11.4 Прострілково-вибухові роботи

Роботи з вибуховими матеріалами проводяться згідно “Єдиним правилам безпеки при підривних роботах” і відповідних інструкцій та настанов по проведенню прострілкових і підривних робіт у свердловинах.

Працівники партій, які проводять прострілкові та підривні роботи в свердловинах або зарядку, зборку і розрядку прострілково-вибухових апаратів, повинні мати «Єдину книжку взривника», що засвідчує право на виробництво даних видів робіт.

Керівник підривних робіт повинний мати закінчений гірничотехнічний заклад або закінчити спеціальні курси, які дають право відповідального керівництва.

Вибухові і прострілкові апарати перевозять у пересувних зарядних майстернях (лабораторіях), перфораторних підйомниках і на спеціально обладнаних автомобілях.

Запальні провідники стріляючого апарата при транспортуванні слід закоротити на його корпус. Кумулятивні перфоратори дозволяється перевозити в спорядженому виді без детонаторів у спеціальних пристосуваннях без захисної броні.

Торпеди перевозять без засобів висадження в спеціальних пристосуваннях з відділеннями для кожної торпеди, оббитих усередині повстю, дрантям, листовою гумою й іншими м'якими матеріалами.

Вибухові апарати під час перевезення необхідно замикати на замок. Ключ повинний знаходитися в особи, яка отримала апарати.

У пересувних перфораторних лабораторіях і підйомниках при транспортуванні стріляючих апаратів дозволяється знаходитися тільки персоналу партії, причому розміщатися безпосередньо на транспортувальних пристроях забороняється.

Прострілкові та підривні роботи звичайно проводяться в денний час і тільки у виняткових випадках, які викликані обґрунтованою технологічною необхідністю, – у нічний час при достатньому штучному освітленні.

У газуючих і поглинаючих свердловинах прострілкові та підривні роботи не проводять.

При підготовці свердловини до прострілкових і підривних робіт необхідно на її устя установити засувку, закріплену на всі болти, а штурвал вивести на відстань 10 м від устя й обладнати захисною огорожею. Дані обережності потрібні на випадок фонтанування свердловини. Якщо в лабораторії перфораторної станції передбачається зарядка перфораторів, то її розміщують на відстані 15-20 м від підйомника та у 30 м від свердловини з таким розрахунком, щоб в аварійному випадку в найкоротший час від'їхати від свердловини на безпечну відстань.

Для позначення небезпечної зони при перфорації та торпедуванні свердловини навколо неї на відстані 50 м встановлюються червоні прапорці. Радіус небезпечної зони може бути зменшений до 20 м після спуску стріляючого апарата в свердловину на глибину більше 50 м. Роботи, які не пов'язані з прострілково-вибуховими операціями, на території небезпечної зони припиняються. Сторонні люди повинні залишити небезпечну зону.

Підривні роботи в свердловинах проводяться відповідно до технічного проекту на торпедування, який складений і затверджений технічним керівником за даними замовника.

Перед спуском стріляючого апарата свердловину шаблонують для перевірки прохідності її стовбура і визначення глибини розташування вибою. Вибирають шаблони, які за діаметром і масою близькі до стріляючого апарату. Після контрольного шаблонування до устя свердловини підносять перфоратори в кількості, яка необхідна для одного спуску в свердловину.

Перед механічним під’єднанням перфораторів до кабелю переконуються у відсутності напруги в ньому. Під час приєднання виконавець цієї операції щоб уникнути нещасливого випадку знаходиться біля головки перфоратора, а інші люди на цей час віддаляються. Електричне приєднання перфоратора здійснює начальник партії або особа, що його заміняє.

Після приєднання до кабелю перфоратор або ґрунтонос-торпеду спускають у свердловину, встановлюють у заданому інтервалі. Постріл або вибух відбувається за допомогою вибухової машинки або перфораторної панелі тільки начальником партії або особою, яка його заміняє. Після проведення пострілу (вибуху) вибухову машинку або перфораторну панель замикають на замок. Це виключає передчасні постріли, що можуть привести до аварій.

При роботі із селективними перфораторами використовують селективний перемикаючий пристрій.

Під час виконання прострілково-вибухових робіт на свердловинах необхідно строго дотримуватися сигналів (попереджувальний, бойовий, відбій), які встановлені “Єдиними правилами безпеки при підривних роботах”. При підході стріляючих апаратів і вибухових пристроїв до вибою і відриві їх від вибою швидкість руху кабелю не повинна перевищувати 600 м/год.

Швидкість підйому ґрунтоносів не повинна перевищувати 5000 м/год. Відстріляні перфоратори можна піднімати з будь-якою швидкістю. Підйом стріляючих апаратів, що відмовили, здійснюється зі швидкістю не більш 3600 м/год, а вибухових апаратів – зі швидкістю не більш 1000 м/год.

Після підйому із свердловини стріляючі та вибухові апарати піддаються візуальному огляду. Апарати, що відмовили і представляють небезпеку при розрядці, знищуються відповідно до вимог «Єдиних правил безпеки при підривних роботах».