Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
___1-54_-111111.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
865.68 Кб
Скачать

16/Екологічний фактор в транспорній логістиці апк

Наразі екологічний підхід є характерним для усіх напрямків суспільно – економічного розвитку. Питання екологізації логістики вже досить давно вивчаються західними вченими, ними впроваджено термін "зелена логістика" (Green Logistics), а напрям екологізації ланцюгів постачання отримав свою назву – інвайронменталізм [2].

. Транспорт – один із найбільших забруднювачів навколишнього середовища. Транспортні засоби в АПК зв’язані з об’єктами виробництва – живими організмами (тваринами і рослинами) і негативно на них впливають. Сільський транспорт значну частину пробігу здійснює по полях, чим зумовлює ущільнення верхнього родючого шару земної кори. Зменшити даний вплив можна шляхом використання шин низького та наднизького тиску, використанням технічних засобів для зменшення буксування та ковзання рушіїв, які при цьому руйнують структуру ґрунту. Але, звичайно ж найбільший вплив на екологію транспорт здійснює своїми відпрацьованими газами (викидами). Шкідлива дія викидів визначається негативним впливом на ґрунти, підвищенням парникового ефекту, сприянню утворення і випадання кислотних дощів, забрудненням повітря, шумами і ін.

Контроль над викидами свинцю в ЄС та північній Європі не здійснюється, оскільки в цих країнах заборонено використання етилованого бензину, який має в своєму складі вуглець. В Україні, як і в інших країнах СНД, етилований бензин ще використовується.

Використання вантажних автомобілів, що працюють на природному газі є одним із пріоритетних напрямків екологізації транспортної логістики. Природний газ відповідає вимогам EEY.

Водії транспортних засобів крім впливу шкідливих викидів також підлягають негативній дії шумів, вібрацій, інфразвуку безпосередньо на робочому місці.

Для зменшення шкідливого впливу даних факторів необхідно вдосконалювати конструкції автомобілів і тракторів, проводити навчання водіїв, впроваджувати на виробництві екологічний (зелений) менеджмент, вчасно і якісно виконувати ТО, слідкувати за станом доріг та під’їздів, очищати дорожні знаки, проводити екологічний моніторинг. Ще одним важливим чинником, який з кожним роком стрімко зростає і вносить свої негативні корективи на навколишнє природне середовище є відходи від експлуатації транспортних засобів. В першу чергу це стосується автомобільних шин. Утилізація шин є великою проблемою глобальних масштабів. Вплив транспорту на екологію носить техногенний характер. Відпрацьовані гази складають третину усіх шкідливих викидів. Для покращення екологічної ситуації слід застосовувати комплекс економічних, організаційних та технічних заходів. Зокрема, організовувати раціональні маршрути руху, проводити навчання та стимулювання водіїв, шукати та використовувати альтернативні джерела енергії.

17. Сутність і завдання закупівельної логістики

Підсистема закупівель організує вхід матеріального потоку в логістичну систему. Логістика на цьому етапі називається закупівельною, однак у літературі часто можна зустріти й інші назви-заготівельна логістика або логістика постачання.

Закупівельна логістика - це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.

Метою закупівельної логістики є адекватне і повне задоволення потреб виробництва

в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю

Закупівельна логістика вирішує задачі як на макро-, так і на мікрорівні.

Як елемент макрос служба МТЗ встановлює господарські зв’язки з постачальниками, узгоджуючи техніко-технологічні, економічні і методологічні питання, що зв’язані з поставкою товарів. Служба постачання, яка є елементом підприємства, фірми, які її організували, повинна органічно вписуватись в мікрологістичну систему, що забезпечує проходження матеріалопотоку в ланцюгу постачання – виробництво – збут.

Основу економічної ефективності закупівельної логістики складають пошук і закупівля необхідних МР задовільної якості по мінімальним цінам.

Процес управління матеріальними потоками в закупівельній логістиці складається з

двох основних частин:

- управління диспозицією матеріально-технічних ресурсів, тобто управління запасами;

регулярний аналіз, вибір і організація постачань матеріально-технічних ресурсів на підприємство, тобто управління постачаннями..

- Існує типовий набір логістичних активностей, пов’язаних з управлінням

закупівлями.

. Основними критеріями розробки логістичної політики здійснення закупівель і формування загальної системи закупівельної логістики є:

- оптимальна періодичність (час) постачань;

- оптимальна структура матеріальних потоків;

мінімальні сукупні логістичні постачальницькі витрати.

Зупинимося детальніше на найбільш типових завданнях, які розв’язуються у закупівельній логістиці.

Широкого розповсюдження в процесі управління постачанням набув метод, який ґрунтується на розв’язанні в закупівельній логістиці так званого “завдання МОВ” (в англомовній літературі - Make-or-Buy Problem) – завдання “зробити або купити”.

Вирішення цього завдання вимагає обґрунтованої відповіді на питання про самостійне виробництво потрібних підприємству деталей, комплектуючих виробів і т.д. або закупівлі їх із зовнішніх джерел.

Ідентифікація і переоцінка потреб. Менеджмент закупівель починається з визначення тих постачальницьких трансакцій, які потрібно встановити між відділом закупівель і конкретними споживачами матеріальних ресурсів (підрозділами) фірми.

Визначення й оцінка вимог споживачів.

Рішення “зробити або купити”. Перш ніж визначити можливих постачальників, необхідно вирішити питання: чи не вигідніше самій фірмі виробляти певні види матеріальних ресурсів (наприклад, компоненти для комплектації складних товарів: автомобілів, комп’ютерів і т.д.), ніж купувати в інших. У цьому випадку для прийняття остаточного рішення зазвичай оцінюються відповідні витрати і можливий рівень якості.

Визначення типів закупівель. На сьогодні існують три основних типів організації закупівель матеріальних ресурсів залежно від тривалості та складності: сталі закупівлі, модифіковані закупівлі (у яких змінюється або постачальник, або параметри закуповуваних матеріальних ресурсів), нові закупівлі, викликані потребами нового внутрішньо фірмового користувача.

Аналіз поведінки ринку.

Ідентифікація всіх можливих постачальників.

Попередня оцінка всіх можливих джерел. Попередня оцінка можливих джерел за купованих матеріальних ресурсів полягає у порівнянні пропонованої постачальниками якості матеріальних ресурсів і сервісу з необхідними внутрішньо фірмовим користувачам.

Остаточна оцінка і вибір постачальника. Після зменшення кількості можливих постачальників на етапі попереднього відбору ті, що залишилися, оцінюються з погляду найкращого вдоволення потреб фірми в матеріальних ресурсах конкретного виду. Для остаточного вибору постачальника використовується, як правило, багатокритеріальна оцінка.

Доставка матеріальних ресурсів і супутній сервіс. Включає для логістичних активностей, пов’язаних з реалізацією процесу постачань конкретної номенклатури матеріальних ресурсів від постачальника фірми-виробнику.

Контроль і оцінка виконання закупівель. Ефективність управління закупівлями оцінюється завдяки безупинному контролю і аудиту виконання умов договорів за термінами, цінами, параметрами постачань, якістю матеріальних ресурсів та сервісу.

18. Організація процесу закупівлі.

Існує три основних види ситуацій здійснення закупівель підприємством:

  1. звичайна повторна закупівля, яка є доволі стандартною (підприємство-покупець просто робить повторне замовлення, не вносячи ніяких змін)

  2. модифікована повторна закупівля, яка вимагає проведення деяких досліджень (покупець змінює специфікацію замовлення, ціну, умови поставки, постачальника)

  3. нова закупівля, ситуація здійснення закупки підприємством, -коли покупець здійснює купівлю даних товарів або послуг вперше

Організації-споживачі перебувають під сильним впливом зовнішніх факторів, а саме рівня економічного розвитку ринку, умов матеріально-технічного постачання, темпів науково-технічного прогресу, політичних подій та нормативно-законодавчої бази щодо регулювання підприємницької діяльності, діяльності конкурентів.

Прийняття ними рішення про придбання здійснюється під впливом не тільки зовнішніх, а й внутрішніх факторів.

  • Співпрацюючи з організацією, необхідно враховувати її особливості. Вони визначаються місією та цілями організації, організаційною структурою, прийнятими методами роботи.

  • Рішення про придбання на підприємстві приймають декілька працівників. У багатьох випадках формується так званий Купівельний центр. Тому купівельна поведінка організації-споживача багато в чому зумовлена характером відносин між учасниками Купівельного центру.

  • Водночас не слід забувати, що представники організації-споживача - це люди, які мають свої особисті переконання та цілі, обіймають певні посади, є різного віку та належать до різного типу особистості. Вони чутливі до впливу тих самих факторів, що й індивідуальні покупці на споживчому ринку. Ці фактори детально розглянуті в попередньому параграфі.

Процес прийняття рішення про закупівлю товару організацією-споживачем

Це досить складний процес, і починається він задовго до здійснення акту купівлі-продажу товару.

  1. Усвідомлення потреби

  2. Оцінювання характеристик товару

  3. Пошук постачальників

  4. Запит пропозицій

  5. Вибір постачальників

  6. Оформлення замовлення

  7. Оцінювання роботи постачальника

Перший етап — усвідомлення організацією потреби. Воно може виникати внаслідок внутрішніх стимулів, наприклад:

  • необхідність заміни наявного обладнання;

  • необхідність придбання комплектувальних для його ремонту;

  • бажання поліпшити якість матеріальних компонентів або умови їх постачання;

  • необхідність придбання нових технологій для випуску нового товару тощо.

Зовнішніми стимулами може стати інформація, отримана на виставках, поштою або через засоби масової інформації.

Оцінювання характеристик товару здійснюють фахівці за допомогою функціонально-вартісного аналізу. Цей аналіз є для підприємств основою для зниження собівартості за рахунок використання можливих модифікацій, стандартизації товару чи заміни його дешевшими комплектувальними. На етапі оцінювання роботи постачальника агент-закупівельник контролює виконання замовлення постачальником та аналізує ступінь.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]