Об’єкти права інтелектуальної власності

Інтелектуальна власність - частина цивільного права, що об’єднує дві сфери прав – промислову власність та авторське право і суміжні права.

Промислова власність охоплює досить широке коло об’єктів, що дістали застосування в міжнародному торговому обороті. Поняття “промислова власність”, після прийняття Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 р., стало загальновживаним, універсальним у патентній практиці терміном, що ввійшов у побут міжнародних контактів.

До об’єктів права промислової власності належать: технічні рішення (винаходи), корисні моделі; символи чи позначення, що проставляються на промислових виробах, що використовуються при наданні послуг (торговельна марка); зовнішній вигляд промислових виробів (промислові зразки – малюнки чи моделі), сорти рослин, географічне зазначення місць походження товарів; найменування фірм, під якими вони виступають у господарському обороті (комерційні (фірмові) найменування), компонування інтегральних мікросхем. До права промислової власності включене також право на припинення недобросовісної конкуренції, тобто на використання прийомів, що суперечать усталеним у промисловій і торговельній практиці чесним звичаям.

Авторське право і суміжні права охороняють права автора твору, створеного внаслідок творчої інтелектуальної праці. Вони стосуються особливих форм творчості, що належать, головним чином, до засобів масових комунікацій – не лише до друкованих публікацій, а й до радіо- та телепередач, прокату фільмів, комп’ютерних систем збереження та відтворення інформації.

Об’єкти авторського права. Об’єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, виражені в будь-якій об’єктивній формі. Твір – це результат творчої праці, комплекс ідей, образів, поглядів тощо. Об’єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, що має певні, встановлені законом, ознаки: а) творчий характер; б) вираження у будь-якій об’єктивній формі; форма може бути усною та письмовою. Об’єктом авторського права може бути лише твір, що є результатом творчої праці. Певна категорія творів не визначається об’єктами авторського права. Це передусім офіційні документи (закони, постанови, судові рішення тощо), а також їх офіційні переклади. Однак слід мати на увазі, що автори проектів зазначених офіційних документів мають право авторства.

Не визначаються об’єктами авторського права офіційні символи і знаки (прапори, герби, ордени і медалі, грошові знаки тощо).

Авторське право не поширюється на будь-яку ідею, процедуру, метод, процес, конкуренцію, відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку, раціоналізаторську пропозицію, звичайні дані, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані тощо.

Основні інститути прав інтелектуальної власності

Інститут авторських і суміжних прав

Авторське право

Авторське право (скор. АП, англ.

"Виключні права"

2иключнихР?равЕ, OкіР4озволяютьР0вторамР>триматиРAоціальніР1лагаР2ідР@езультатівРWхРBворчоїР4іяльностіЮ

, які дозволяють авторам отримати соціальні блага від результатів їх творчої діяльності. Історично АП виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва. Сьогодні воно поширюється фактично на будь-які результати творчої діяльності, включаючи

Комп'ютерна програма"

"База даних"

"Фільм"

Фотографія"

Скульптура"

Архітектура"

0рхітектурніР?роектиЕ,

Реклама"

Карта"

Креслення"

Авторське право є ключовою

?праваРVнтелектуальноїР2ласностіЕ.

. Воно призначене захищати лише зовнішню форму вираження ідей або інформації, тобто їх «матеріальне втілення». Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі.