8.9. Розрахунок сітьових графіків за потенціалами подій

Під час реалізації будівельних проектів, часто необхідно знати, скільки ще необхідно часу для виконання робіт проекту, що залишилися.

Якщо порівняти необхідний час на виконання тих робіт, що залишилися з реальним часом до введення об'єкту в експлуатацію, то можна визначити рівень відповідності реального ходу робіт плановому:

- якщо час, необхідний на виконання робіт, що залишилися, менше часу, що залишився, до введення об'єкту в експлуатацію, то роботи йдуть з випередженням термінів;

• якщо ж необхідний час на виконання робіт дорівнює часу, що залишився, до введення об'єкту в експлуатацію - роботи ведуться в строгій відповідності з планом робіт;

• якщо ж необхідний час на виконання робіт, що залишилися, більше часу, що залишився, до введення об'єкту в експлуатацію - в наявності відставання від термінів реалізації проекту.

Для виконання такого аналізу Сітьовий графік розраховується методом «за потенціалами подій».

Потенціалом(П) події i називають максимальний час, який потрібний на виконання робіт від тієї події, що розглядається i до завершальної події сітьового графіку. Потенціал події визначається величиною найбільш тривалого шляху між цими подіями.

Розрахунок потенціалів подій ведуть двома проходами:

1. Прямим проходом - тобто від вихідної події до тієї, що завершує;

2. Зворотним проходом - від завершальної події до початкової.

Для розрахунку сітьової моделі прямим ходом (зліва направо) використовують методику розрахунку ранніх начал робіт сітьового графіку методом «на графіці» (рис. 8. 11).

При розрахунку зворотним проходом (справа наліво) визначаються потенціали подій. Розрахунок зворотним ходом виконується аналогічно розрахунку ранніх начал робіт(при використанні методу розрахунку «на графіці»), але в цьому випадку початковою подією розрахунку є та, що завершує, а не початкова подія. Розрахунок виконується справа наліво.

В результаті такого розрахунку отримують дані про максимальну тривалість робіт від даної події до завершальної (потенціал події) і тим самим відповідають на питання, яке найчастіше виникає при обговоренні ходу будівництва: скільки фактично залишилося днів до закінчення будівництва згідно з планом і скільки днів ще треба, щоб виконати усі роботи, що залишилися.

Р езультати розрахунку записуються у кожної події в наступних секторах:

А - ранній початок робіт(час звершення цієї події), що виходять з даної події

В - номер події, з якої до цієї події йде максимальний шлях;

C - потенціал П_i даної події;

D - номер наступної події, через яку проходить шлях найбільшої тривалості від цієї події до тієї, що завершує.

Сектори А і В заповнюються при прямому розрахунку, а сектори С і D - при зворотному. При розрахунку сітьової моделі зворотним ходом, розрахунок розпочинається із завершальної події. Потенціал завершальної події приймається рівним нулю.

Потенціал події i(i — 1, 2, 3,..., m — 1 ) обчислюють за формулою:

де

- потенціал події i, яке розглядається;

- потенціал розглянутих подій j робіт, що виходять з події i;

-час виконання роботи i, j.

Умовою критичності події є рівність суми раннього терміну його завершення і його потенціалу(суми лівого і правого секторів) критичному шляху, тобто

Рис 8.11 – Розрахунок сітьового графіка за потенціалом подій.

Резерв часу події і (R_i) має місце тільки для некритичних подій, і його величина дорівнює різниці між величиною критичного шляху і сумою раннього звершення подій і її потенціалу, тобто

У процесі оперативного контролю за ходом будівництва за сітьовими графіками розрахованих по потенціалах подій, резерви часу визначають не порівняно з критичним терміном будівництва, а в зіставленні з фактичним часом, що залишився до встановленого терміну введення в експлуатацію тобто по формулі:

Негативне значення резерву показує запізнювання будівництва проти встановленого терміну.