду і вирішення цивільних цивільних справ у повній відповідноси і чинним законодавством, справ і метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних пран, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридич­них осіб, інтересів держави.

Законодавство про цивільне судочинство встановлюс єди­ний порядок розгляду цивільних справ, об'єднаних за матеріа­льними ознаками в три види проваджень (ч. З ст. 15 ЦПК): позовне;

окреме; наказне.

Справи позовного провадження характеризуються наявніс-по двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх май­нових та особистих немайнових правовідносин, які передають­ся на розгляд суду.

Справи окре.иого провадження спрямовуються на встанов­леним певних обставин, наявносіі юридичних фактів або юри­дичного статусу громадян, необхідних для реалізації суб'єкти­вних прав.

Справи наказного провадження полягають у спрощеній процедурі розгляду ряду матеріально-правових вимог, які ха-р:ікісризуютьсм явною очевидністю.