- •3.Рівні розвитку логістики
- •4. Логістичний підхід до управління матеріальними потоками.
- •8.Матеріальний потік і його характеристики
- •9. Види матеріальних потоків
- •10. Логістичні операції
- •11.Системний підхід у логістиці
- •13.Тенденції розвитку сучасної логістики.
- •14.Удосконалення комунікацій.
- •15.Аутсотсинг
- •16/Екологічний фактор в транспорній логістиці апк
- •17. Сутність і завдання закупівельної логістики
- •20. Визначення потреби при оптових закупівлях.
- •22. Забезпечення ритмічності і оптимізація партій надходження товарів
- •24.. Сутність поняття розподільчої логістики
- •26. Структура Канали розподілу в логістиці
- •45. Основні проблеми забезпечення ефективності складування
- •46. Логістичний процес на складі
- •Сутність і завдання транспортної логістики.
- •48. Поняття вантажної одиниці
- •51. Вибір виду транспортного засобу
- •52. Транспортні тарифи та правила їх застосування.
- •53. Значення і сутність логістичного сервісу
- •54. Параметри і характеристика логістичного обслуговування.
10. Логістичні операції
Логістичні операції, таким чином, це будь-які операції, які здійснюються з віщовими предметами і продуктами праці в сферах виробництва і обігу, за виключенням технологічних операцій по виробництву матеріальних благ. До логістичних відносять також операції по обробці, збереженню і передаванню відповідної інформації. Логістична операція - це відокремлена сукупність дій з реалізації логістичних функцій, спрямована на перетворення матеріального і/або інформаційного потоку. До логістичних операцій з матеріальним потоком можна віднести навантаження, транспортування, розвантаження, комплектування, складування, пакування і інші операції. Логістичні операції з інформаційним потоком – це, як вже відзначалося, збирання, обробка і передавання інформації, яка відповідає матеріальному потоку. Виділяють такі логістичні операції: За природою потоку: а) логістичні операції з матеріальним потоком: - складування; - транспортування; - комплектація; - завантаження; - розвантаження; - внутрішні переміщення сировини та матеріалів під час реалізації логістичних функцій виробництва; - упакування вантажу; - укрупнення вантажних одиниць; - зберігання. б) логістичні операції з інформаційним потоком: - збір інформації; - зберігання інформації; - обробка інформації; - передача інформації. По відношенню до логістичної системи: а) зовнішні - орієнтовані на інтеграцію логістичної системи із зовнішнім середовищем ( операції у сфері постачання і збуту); б) внутрішні - операції, що виконуються всередині логістичної системи. На зовнішні логістичні операції випадкові змінні впливають більшою мірою, ніж внутрішні. За характером виконання робіт: а) операції з доданою вартістю, які змінюють споживчі властивості товарів (розкрій, розфасовка, сушіння і т.д.); б) операції без доданої вартості (зберігання товарів). За переходом права власності на товар: а) односторонні - операції, не пов’язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків, виконуються всередині логістичної системи; б) двосторонні - операції, пов’язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої. До логістичних операцій можна також зарахувати такі, як прогнозування, контроль, оперативне управління. Зазначені логістичні операції є прямими. Однак у логістиці окрім прямих операцій виділяють і зворотні логістичні операції. Цей тип операцій передбачає переміщення матеріального потоку та інформації в напрямку, протилежному до вихідного. Найбільш розповсюдженими прикладами реалізації зворотної логістичної операції є: повернення торговим посередником своєму постачальнику товару, термін реалізації якого вичерпано.
11.Системний підхід у логістиці
Методологічною основою наскрізного управління матеріальним потоком є системний підхід.
Системний підхід означає, що кожна система є інтегрованим цілим, що дозволяє представити досліджуємий об’єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем об’єднаних загальною метою, розкрити його інтегративні якості, внутрішні і зовнішні зв’язки.
При формуванні виробничих систем повинні враховуватися такі принципи (основні правила) системного підходу [2]:
-принцип послідовного просування по етапах створення системи. Дотримання цього принципу означає, що система спочатку повинна досліджуватися на макрорівні, тобто у взаємовідносинах з навколишнім середовищем, а потім на мікрорівні, тобто усередині своєї структури;
-принцип узгодження інформаційних, надійнісних, ресурсних та інших характеристик проєктуємих систем;
-принцип відсутності конфліктів між цілями окремих підсистем і цілями всієї системи.
Сутність системного підходу проявляється при його порівнянні із класичним (індуктивним) підходом до формування систем.
Підхід 1 Класичний (традиційний) підхід - від часткового до загального (індукція):
I етап - формування цілей функціонування окремих i-х підсистем;
II етап - збирання, аналіз та відбір інформації для формування окремих i-х підсистем;
III етап - формування системи в цілому із окремих підсистем.
На відміну від класичного, системний підхід потребує послідовного переходу від загального до часткового, коли в основу розгляду покладена кінцева мета, заради якої створюється система.
Підхід 2 Системний підхід - від загального до часткового (дедукція):
І етап - формування цілей функціонування системи в цілому;
ІІ етап - на підставі аналізу цілей системи й обмежень зовнішнього середовища формуються вимоги до системи;
ІІІ етап - орієнтовне формування окремих підсистем;
ІV етап - на основі аналізу варіантів підсистем проводиться їх відбір і формується система в цілому.
Етапи аналізу й проектування виробничих систем:
1. Проблемна орієнтація.
Визначення проблем на підставі аналізу цілей, як всієї системи, так і її різних підсистем.
Після того, як проблема сформульована й знайдене її місце в загальній системі, для її рішення можна застосувати різні методи аналізу.
2. Формування схеми потоків (матеріальних, енергетичних, інформаційних і т.д.).
Розробка схеми руху матеріалів, енергії, інформації. Графічне відображення проєктуємої системи.
3. Конструювання математичної моделі й робота з нею.
4. Формування окремих компонентів системи (підсистем, зв'язків, блоків).
Організаційна структура, що створюється на основі системного підходу, яка враховує потоки матеріалів, енергії, інформації і яка охоплює центри прийняття рішень, повинна перетинати традиційні організаційні границі, що опираються на функціональну спеціалізацію підрозділів.
5. Формування інформаційно - управлінської підсистеми.
Визначення центрів керівництва. Побудова інформаційно-управлінської підсистеми для управління виробничою системою.
6. Забезпечення ефективності системи відповідно до критеріїв: простота, гнучкість, надійність, економічність, зручність експлуатації.
12. Поняття про логістичні системи
Логістична система — це організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Вона включає матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга. Логістична система - адаптивна система з наявністю потокового процесу, що призначена для виконання логістичних функцій.
До компонентів логістичної системи відносять: підсистему закупівель, підсистему збуту, підсистему обслуговування виробництва, склади, запаси, транспорт, кадри, інформацію тощо. Логістичні системи поділяють на макро - і мікрологістичні.
Макрологістичні системи - великі системи управління матеріальними потоками, що охоплюють підприємства і організації промисловості, посередницькі, торгівельні і транспортні організації, розташовані в різних регіонах або в різних країнах (рис.7).
Мікрологістичні системи - є підсистемами, структурними складовими макрологістичних систем, являють собою клас внутрішньовиробничих логістичних систем.
В якості логістичної системи можна розглядати виробниче підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство. Ціль логістичної системи — доставка у задане місце потрібної кількості та асортименту максимально підготовлених для виробничого чи особистого споживання товарів та виробів при мінімальних витратах. Будова і функціонування логістичної системи ґрунтуються на таких основних чинниках, як реалізація принципу системного підходу, що виявляється передусім в інтеграції та чіткій взаємодії усіх елементів системи. За цим принципом розробляють і здійснюють єдиний технологічний процес виробничо-транспортної системи, перехід від створення окремих видів устаткування до організації виробничо-складських та виробничо-транспортних систем. Для сучасної логістики в умовах високого рівня автоматизації характерна індивідуалізація вимог до технологічного та підйомно-транспортного устаткування і промислової продукції, тобто відмова від універсальності на користь більш повної відповідності устаткування конкретним умовам. При створенні логістичної системи та проектуванні її окремих елементів слід передбачати додержання вимог гуманізації технологічних процесів з урахуванням створення сучасних умов праці, запобігання несприятливому впливу на зовнішнє середовище. Однією з обов'язкових умов є урахування сукупності витрат по всьому логістичному ланцюгу з орієнтацією на ринок, надання послуг на рівні сучасних вимог, гнучкість, надійність та висока якість робіт.