4.10. Облік транспортно-заготівельних витрат

Одним з видів витрат, що формують первісну вартість запасів, придбаних за плату, є транспортно-заготівельні витрати (далі ТЗВ).

ТЗВ згідно із Стандартом 9 включають витрати на заготівлю запа­сів, оплату тарифів (фрахту), за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, зокрема витрати на страхування ризиків транспортування запасів.

До переліку витрат на заготівлю запасів входять витрати підприємства на 11 придбання спеціальних матеріалів для доставки і збереження заготовлених за­пасів (піддони, щити, дошки, люки, стійки, стелажі, плівка, цвяхи, провід, ущі­льнювачі тощо), їх утеплення (мати, солома, стружка, вата, ганчір'я, мішкови­на), охолоджування (лід, холодоносії) і тепло ізолювання. Ці витрати беруться в розрахунок, якщо вони мають разовий або індивідуальний характер тільки для купівлі цього виду запасів. Окрім того, до цих витрат включаються суми, які підлягають сплаті працівникам підприємства, зайнятим виконанням робіт із за­готівлі запасів, а також пов’язані із тим відрахування до відповідних соціальних фондів.

Навантажу вально-розвантажувальні роботи найчастіше входять у комплекс робіт з транспортування. У їх вартість може входити вартість спеціальних матері­алів, ущільнювачів, такелажів, цвяхів тощо.

Витрати на транспортування включають витрати на підготовку, зберігання і доставку запасів. Коли вони здійснюються сторонніми організаціями, ю ці послу­ги підприємство оплачує відповідно до умов договору Коли запаси транспортуються власним транспортом підприємства, то витра­ти, пов'язані з цим, включатимуть;

• паливно-мастильні матеріали;

• зарплату водія транспорту з відрахуваннями до відповідних соціальних фондів;

• вартість експлуатації власного (автомобільного, залізничного, водного, гужового) транспорту, пов'язаної з доставкою запасів;

• оплату службових відряджень водія (експедитора, менеджера відділу по­стачання та інших працівників підприємства) з доставки запасів;

• вартість тимчасового зберігання вантажів на станціях, пристанях, у по­ртах, аеропортах або па складах транспортно-експедиційних підприємств у межах нормативного терміну, встановленого для ввезення вантажів;

• вартість обслуговування під'їзних шляхів і складів не загального кори­стування.

Необхідність включити послуги страхової організації до переліку ТЗВ зумовлена тим, що страхування ризиків транспортування є специфічним мето­дом захисту майнових інтересів власника запасів, невід'ємним від формуван­ня їх вартості.

Предметом договору страхування щодо запасів, що придбаваються, може бути ризик пошкодження, крадіжки, розбійного нападу, аварії на транспорті та інших випадків загрози втрати вантажів під час навантаження на транспортний засіб, транспортування, вивантаження та/або перевантаження на інший транс­портний засіб вантажів, що належать до запасів підприємства, які придбава­ються за плату.

У договорі між страховою організацією і страхувальником має бути перед­бачено такі ключові моменти відносин: конкретний вантаж — об'єкт страхуван­ня, страхові випадки, розмір страхових внесків і терміни їх сплати, необхідність дотримання страхувальником встановлених правил перевезень і навантажувально-розвантажувальних робіт, повідомлення про підвищення рівня ризику тощо.

Витрати підприємства, що належать до цієї групи, визначаються виходячи з вартості застрахованого вантажу, чинних страхових тарифів і нормативів, перед­бачених у договорі зі страховою організацією.

Методи розподілу

Стосовно віднесення ТЗВ до складу первісної вартості запасів існує два методи розподілу цих витрат:

• прямої підрахунку;

• середнього відсотка.

Одним із методів розподілу ТЗВ є їх безпосереднє включення до складу собі­вартості придбаних запасів.

Метод прямого підрахунку

Цей метод може бути застосований тоді, коли можна точно визначити витра­ти, пов'язані із транспортуванням тих чи інших одиниць запасів у вартісному чи натуральному виразі. Наприклад, підприємство перевозить одним транспортним засобом запаси однієї номенклатури. Витрати на транспортування цих запасів можна розподілити, поділивши всю суму транспортних витрат на кількість про­дукції, яка перевозиться.

Приклад 2.13. Підприємства придбало 3 т цементу загальною вартістю 960 гра (у т.ч. ПДВ—160 грн.)- Для доставки матеріалу на склад було укладе­но договір з автотранспортним підприємством. Вартість послуг, за договором 300 гри. (у т.ч. ПДВ—50 грн.}- Визначити собівартість 1-го кг. цементу.

Вартість цементу — 800 грн.

Вартість транспортних послуг -250 грн.

Собівартість всієї партії цементу —1050 грн.

Собівартість 1 кг цементу —1050 грн. : 3000 кг = 0,35 грн.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Здійснено передоплату за послуги автотранспортному підприємству	371	311	300
2	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ	641	644	50
3	Оприбутковано цемент на склад:
	— на ціпу постачальника (без ПДВ)	203	631	800
	— на вартість транспортних послуг (без ПДВ)	203	685	250
4	Відображено суму податкового кредиту по цементу	641	631	160
5	Списано суму раніше відображеного податкового кредиту щодо транспортних послуг	644	685	50
6	Зарахування заборгованості по автотранспортному підприємству	685	371	300
7	Оплачено постачальнику вартість цементу	631	311	960

Слід зазначити, що сфера застосування цього методу дуже обмежена. Крім того, такий розподіл є досить трудомісткий і тому він застосовується здебільшого на підприємствах з невеликим обсягом обороту запасів.

Метод середнього відсотка

Суть цього методу полягає у визначенні відсоткового співвідношення між сумою залишку ТЗВ на початок місяця і ТЗВ, що пов'язані з придбанням товарів протягом звітного періоду, та сумою залишку запасів на початок звітного пері­оду і придбаними у тому самому періоді запасами.

Метод розподілу ТЗВ за середнім відсотком на відміну від прямого розрахунку не застосовується безпосередньо при одержанні запасів. Згідно з П(С)БО 9 при вико­ристанні розподілу за середнім відсотком ТЗВ загальною сумою відображаються на окремому субрахунку обліку запасів. Сума цих ТЗВ щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного періоду і сумою запасів, що вибули.

Сума ТЗВ, яка припадає на запаси, що вибули, визначається за формулою:

ТЗВ_виб = 3_виб * %ТЗВ,

ТЗВ_виб – сума транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), що припадає на запаси, які вибули у звітному кварталі;

З_виб— вартість запасів, що вибули;

% ТЗВ — середній відсоток ТЗВ.

ТЗВ_поч— сума ТЗВ на початок звітного періоду;

ТЗВ_пост — сума ТЗВ за звітний період;

З_поч — вартість залишку запасів на початок звітного періоду;

З_пост— вартість запасів, що надійшли за квартал.

Списання ТЗВ, які припадають на вартість запасів, що вибули, здійснюють­ся наприкінці звітного місяця на ті ж рахунки, на які списувалися самі запаси. При використанні методу розподілу ТЗВ за середнім відсотком розподіл прово­диться не між одиницями запасів, а між запасами, що вибули, та запасами, які залишилися на кінець звітного періоду. Іншими словами, відбувається формуван­ня собівартості товарів, які вибули, та вартості запасів, що залишилися.

Приклад 2.14. Підприємство станом на 1.06.2003 року мало такі дані про запаси:

Залишок на складі:

• сировини—5000 гри. (дебетове сальдо рахунку 201)

• палива — 1500 грн. (дебетове сальдо рахунку 203)

• запчастин — 500 грн. (дебетове сальдо рахунку 207)

• залишок ТЗВ — 200 грн. (дебетове сальдо рахунку 20/ТЗВ)

Протягом звітного періоду було придбано:

• паливо —360 (в т.ч. ПДВ-60грн.)

• витрати на доставку палива— 120 грн. (ПДВ—20 грн.)

Крім того, підприємством передано;

• у виробництво сировину — 4000 грн.

• для адміністративних потреб паливо—1000 грн.

• на ремонт машин загальновиробничого призначення запчастини – 100 грн.

Здійснити розподіл транспортних витрат на кінець кварталу по витрачених запасах і запасах, ідо залишилися.

1. Визначення суми ТЗВ, які припадають на вибулі запаси та на залишок запасів на кінець звітного кварталу:

№ з/п	Показники	Вартість запасів			Разом	ТЗВ
		Матеріали	Паливо	Запчастини
1	Залишок на початок місяця	5000	1500	500	7000	300
2	Надійшло протягом місяця	—	300	—	300	100
3	Разом	5000	1800	500	7300	300
4	Середній відсоток ТЗВ	X	X	X		4,11
5	Вибуло протягом звітного періоду	4000	1000	100	5100	209,59
6	Залишок на кінець звітної о кварталу	1000	800	400	2200	90,41

2. Розподіл суми ТЗВ, яка припадає на запаси, що вибули, за видами витрат;

№ з/п	Статті витрат	Вибуло протягом звітного періоду	ТЗВ	Фактична собівартість вибулих запасів
1	Виробництво	4000	164,38	4164.3
2	Адміністративні витрати	1000	41,1	1041,1
3	Загальногосподарські витрати	100	4,11	104,11
	Разом	5100	209,59	5309,59

Фактична собівартість вибулих запасів є сумою вартості запасів за цінами постачальників та вартості транспортно-заготівельних витрат.

У реєстрах бухгалтерського обліку буде зроблено такі записи:

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Оплачено послуги автотранспортного підприємства	371	311	120
2	Відображено суму податкового кредиту	641	644	20
3	Оприбутковано паливо на склад	203	631	300
4	Відображено суму податкового кредиту	641	631	60
5	Підписано акт наданих транспортних послуг	203/ТЗВ	631	100
6	Списано суму раніше відображеного податкового кредиту по транспортних послугах	644	631	20
7	Зарахування заборгованостей із транспортним підприємством	631	371	120
8	Оплачено вартість палива	631	311	360
9	Передано сировину у виробництво	23	201	4000
10	Списано суму ТЗВ	23	203/ТЗВ	164,38
11	Витрачено палило для адміністративних потреб	92	203	1000
12	Списано суму ТЗВ	92	203/ТЗВ	41,1
13	Використано запчастини для ремонту обладнання загально в проб і нічого призначення	91	207	100
14	Списано суму ТЗВ	91	203/ТЗВ	41,1