Root Entry

Root Entry

WordDocument

WordDocument

1Table

1Table

Yarema

Yarema

Обычный (веб)

catlinks

catlinks

z-Начало формы

ачалоРDормыЀ

z-Конец формы

онецРDормыЀ

top(.D0.9A.D0.BE.D0.BC.D0.BF.D0.BB.D0.B5.D0.(.D, OкРVР2Р1ільшостіР?равовихРAистемР:олишньогоР

top(.D0.9A.D0.BE.D0.BC.D0.BF.D0.BB.D0.B5.D0.(.D, як і в більшості правових систем колишнього

HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" \o "!РСРТ

HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0" \o "СРСР"

адянськогоРAоюзуЕ ?раваР=аР7накР2иникаютьР?ісляР<оментуР@еєстраціїР7накаРCР2ідповідномуР4ержавномуР2ідомствіЮ

права на знак виникають після моменту реєстрації знака у відповідному державному відомстві. В Україні таким відомством є

HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D

HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D

Поняття прав інтелектуальної власності

Інтелектуальна "Власність"- (0нглЮ Intellectual property) - CР=айширшомуР@озумінніР>значаєР7акріпленіР7аконом праваР=аР@езультатРVнтелектуальноїР4іяльностіР2Р?ромисловійЬ =ауковійЬ EудожнійЬ 2иробничійРBаРVншихРAферахЮ &іР?раваР =алежатьР=еР4оР<атеріальногоР>бЙ⁔ктаР, 0Р4оР2ідображеноїРCР=ьомуРVнформаціїЮ

(англ. Intellectual property) - у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших сферах. Ці права належать не до матеріального об’єкта , а до відображеної у ньому інформації. Інтелектуальна власність об’єднує промислову власніть і твори, що охороняються авторським правом. Поняття інтелектуальної власності вперше введено конвенцією у 1967 р. , відповідно до якої була заснована Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ). Конвенція визначає такі види об”єктів права інтелектуальної власності:

·       літературні, художні і наукові праці;

·       виконавську діяльність артистів, звукозаписи, радіо- і телевізійні передачі;

·       винаходи в усіх галузях людської діяльності;

·       наукові відкриття;

·       промислові зразки;

·       товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення;

·       захист проти недобросовісної конкуренції;

а також усі інші види інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній галузях.

Законодавство, яке визначає права на інтелектуальну власність, базується на праві кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом не матеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з ними, крім випадків, визначених законодавством.

Поняття "інтелектуальна власність" виникло в процесі тривалої практики юридичного закріплення за певними особами їхніх прав на результати інтелектуальної діяльності у сфері науки, виробництва, мистецтва і літератури.

Інтелектуальну власність поділяють на

Авторське право"

0ВторськеР?равоЕ vрAуміжніР?раваРBаР

?атентнеР?равоЮ

і суміжні права та

патентне право.

Авторським правом регулюються відносини, які виникають в процесі створення та використання літературних, музичних і художніх творів, витворів кінематографії, наукових праць, серед яких необхідно виділити комп'ютерні програми та бази даних.

Інститутом суміжних прав регулюються відносини, пов'язані зі створенням та використанням результатів творчої діяльності (наприклад, виконавська діяльність артистів, фонограми, відеограми тощо).

Спільною ознакою авторських та патентних прав є те, що їх об'єктами виступають результати творчої діяльності людини.

Право інтелектуальної власності як цивільно правовий інститут є сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері створення, оформлення, використання і охорони результатів інтелектуальної діяльності людей. Суб'єктивне право інтелектуальної власності є право його суб'єкта на володіння, користування і розпорядження належним йому результатом інтелектуальної діяльності.

Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави

Однією зі складових частин цього Кодексу є Книга четверта «Право інтелектуальної власності». Вперше в історії України прий

першеР2РVсторіїР#країниР?рийП=ятоРBакийРFивільнийР:одифікаційнийР0ктРIодоР?раваРVнтелектуП0льноїР2ласностіЮ

альної власності. Зараз уже ніхто не стане заперечувати, що інте

аразРCжеР=іхтоР=еРAтанеР7аперечуватиЬ IоРVнтеП;ектуальнаР4іяльністьРBаР@езультатиРVнтелектуальноїР2ласностіР2сеР1ільшеР=абуваютьР?ріоритетногоР7наченняР2РCсьомуРAвітіЮ !амеРFейР=апрямРAуспільноЭ:орисноїР4іяльностіРAтаєРGиР=еР3оловнимЮ !вітоП2ийР4освідР?оказуєЬ IоРVнтелектуальнаР4іяльністьРBаРVнтелектуальнаР2ласністьРAтаютьР2изначальноюРVР2ирішальноюР@ушійноюРAилоюР1удьЭOкогоР@озвиткуЮ

вий досвід показує, що інтелектуальна діяльність та інтелектуальна власність стають визначальною і вирішальною рушійною силою будь-якого розвитку. Передусім вони визначають стратегію і такти

ередусімР2ониР2изначаютьРAтратегіюРVРBактиП:уРAоціальноЭ5кономічногоР?рогресуР1удьЭOкоїР:раїниЬ CРBомуРGисліР9Р#країниЮ !вітлоР2ільноїР=ауковоїЬ BехнічноїРBворчостіР7Р4авніхРGасівР=аполегливоР?робиваєтьсяР4оРAвітовогоР2изнанняЮ

ку соціально-економічного прогресу будь-якої країни, у тому числі й України. Світло вільної наукової, технічної творчості з давніх часів наполегливо пробивається до світового визнання. Завдяки бурхливому розвитку науково-технічного прогресу, інтернаціоналізації господарських зв’язків, комп’ютерізації виробництва інформація стала таким самим об’єктом права власності, як і засоби виробництва. Досвід розвинених країн показав, що саме по собі виробництво вже не є визначальним чинником зростання економічних показників, воно поступово поступається місцем науці, розвитку нових технологій. У зв’язку з цим питома значимість інтелектуальної власності в житті людей зростає вже не щодня, а щогодини.

Пріоритетність інтелектуальної діяльності та її результатів – інтелектуальної власності має бути офіційно визнаною на вищому державному рівні з відповідним матеріально-фінансовим забезпеченням. Інтелектуальна діяльність за сучасних умов є суб’єктивно необхідним процесом, і будь-яка держава, суспільство обминути його не зможе. Світовий досвід показує, що там, де вищий рівень інтелектуальної діяльності, там більш успішно розвивається виробництво та інші види соціально-економічної діяльності.

Високий рівень інтелектуальної діяльності – це суверенітет держави, її політична, економічна, територіальна та будь-яка інша незалежність. Це авторитет держави в міжнародних відносинах, її престиж. Нарешті, високий рівень інтелектуальної діяльності – це високий рівень добробуту народу, заради чого кажучи, здійснюється ця діяльність.

Сьогодні однією з найголовніших проблем, яка потребує постійної уваги і підтримки з боку держави, є ефективне використання інтелектуального потенціалу нації. Життя ставить нові завдання щодо державного регулювання економічного та науково-технічного розвитку країни, введення до цивільного обороту результатів інтелектуальної діяльності, створення цивілізованого ринку інтелектуальної власності, основою якого в будь-якій державі є надійна охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Добре організований захист авторських прав вигідний авторам і державі, тому що усуваючи недобросовісну конкуренцію, сприяє поповненню державної скарбниці за рахунок податків. Однак для цього необхідно створити відповідну адміністративну інфраструктуру, яка забезпечувала б суворе дотримування авторських прав.