- •6.1201 “Архітектура” та 6.0202 “Мистецтво”
- •Зміст – програма
- •Вступ (до і та іі частин)
- •I. Структура тематики занять для і курсу
- •II. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •III. Самостійна робота над суміжними дисциплінами
- •IV. Особливості об’ємно-просторової композиції в архітектурі
- •V. Засоби та основи архітектурного формотворення
- •VI. Рекомендовані методичні розробки кафедри доа
- •VII. Рекомендована спеціальна література
- •(Об’ємно–просторове формотворення)
- •Короткий словник спеціальних термінів
- •Частина і
- •Архітектурні засоби композиції площини
- •І. Теми завдань і модульного рівня:
- •Іі. Перелік ілюстрацій композицій до завдань і модульного рівня: “Архітектурні засоби композиції площини”
- •Ііі. Методичні рекомендації до виконання завдань (за темами 1–8) “Архітектурні засоби композиції площини”
- •(Основи формотворення)
- •Тема іі. Особливості засобів відкритої та закритої композиції в архітектурі
- •(Відкрита – закрита)
- •Тема ііі. Особливості композиції засобами контрасту та нюансу
- •(Контраст – нюанс)
- •Тема IV. Особливості композиції засобами метра та ритму
- •(Метр – ритм)
- •Тема V. Особливості композиції раціональними та ірраціональними засобами
- •Тема V. Ілюстрації виконаних робіт до Завдання 5 (Рація – іррація)
- •Тема vі. Особливості композиції засобами статики та динаміки
- •Тема vі. Ілюстрації виконаних робіт до Завдання 6 (Статика – динаміка)
- •Тема vіі. Особливості композиції засобами заломлення та ілюзії
- •Тема vіі. Ілюстрації виконаних робіт до Завдання 7 (Заломлення – ілюзія)
- •Тема VIII. Оформлення (логотип) заголовного аркуша
- •Тема VIII. Ілюстрації виконаних робіт до Завдання 8
- •Частина і
- •Засоби композиції кольору та декору в архітектурі
- •І. Теми завдань іі модульного рівня: Засоби композиції кольору та декору в архітектурі
- •Іі. Перелік ілюстрацій до завдань іі модульного рівня “Засоби композиції кольору та декору в архітектурі”
- •Ііі. Методичні рекомендації до виконання завдань (за темами 1–7) “Засоби композиції кольору та декору в архітектурі” Курсовий проект (кп-1) “Декор в архітектурі”
- •А) схема художньо-образної трансформації декоративного елементу
- •(Особливості базових кольорів)
- •Тема іі. Побудова “спектр – коло”
- •(Спектр – коло)
- •Тема ііі. Курсовий проект (кп-1) “декор в архітектурі”
- •Тема IV. Збирання та опис матеріалу до кп-1
- •(Збирання та опис матеріалу)
- •Тема V. Композиційний аналіз матеріалу
- •Тема V. Ілюстрації виконаних робіт до Завдання 5 (композиційний аналіз)
- •Тема vі. Проект новації декору
- •Тема vі. Ілюстрації виконаних робіт до Завдання 6 (проект новації декору)
- •Тема vіі. Заголовний аркуш до проекту (кп-1)
- •Тема vіі. Ілюстрації виконаних робіт до Завдання 7 (заголовний аркуш)
- •Б) заняття 8. Захист курсового проекту (кп-1)
- •1. Захист та перегляд кп “декор в архітектурі”
- •2. Виставлення залікової оцінки за і семестр
- •Додатки
- •Кольори фарбувальних сумішей (що утворюються після змішування найпоширеніших пігментів (барвників))
- •Кольори рекламної (психо-емоційної) візуалізації
- •Психоемоційний вплив кольорових співвідношень
- •Кольори в символах європейської культури
- •6.1201 “Архітектура” та 6.0202 “Мистецтво”
- •6.1201 “Архітектура” та 6.0202 “Мистецтво”
(Метр – ритм)
|
|
Рис. 1. Метрична (статична) композиція на основі трьох елементів
|
Рис. 2. Ритмічна (динамічна) композиція складних рядів (геометричної прогресії) |
ст. гр. АР-11 Чопей С. |
ст. гр. АР-11 Чопей С. |
Рис. 3. Метричний простий ряд на основі одного елемента |
Рис. 4. Ритмічна (динамічна) композиція простих рядів (арифметичної прогресії) |
а) виконання композиції “метричними” засобами |
б) виконання композиції “ритмічними” засобами |
Тема V. Особливості композиції раціональними та ірраціональними засобами
Завдання 5. |
Задана тема композиції виконується на двох аркушах формату А-4 як два підзавдання: а) композиція засобами раціональності; б) композиція засобами ірраціональності. |
4 год |
Завдання вирішують на основі подальшого вивчення пропорцій (див. тема 4) засобами раціонально-логічного та ірраціонально-емоційного виконання.
Композицію засобами раціонального (з лат. – розумово /усвідомленого) вирішують як естетику з використанням логічної практичності геометричних форм. Найпростішим методом є метричне або ритмічне повторення модуля геометричної форми. В архітектурі Давнього Єгипту використовували мірний шнур, рівно поділений вузлами на 12 частин (як 12 місяців року), з якого утворили трикутник з поділами сторін 3:4:5. Такий трикутник називався “священним/золотим”.
У геометричних композиціях Еллади користувалися методом “єдиної аналогії” як модульної пропорції цілого та його частин. На основі двох рівних квадратів, що творили прямокутник, будували Парфенон та інші храми. В Київській Русі храми будували на основі рівнобедреного трикутника, в якому сторона називалася “мірна пряма сажень” (152,8 см), діагональ – “коса – велика сажень” (216,0 см). За основний модульний розмір для побудови храмів було прийнято діаметр центрального куполу. Тобто як ірраціональну властивість поєднання периметру кола з периметром вписуваного в нього багатокутника підкупольної стіни.
Композицію засобами ірраціонального (з лат. – позасвідомо-інтуїтивного) вирішують як естетику форм, що побудовані на основі “почуттєвих” композицій, тобто величин виміру, які діляться на частини з некратними числами (цілого і його десятої, сотої, тисячної). До ірраціональних відносять число Пі 3,14 у вимірах довжини та площі кола та його показникові співвідношення до вписуваного в коло багатокутника.
Найпростішою ірраціональною геометричною формою є трикутник, побудований на основі сторін прямокутника (з двох квадратів) та його діагоналі. Співвідношення сторін 1:2, а трикутник, утворений на їх основі, називатиметься трикутником “золотого перетину”.
За законами побудови пропорцій “золотого перетину” кожний наступний розмір або величина збільшуватимуться як сума двох попередніх. Наприклад: Якщо “раціональний” ряд величин змінюється (за законами метричності–ритмічності) як послідовне збільшення виміру заданого модуля (наприклад: 1–2–3–4–5–6–7–8–9–10–11–12–13) то “ірраціональний” збільшується на кожну наступну величину як сума двох попередніх (наприклад, 1–2–3–5–8–13–21... і т. д.)
Ірраціональність рядів досліджував італійський математик Фібоначчі, пізніше французький архітектор Ле Корбюзьє. Він запропонував дві шкали виміру на основі пропорцій людини (червону та синю) та побудував за цими пропорціями будинок у Марселі.
У сучасному архітектурному пропорціюванні (з лат. – співмірність) міжнародним стандартом прийнято узагальнений розмір (30 см) як уніфіковане співвідношення біологічних вимірів людини (ергономіка) до технологічних процесів будівельних виробів та розмірів. Така співмірність архітектурної форми та її елементів до людини та її частин, а також до навколишнього природного та архітектурного середовища називається масштабністю (масштабом).
Площина може розглядатись як поверхня: інтер’єру, екстер’єру, елементів впорядкування.
Послідовність виконання завдання: Студентам коротко (1 год) викладають терміни та поняття, необхідні для вирішення двох підзавдань. Студенти протягом відведеного часу (аудиторної та самостійної роботи) виконують завдання за довільно вибраною схемою з врахуванням: а) засобів естетики раціональних форм (сажневий, “золотий” або рівносторонній трикутник); б) засобів естетики ірраціонального трикутника “золотого перетину” (побудова ірраціональних пропорцій з трикутників “золотого перетину” та композиції площини);
Композицію виконують на основі технології та сировини опоряджувально–декоративних матеріалів (скло, метал, кераміка, дерево).
Техніка виконання (в кольорі): аплікація та паперове моделювання (решітки, мозаїчного панно, віконного вітражу).