18.Загальновизнані принципи й норми міжнародного права та їх застосування судом.

Загальновизнані принципи і норми міжнародного права як принципи цивільного судочинства є основоположними імперативними нормами міжнародного права, відхилення від яких є неприпустимим. Хоча за походженням вони мають наднаціональний характер і закріплюються у міжнародно-правових актах чи у прецедентах, але все ж таки є частиною національної правової системи, у тому числі системи судочинства. В Україні визнаються та гарантуються права і свободи людини (ст. З Конституції України). Виходячи із цього, а також із положень ст. 9 Конституції України щодо чинності міжнародних договорів, які є частиною національного законодавства України, загальновизнані принципи і норми міжнародного права також є елементом національної правової системи.

Слід наголосити на особливостях застосування загальновизнаних принципів та норм міжнародного права. Як вже зазначалось, загальновизнані принципи і норми міжнародного права мають субсидіарний характер. Це є результатом гармонізації політики держави на універсальному, регіональному, національному рівнях. І тому цілком слушно і теоретично доцільно у цьому контексті зазначити, що загальновизнані принципи і норми міжнародного права як компоненти наднаціонального і національного правопорядків, безперечно, виступають принципами національного цивільного судочинства. Така їх природа означає, що, незважаючи на своє міжнародно-правове походження, велике значення для їх реалізації має саме національний, тобто внутрішньодержавний механізм його реалізації. Більше того, він є визначальним, виходячи із міжнародних забов'язань конкретної держави.

Як вже зверталась увага, до загальновизнаних принципів і норм цивільного судочинства можна віднести принципи пріоритету прав людини, принцип верховенства права, принцип права на суд, принцип правової визначеності та принцип пропорційності. Без сумніву, подальша їх наукова розробка та втілення у практику судового право-застосування сприятимуть подальшій соціалізації цивільного процесу, визначенню з точки зору нових соціально-правових реалій функціонування судочинства, детермінованих необхідністю утвердження прав людини і верховенства права.

19.Принцип верховенства права.

П-п верховенства права

Состоит в том что все общественные отношения в госуд-ве регулируются правом и подчинены ему. КУ имеет высш.юрид.силу, зак-ны и др. НПА прним-ся на основе КУ и должны соот-ть ей. Т.е. во главе гос-ва и поведения его субьктов стоит право.

20.Принцип права на суд.

Право на суд у цивільному судочинстві є фундаментальним правом людини, закріпленим у п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного

характеру.

Принцип права на суд передбачає ті мінімальні гарантії, які держа­ви повинні забезпечити на рівні національних законодавств для забезпечення ефективного відправлення правосуддя з метою захисту прав та свобод людини і громадянина.

Право на суд має досить складну структуру, яка виявляється в сукупності інституціональних та процедурних елементів. Серед інституційних елементів можна виділити доступ до суду, незалежний, безсторонній суд, створений на підставі закону. До процедурних елементів, які безпосередньо забезпечують належний судовий розгляд у ци­

вільному судочинстві, слід віднести рівноправність сторін і змагальність, публічність (гласність), вмотивованість та здійсненність судових рішень, розумний строк судового розгляду тощо'. Багато з цих елементів тлумачаться безпосередньо у прямому зв'язку з принципом верховенства права.