Суб’єкти авторських прав

Суб'єктами авторського права є автори творів, що визначаються як об’єкти авторського права, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Автор є первинним суб’єктом, якому належить авторське право.

Автори творів

Автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір;

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

   Важливими суб’єктами авторського права є автори творів літератури, науки і мистецтва. Творцем твору може бути будь-яка фізична особа незалежно від статі, віку, громадянства і стану дієздатності. Авторські права в творця твору виникають відразу, як тільки досягнутий творчий результат втілюється в об’єктивну форму, яка забезпечує його сприйняття іншими особами. При цьому не має значення, чи обнародуваний твір чи ні, чи є він повністю за-кінчений чи становить собою ескіз або начерк. Не впливають на визнання особи автором форма, призначення і цінність створеного ним твору. Для визнання особи автором від неї не вимагається виконання будь-яких формальностей, будь-чиєї згоди або будь-якої угоди.

Співавторство (роздільне, нероздільне)

Звичайно розуміється як взаємозалежне авторство двох чи більш авторів спільного твору. Такі спільні автори іноді називаються співавторами. При розгляді особливостей створення спільного твору деякі аспекти охорони прав авторів на такий твір звичайно регламентується спеціальними нормами. Відповідно до більшості авторсько-правових законодавств співавтори можуть тільки спільно давати дозвіл на використання твору, причому терміни охорони прав із дня смерті автора необхідно обчислювати з дня смерті останнього з живих авторів. Особисті немайнові права в тій мірі, у якій вони даються відповідним законом, належать кожному з авторів окремо і можуть також використовуватися кожним з них окремо.

Взаємовідносини співавторів можуть визначатися угодою між ними. Частина твору визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин твору. Кожний із співавторів має право використовувати створену ним частину твору, яка має самостійне значення, на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між ними. Право на використання твору в цілому належить співавторам спільно. Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частинах, якщо в угоді не передбачено інше.

Нероздільне співавторство. При нероздільному співавторстві твір, створений двома і більше співавторами, становить собою єдине нероздільне ціле, частини якого не мають самостійного значення. Визнання співавторства нероздільним означає, що авторські права як на твір в цілому, так і на будь-яку його частину здійснюються співавторами тільки спільно. У кожного з співавторів нема в цьому випадку самостійного об’єкта, яким би він міг розпоряджатися на свій власний розсуд.

Роздільне співавторство. При роздільному співавторстві колективний твір є єдиним, однак він складається з частин, які мають самостійне значення. При цьому відомо, ким із співавторів створені ці частини. При роздільному співавторстві використання колективного твору в цілому також здійснюється за взаємною згодою всіх співавторів. Однак кожний співавтор має право самостійно, без згоди інших співавторів, розпоряджатися своєю частиною твору.

Спадкоємці

У випадку смерті автора (співавтора) його права переходять до спадкоємців на строк дії авторського права, що залишився. Спадкування може здійснюватися за законом і за заповітом. У свідоцтві про право спадкування повинно бути зазначено, що успадковані й авторські права. Оскільки заповіт досить рідкісне явище, авторські права здебільшого переходять до спадкоємців за законом. Спадкоємцями першої черги за законом є дружина померлого, його діти (зокрема й усиновлені) та батьки. Всі вони успадковують права у рівних частинах.

Об’єм авторських прав, що переходять у спадщину

Перехід авторського права у спадщину

1. Майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора.

2. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

Спадкування авторських прав

        Реалізується після смерті автора його спадкоємцями за законом або заповітом. У спадщину не переходять особисті немайнові права. Реалізація успадкованих авторських прав здійснюється протягом строку дії авторського права, що залишився.