- •Тема 8. Сітьове планування і управління будівництвом План:
- •8.1. Загальні поняття про моделювання
- •8.2. Організаційно-технологічні моделі, вживані у будівництві
- •8.3. Основні елементи сітьових моделей
- •8.4. Правила і техніка побудови сітьових моделей
- •8.5. Розрахункові параметри сітьових графіків
- •8.6. Розрахунок сітьових графіків аналітичним методом
- •8.7. Табличний метод розрахунку сітьових графіків
- •Алгоритм розрахунку
- •8.8. Розрахунок сітьових моделей безпосередньо на графіці
- •Алгоритм розрахунку
- •8.9. Розрахунок сітьових графіків за потенціалами подій
- •8.10. Розрахунок сітьових графіків з використанням еом
- •8. 11. Побудова сітьових графіків в масштабі часу
- •8.12. Коригування сітьових графіків за часом виконання робіт
- •Коригування сітьових графіків за рахунок перерозподілу трудових ресурсів.
- •3. Коригування сітьових моделей за рахунок залучення додаткових ресурсів для паралельного виконання робіт
- •4. Зміна проектних рішень
- •8.13. Перетворення сітьового графіка в лінійний
- •8.14. Коригування сітьових графіків по використанню ресурсів
- •8.15. Коригування сітьових графіків з урахуванням вартості робіт
- •8.16. Послідовність розробки та етапи застосування сітьових графіків
- •8.17. Імовірні сітьові моделі
8.8. Розрахунок сітьових моделей безпосередньо на графіці
Метод розрахунку сітьових моделей безпосередньо на її графічному представленні використовується у тому випадку, коли кількість подій в сітьовій моделі невелика.
Нехай є та ж сітьова модель, яку ми розрахували табличним методом:
Для розрахунку сітьової моделі безпосередньо на графіці, кожну подію ділять на чотири сектори(А, Б, В, Г), в яких вказують наступні дані:
Б - ранній початок робіт, що виходять з даної події;
В - пізнє закінчення робіт, що входять у подію, що розглядається;
Г- номер події, з якої до даного йде максимальний шлях.
Алгоритм розрахунку
1. Розрахунок ранніх початків робіт здійснюється на графічній моделі зліва направо. Дані розрахунку записуються в секторі Б.
Ранній початок робіт, що отримують з вихідної події, дорівнює нулю. Номер події, з якої до даного йде максимальний шлях, також дорівнює нулю, оскільки попередньої події немає.
Для кожної наступної події в його секторі Б записують ранній початок робіт, що виходить з неї. Якщо в розглянуту подію входить одна робота, то це значення дорівнює ранньому початку роботи, що входить, плюс її тривалість:
Рис. 8.10 – Розрахунок сітьової моделі методом «на графіці».
Якщо ж в дану подію входять декілька робіт, то ранній початок робіт, що виходять з нього, дорівнює максимальному із закінчень усіх робіт, що входять в нього :
Наприклад, для події 2 в її секторі Б записують 2, так як max =(0+ 2)=2. Для події 3 записують 5 оскільки max (2 + 3; 0+4)=5.
Одночасно в секторі Г даної події записують номер події, з якої до цієї події йде максимальний шлях. Наприклад, для події 2 максимальний шлях йде з події 1, а для події 3 - з події 2.
Розрахунок пізніх закінчень робіт виконують, починаючи із завершальної події до початкової.
3.1. Для завершальної події j (у нашому випадку j = 7) пізнє закінчення робіт, що входять в неї, рівне максимальному значенню ранніх закінчень усіх робіт, що входять в подію j робіт :
Тут maxj читається так: максимальне значення з тих, що входять в подію j робіт. У нашому випадку, пізнє закінчення робіт, що входять в подію j = 7, дорівнює:
для роботи 6-7: 14 + 1 = 15;
для роботи 5-7:13+4=17 = mах;
для роботи 4-7: 7 + 9=16.
3.2. Пізнє закінчення робіт, що виходять з інших подій, визначається таким чином:
а) якщо з даної події виходить одна робота, то пізнє закінчення усіх робіт, що входять в цю подію, дорівнює пізньому закінченню роботи, що виходить з нього, мінус її тривалість:
Наприклад, для події № 6 пізнє закінчення робіт 2-6 і 5-6 рівне 17- 1 = 16;
б) якщо ж з даної події виходить декілька робіт, то пізнє закінчення усіх робіт, що входять в цю подію, дорівнює мінімальному зі значень різниці пізнього закінчення робіт, що виходять із події та їх тривалості :
Наприклад, для події № 4 пізнє закінчення роботи 1-4 рівне min(13 - 2; 17 - 9) = 8.
4. Критичний шлях у напрямку до вихідної події вказує номер події, з якої до даної події (див. значення сектора Г даної події) йде максимальний шлях. Якщо розглядати шлях від завершальної події, то він проходить через ті події i, в яких ранній початок робіт, що виходять з неї, і пізнє закінчення робіт(сектори Б і В подій), що входять в неї, рівні:
5.Загальний резерв часу кожної роботи, як вже вказувалося вище, дорівнює:
Оскільки значення при використанні цього методу, не визначається, то його необхідно замінити на
Тоді
Наприклад, для роботи 2-5: R2-5 = 13-2-6 = 5.
6. Приватний резерв часу, як було показано раніше, дорівнює різниці між раннім початком подальших робіт і раннім закінченням даної роботи :
Замінивши, як у разі визначення загального резерву, отримаємо остаточну формулу розрахунку приватного резерву часу даним методом:
Наприклад, для роботи 2-6: r2,6 = 14-2-5 = 7.