1. Комісійні операції з векселями

Інкасування векселів – це послуга, яка належить до комісійних операцій, пов’язаних з виконанням банками доручень клієнтів щодо подання векселів у строк платникові та одержання платежів.

В інкасовій операції беруть участь 5 учасників:

1) принципал – векселедержатель, який дає доручення інкасувати вексель;

2) ремітент – банк, якому доручено інкасування;

3) інкасуючий банк – банк, який бере участь в інкасуванні, але не є ремітентом;

4) платник за векселем;

5) пред’являючий банк – інкасуючий банк, який здійснює пред’явлення векселів платникові.

Принципал (комітент) звертається в банк із заявою, до якої додаються по дві ксерокопії векселів та реєстр векселів.

Працівник банку видає клієнтові розписку про їх отримання.

Інкасування векселів здійснюється на підставі договору та доручення на інкасування.

Принципал подає доручення ремітенту:

– у 3 примірниках, якщо ремітент і пред’являючий банк – одна особа;

– у 4 примірниках, якщо ремітент і пред’являючий банк різні особи;

– у 5 примірниках, якщо в інкасування бере участь ще й інкасуючий банк.

Правильно оформлені доручення приймаються ремітентом під розписку на останньому примірнику доручення і реєструються у журналі.

Далі укладається договір, до якого прикладається реєстр векселів.

Прийнявши векселі на інкасо, банк реєструє їх у Книзі векселів, прийнятих на інкасо.

Ремітент здійснює інкасування самостійно або користуючись послугами інших банків.

Подання документів платникові може бути зроблене:

1) поштою;

2) у місці акцепту або платежу зазначеному у векселі.

Платник підписує Акт подання векселів до платежу і здійснює оплату не пізніше наступного дня після настання строку платежу.

При отриманні платежу за векселем банк-презентант учиняє напис на звороті векселя «Валюта отримана» і засвідчує його підписом. Отримані кошти зараховуються на поточний рахунок клієнта.

Доходи банку від інкасування з комісійної винагороди, яка утримується в процентному відношенні до повної суми векселя, але не менше встановленої банком суми на кожний пункт (мінімальна комісія).

Дамно утримується в процентному відношенні до повної суми векселя, але не менше встановленої банком суми на кожний пункт (мінімальне дамно). Порто утримується у визначеному розмірі на кожний пункт.

У разі ненадходження платежу і здійснення протесту всі витрати пов’язані з протестом, комісія та інші платежі також сплачуються клієнтом.

Здійснюючи інкасування векселів, банк не несе відповідальності за втрату векселів на пошті, несвоєчасне їх одержання у місці платежу з вини пошти; за упущення або недоліки, допущені нотаріусом при опротестуванні. Витрати банку можуть виникнути лише у разі порушень умов ним договору. Щоб запобігти претензій клієнта, банк повинен уважно стежити за термінами векселів, якомога точніше дотримуватись інструкцій своїх клієнтів, для чого рекомендується, щоб останні були задокументовані зі значною деталізацією.

2. Довірчі операції з векселями

1. Доміциляція векселя – це доручення оплатити вексель в особливому місці платежу, яке відрізняється від місцезнаходження (доміциль) особи, котра зазначена як платник за векселем.

Вексель, що підлягає оплаті в місці доміциляції, називається доміцильованим.

Особа, призначена для оплати векселів поза місцезнаходженням платни­ків, виступає в ролі доміциліата.

Зовнішньою ознакою доміцильованого векселя є надпис, учинений на лицьовому боці векселя (під ім’ям платника) векселедавцем простого чи переказного векселя або акцептантом переказного векселя на зразок «Доміцильований в ...», «Платник ...», «Підлягає cплаті в ...» разом з підписом доміциліата.

Для виконання послуги доміциляції між банком і векселедержателем укладається угода, згідно з якою банк зобов’я­зується здійснити оплату за векселями за відповідну комісію.

Після підписання угоди довіритель сплачує комісійну винагороду і передає в банк векселі, попередньо вчинивши на них напис про доміцилювання.

Працівники банку реєструють векселі довірителя у Книзі обліку доміцильованих векселів. Довіритель зобов’язаний перерахувати в банк на рахунок кошти в обсязі, достатньому для оплати векселя. За рахунок цих коштів або за рахунок наданого довірителю кредиту, сума якого попередньо зарахована на відповідний рахунок для оплати векселів, банк як особливий платник (доміциліат) здійснює платіж за векселем

Банк здійснює платіж лише при виконанні таких умов:

1) подання оригіналу (але не копії!) векселя і реєстру векселів, поданих до оплати;

2) наявності коштів для оплати на відповідному рахунку.

Банк може відмовитись від оплати векселів, у яких прямо не вказаний саме цей банк як особливий платник (доміциліат) або зазначена лише адреса банку, навіть якщо банку і відомо, що він призначений платником за векселем на підставі інших документів.

Після оплати векселів банк повідомляє про це клієнта і повертає йому векселі під розписку або вони відсилаються з повідомленням про оплату.

Банк відмовляється від оплати векселів у разі, якщо клієнтом не внесено коштів, достатніх для оплати векселя. У такому разі подавець векселя має здійснити протест, але не проти банку-доміциліата, а проти платника.