- •Тема 1. Вступ. Теоретичні основи ринкової трансформації економіки регіону
- •1. Предмет, методи та завдання дисципліни.
- •Завдання дисципліни:
- •2. Складові трансформаційної економіки. Основні риси перехідної економіки:
- •Основні чинники перехідної економіки:
- •3. Управління трансформаційними процесами Основні процеси, що протікають в трансформаційній економіці на сучасному етапі:
- •4. Структура та типологічні ознаки регіонального господарського комплексу.
- •5. Складові ринкової трансформації регіонального економічного комплексу.
- •Фактори трансформації регіонального господарського комплексу (ргк):
- •Потенціали факторів трансформації ргк:
- •Тема 2. Формування ринків капіталу в умовах ринкової економіки
- •2. Ринку капіталу в перехідній економіці: роль та напрямки трансформації
- •3. Фінансові системи: західні моделі
- •Ознаки фінансових систем у ринковій економіці:
- •4. Проблеми та пріоритети регулювання фінансових ринків
- •Пріоритетні завдання регулювання:
- •5. Фінансові ресурси регіонів України
- •Тема 3. Фондовий ринок регіону: стан та перспективи розвитку
- •2. Сучасний стан українського фондового ринку
- •Учасники фондового ринку України12 (станом на 1.12.2009):
- •Українські фондові біржі (організатори торгівлі):
- •3. Стратегічні орієнтири розвитку фондового ринку України
- •Принципи ефективності державного регулювання фондового ринку:
- •4. Розбудова структури та інфраструктури фондового ринку України
- •Тема 4. Фінансово-кредитні посередники та їх роль у інноваційно-інвестиційних перетвореннях економіки України
- •2. Інтеграція у міжнародні банківські структури
- •3. Специфіка діяльності небанківських кредитно-фінансових інститутів
- •4. Проблеми розвитку небанківських фінансово-кредитних установ в Україні
- •Тема 5. Теорія грошей і перехідна економіка
- •2. Елементи теорії процентів
- •3. Вплив інфляції на теперішню і майбутню вартість грошей
- •Прогнозування темпів інфляції:
- •4.Нарощування і дисконтування грошових потоків
- •5.Порівняння альтернативних варіантів вкладення і нарощування грошових засобів методом дисконтування
- •Тема 6. Інвестиційний менеджмент і перехідна економіка
- •2. Джерела фінансування інвестицій Джерела фінансування інвестицій:
- •3. Фактори вартості капіталу
- •Тема 7. Основи проектного аналізу
- •2. Види проектів і їхня класифікація
- •Класифікація проектів:
- •3. Учасники проекту
- •4. Концепція витрат і вигід в проектному аналізі
- •5. Методи оцінки ефективності проектів
- •6. Критерії ефективності проектів
- •Тема 8. Фінансовий аналіз компанії (міжнародний стандарт)
- •1. Мета і завдання фінансового аналізу
- •2. Моделі проведення фінансового аналізу
- •1. Мета і завдання фінансового аналізу
- •2. Моделі проведення фінансового аналізу
3. Управління трансформаційними процесами Основні процеси, що протікають в трансформаційній економіці на сучасному етапі:
- Суверенізація національної економіки. В стратегічному плані вона означає вихід економіки на передові цивілізаційні рубежі, в тактичному – оформлення її кордонів, визначення їх реального стану і складу;
- Роздержавлення і приватизація, а також формування багатоукладної економіки (всі типи технологічних укладів), в якій оптимально взаємодіють різноманітні форми власності, підприємництва та господарювання;
- Структурна перебудова економіки з метою досягнення домінування виробництв п’ятого і шостого технологічних укладів, опанування постіндустріального, інноваційного типу економічного розвитку;
- Становлення конкурентоспроможного національного товарного виробництва і на цій основі – цивілізованих ринкових відносин та механізмів аллокації (розподілу) ресурсів;
- Перехід до соціально-інтенсивного типу розширеного суспільного відтворення – досягнення та підтримання сталої та динамічної рівноваги національної економіки;
- Гуманізація та соціалізація економічних процесів , яка в загальному плані пов’язана з формуванням людини-особистості, пріоритетним розвитком соціальної сфери у порівнянні з матеріальною;
- Інституціоналізація як процес формування необхідних для економічних перетворень інститутів (формальних і неформальних норм, традицій, настанов, правил тощо), перш за все, громадянського суспільства;
- Лібералізація і демократизація економічного життя з метою створення, перш за все, сприятливих умов для ефективного вільного підприємництва і праці;
- Регіоналізація та муніципалізація, як формування системи регіональних і муніципальних економічних утворень, що само фінансуються і являють собою невід’ємні складові національної економіки;
- Поступове відкриття національної економіки, її органічне включення в світові процеси глобалізації, інтеграції та диференціації, розширення ефективних зовнішньоекономічних зв’язків;
- Становлення сучасного типу триєдиного економічного регулювання (державного, ринкового, громадянського).
Узагальнюючи реальну практику управління трансформаційними процесами, виділяють три базові моделі:
І. «Шокова терапія», в межах якої домінує жорсткий і стислий за термінами монетаристський варіант неоліберальної економічної політики. Передбачає:
- проведення впродовж 1-2 років радикальних антиінфляційних стабілізаційних заходів та приватизації;
- моментальна лібералізація цін;
- максимальне усунення держави від втручання в економічні процеси;
- ліквідація переважної більшості субсидій;
Запровадження повної фінансової самостійності підприємств, «жорстких» бюджетних обмежень тощо.
ІІ. Градуалістська або інкрементальна, яка наголошує на необхідності поступових і відносно повільних ринкових перетворень в міру створення відповідних інституціональних передумов. Передбачає:
- встановлення рівноваги на споживчому ринку шляхом легалізації та розвитку приватного сектора;
- поширення ринкових механізмів спочатку на виробництво та збут споживчих товарів, а згодом і на інвестиції;
- лібералізацію цін зі збереженням певного державного контролю у споживчих галузях економіки;
- формування двосекторної моделі економіки (сектор фірм і сектор домогосподарств).
ІІІ. Інтегративна, яка ґрунтується на саморозвитку трансформаційної економіки, ядро якого становлять:
з технологічної точки зору – група машинобудівних і будівельних галузей;
з соціальної точки зору – професійно-кваліфікаційний та інтелектуально-освітній потенціал суспільства;
з соціально-економічної точки зору – характер привласнення.