VнтелектуальноїР2ласностіЕ 2рCсьомуРAвітіЮ

в усьому світі.

На даний момент ВОІВ нараховує 184 члени

та адмініструє 23 міжнародні угоди

. Штаб-квартира цієї організації знаходиться у місті

Женева

Швейцарія"

.

. На цей час Генеральним директором ВОІВ є Каміл Ідріс (англ.

).

Попередником ВОІВ було БІПРІ (від фр. Bureaux Internationaux Réunis pour la Protection de la Propriété Intellectuelle). Цю організацію було створено у

році з метою адміністрування Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів, а також Паризької конвенції про охорону промислової власності.

ВОІВ було створено на заміну БІПРІ після прийняття Стокгольмської Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (підписана

, змінена

HYPERLINK "

28 2ЕресняР1979 @окуЕ).

). ВОІВ стала спеціалізованим агентством ООН у

році.

ВОІВ здійснює управлання 21 угодою, які охоплюють основні аспекти інтелектуальної власності. Двома ключовими угодами є

"Паризька конвенція про охорону промислової власності"

Паризька конвенція про охорону промислової власності

аризькаР:онвенціяР?роР>хоронуР?ромисловоїР2ласностіЕ (

Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів"

Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів

ернськаР:онвенціяР?роР>хоронуР;ітературнихРBаРEудожніхРBворівЕ (

HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/1886" \o "1886"

HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/1886" \o "1886"

).

Першим міжнародно-правовим документом, спрямованим на захист суміжних прав була

"Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення"

Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення

іжнароднаР:онвенціяР?роР>хоронуР?равР2иконавцівЬ 2иробниківРDонограмРBаР>рганізаційР<овленняЕ, ?рийнятаРCР

, прийнята у

26 Жовтня"

"1961"

На відміну від б ільшості міжнародних конвенцій, які приймалися із метою систематизувати та уніфікувати вже існуюче нормативно-правове регулювання,

Римська конвенція"

стала спробою установити міжнародні норми у відносно юридичної концепції, що на момент розробки цього міжнародно-правового документу ще не знайшла достатнього закріплення у національному законодавстві.

Із часу прийняття Римської конвенції національні стандарти захисту суміжних прав значною мірою еволюціонували і тепер перевищують рівні охорони, встановлені самою конвенцією. Реакцією на ці зміни став Договір

про виконання і фонограми, прийнятий на дипломатичній конференції ВОІВ 20 грудня 1996 року

Структура державної системи охорони інтелектуальної власності