4.9. Облік готової продукції

Готовою продукцією промислового підприємства вважаються конкретні ви­роби, що пройшли всі стадії технологічної обробки на цьому підприємстві, від­повідають встановленим стандартам чи технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю і здані на склад або безпосередньо замовнику. Готова про­дукція становить основну частину товарної продукції підприємства. В основно­му готова продукція призначена для реалізації, але певна її частина може споживатися на підприємстві (внутрішньозаводський оборот). До готової про­дукції зараховують також виконані для замовників роботи та послуги автотра­нспорту, ремонтного виробництва, будівельно-монтажні роботи. Якщо на під­приємстві, поряд з виробництвом, здійснюють капітальні вкладення, то виконані послуги також відображають в обліку як готову продукцію.

Облік готової продукції та її реалізації необхідний для контролю за наявністю, рухом, зберіганням продукції, для правильного і своєчасного її оприбутковування на склад, а також для отримання точних даних про залишки готової продукції на складі.

При організації обліку готової продукції основним є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступе­нем готовності та технологічною складністю.

За формою готова продукція класифікується як уречевлена і як ре­зультат виконаних робіт чи наданих послуг.

За ступенем готовності розрізняють готову продукцію, напівфабрикати і не­готову продукцію (незавершене виробництво).

За технологічною складністю готову продукцію поділяють на просту і скла­дну. Остання у свою чергу поділяється на основну, побічну і супутню.

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання та окремими видами у встановлених одиницях виміру:

— натуральних, які характеризують кількість, обсяг та вагу продукції відпо­відно до її фізичних властивостей;

— умовно-натуральних, які необхідні для одержання узагальнених показни­ків з обліку однорідної продукції.

Залежно від виду відпуск готової продукції з виробництва оформляється та відображається в обліку по-різному. Продукція, яка має кількісні, якісні та вар­тісні характеристики, може бути здана на склад, а звідти відбуватиметься її від­вантаження та реалізація. Водночас можливий інший підхід (на дрібних підпри­ємствах), коли готова продукція не передається на склад, а нагромаджується безпосередньо у цеху, звідки її відвантажують і реалізують покупцеві.

Відпуск продукції з виробництва та передача її на склад оформля­ється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, на­йменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. Вони виписуються у двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший залишається па складі. На підставі друго­го примірника накладної матеріально відповідальна особа робить записи в карт­ках складського обліку про оприбуткування готової продукції, після чого разом із матеріальним звітом передає накладні в бухгалтерію. Кількість виробів, що оприбутковуються на склад, їх вага та обсяг повинні вимірюватися, підраховува­тися і, у разі необхідності, зважуватися.

На складі в облікових реєстрах (картках, відомостях, сальдових відомос­тях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція облі­ковується в кількісному виразі. Облік готової продукції в картках складського обліку ведуть за найменуваннями і сортами (номенклатурними номерами). Запи­си в картках робляться по кожному прибутковому і видатковому документі з ви­веденням залишку після кожного запису.

При створенні повністю автоматизованих складів облік готової продукції в традиційній картковій формі не ведеться, а необхідні для управління дані отриму­ють як інформацію по запиту. Для цього використовуються сучасні комп'ютерні системи із відповідним програмним забезпеченням.

У бухгалтерії на підставі здавальних накладних ведуть Відомість випус­ку готової продукції за звітний місяць, у якій випущена з виробництва проду­кція групується по видах і сортах (номенклатурних номерах) і відображається у двох оцінках:

— за обліковими цінами (за плановою собівартістю);

— за фактичною собівартістю, яка визначається наприкінці місяця після упо­рядкування звітної калькуляції, яка базується на даних аналітичного обліку.

Порівнюючи ці показники між собою, визначають відхилення між плановою і фактичною собівартістю (економію, перевитрату) як по окремих видах продукції, так і по усьому випуску. Ці відхилення враховуються на окремих аналітичних рахунках по однорідних групах виробів, що відкриваються в складі рахунку го­тової продукції. У реєстрах аналітичного обліку записи по випуску коригуються па суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом їх зіставлення. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості гото­вої продукції від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Від'ємна сума від­хилень фіксується методом червоного сторно, додатна — звичайним записом.

Дані Відомості випуску готової продукції з виробництва використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерсь­ких записів на рахунках синтетичного обліку.

У бухгалтерському балансі залишки готової продукції відображаються за фактичною виробничою собівартістю.

На підставі первинних документів протягом місяця заповнюються накопичу­вальні відомості відвантаженої продукції. Ціна проставляється па підставі номе­нклатури-цінника, наявність якого є однією з важливих умов організації обліку готової продукції. В ньому вказується вид кожного виробу, його відмінні ознаки (модель, артикул, марка, фасон тощо), присвоєний йому код, супутній номенкла­турний номер, що закріплюється на весь час виробництва і збуту продукції в цій організації, та облікові ціни.

Для обліку виготовленої продукції планом рахунків передбачено ра­хунок 26 „Готова продукція". Цей рахунок активний, балансовий, вико­ристовується для узагальнення інформації про наявність та рух продукції, виготовленої підприємством.

По дебету рахунку 26 відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю, а по кредиту — ц реалізація, використання для внутрішніх потреб та інших цілей.

Аналітичний облік відвантаження і реалізації продукції, а також розрахун­ків із покупцями (замовниками) ведеться у журналі №3. Записи в цьому журналі (як і в журналі № 5) здійснюються в позиційному (лінійному) порядку, що дає можливість бачити, по якому розрахунковому документі яка сума підлягає оплаті покупцем, а також робиться відмітка про плату.

Вартість відвантаженої продукції по облікових цінах розраховується по ві­домості відвантаження і реалізації продукції. За даними журналу №5 визначають фактичну виробничу собівартість відвантаженої протягом місяця готової про­дукції — по середньому відсотку її відхилення від вартості за прийнятими облі­ковими (плановими) цінами. Середній відсоток відхилення визначається шляхом розподілу загальної суми відхилення на загальну вартість залишку готової про­дукції на початок місяця і її випуску з виробництва за місяць і множенням на 100.

Покупцям готова продукція відпускається за дорученням або за наказом. У цих документах вказується, куди і як відправити продукцію. Комірник на відібрану й упа­ковану продукцію виписує накладну, у якій розписуються представник покупця і пра­цівник відділу збуту підприємства. На багатьох підприємствах наказ і накладна об'єд­нуються в один документ — наказ-накладну, що виписується в трьох примірниках.

Накази-накладні після здійснення операції передаються в бухгалтерію, де служать підставою для виписування рахунків-фактур, за допомогою яких зво­диться інформація про покупців, про факт відвантаження (відпуску) продукції, вказується сума, що належить за цю продукцію (разом з ПДВ), а також випису­ються платіжні документи банку для одержання плати з покупців за відвантажену їм продукцію.

На основі наказів-накладних роблять відповідні записи в картках складсь­кого обліку про відпуск готової продукції зі складу, а також ведуть облік відван­таженої продукції в бухгалтерії.

Бухгалтерське відображення операцій з руху готової продукції;

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет		Кредит
1	2	3		4
1	Оприбуткована на склад готова продукція	26		23
2	Передача на склад готової продукції напівфабрикатів, призначених для реалізації	26		23
3	Сторнується уцінка готової продукції	946		26
4	При інвентаризації виявлені надлишки готової продукції	26		719
5	Готова продукція, призначена для пласких потреб, оприбуткована як матеріали, МШП	20,22		26
6	Недостача, виявлена при інвентаризації готової продукції, віднесена на винну особу	375		26
7	Списана па фінансові результати первісна вартість готової продукції (якщо використовується тільки 8 клас рахунків)	791		26
8	Списана собівартість реалізованої готової продукції	901	26
9	Використана готова продукція для адміністративних потреб	92	26
10	Списано готову продукцію на витрати зі збуту	93	26
11	Списано витрати, пов'язані із знеціненням (уцінкою) готової продукції	946		26
12	Списана нестача готової продукції, що виявлена в процесі її збереження та реалізації, якщо винуватця не встановлено	947		26
13	Списано втрати готової продукції від стихійного лиха, техногенних катастроф, аварій та інших надзвичайних події!	99		26