Питання для самоперевірки

Об’єкти фінансової науки

• фонди грошових коштів (централізовані та децентралізовані фонди грошових коштів);

• фінансові ресурси держави, адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання, населення;

• грошові доходи і нагромадження (виручка від реалізації продукції, надання послуг, грошові надходження від інших видів діяльності, прибуток, амортизація);

• види податків, обов’язкових зборів та платежів, неподаткових надходжень до бюджетів;

• всі види видатків та витрат держави, місцевих органів самоврядування, суб’єктів господарювання і населення тощо.

Фінансова наука покликана:

• Формулювати теоретичні концепції та моделі фінансів.

• Обгрунтовувати відповідні фінансові явища.

• Обслуговувати практичні потреби регулювання суспільних відносин.

• Сприяти удосконаленню фінансового законодавства і фінансової практики.

Суспільне призначення, місце та роль фінансової науки у суспільстві та в загальній системі економічних наукових знань найбільш повно розкриваються через її функції.

Загальнонаукові функції фінансової науки

гносеологічна (пізнавальна) функція забезпечує суспільство необхідними знаннями про фінанси для правильного вирішення проблем, зокрема теоретичне відображення фінансів на рівні загальних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування, констатацію існуючого стану функціонування та розвитку фінансів.

Функція соціальної пам’яті – накопичення, збереження, трансляція досвіду функціонування фінансів у попередньому історичному періоді.

Інтерпретаційна функція забезпечує пояснення сутності фінансів та фінансових явищ, висвітлення їхнього причинного зв’язку, структурної організації, суспільного призначення.

Прогностична функція відображає здатність фінансової науки на підставі виявлених закономірностей та тенденцій розвитку фінансів і фінансової системи, шляхом висунення гіпотез, прогнозів, аналізу різних варіантів та альтернатив, визначити перспективи їхнього розвитку.

Евристична функція за своїм характером подібна до пізнавальної, але, на відміну від неї, означає не теоретичне опанування дійсності та поширення, систематизацію існуючих фінансових знань, а виявлення нових, раніше невідомих властивостей фінансів та фінансових явищ.

Нормативна функція встановлює, організовує та регулює відносини між науковими структурами за допомогою відповідних норм, правил етики.

комунікативна функція забезпечує взаємозв’язок та взаємодію всіх видів фінансової науки, удосконалення фінансових знань, використання фінансовою наукою наукових знань інших галузей науки, запобігання дублюванню наукових досліджень та прогалин у фінансових знаннях, подолання неконструктивних та необґрунтованих дискусій; реалізується за допомогою наукової мови як зрозумілого та важливого засобу спілкування.

прикладна функція сприяє вирішенню практичних завдань соціально-економічних перетворень і реалізується через розробку практичних заходів вирішення проблемних фінансових питань, проектів нормативно-правових актів з фінансів, концепцій реформування державних фінансових інститутів тощо.

аксіологічна (ціннісна) функція формує у суспільстві ціннісні орієнтації, які спрямовують результати фінансових наукових досліджень на благо суспільства.

креативна (творча) функція реалізується за допомогою створення потужного, інтелектуального потенціалу людства із числа вчених-фінансистів.

ідеологічна функція відображає роль фінансової науки у формуванні суспільної ідеології, зокрема окремі фінансові явища та ідеї є складовими суспільної ідеології, закріплюють загальнолюдські цінності та ідеали, відображають інтереси та волю певних соціальних груп населення, використовуються для складання партійних програм, визначення основних засад внутрішньої та зовнішньої політики тощо.

виховна функція конкретизує роль науки у фінансовій освіті, фінансовому вихованні різних верств населення, формування у членів суспільства певних фінансових орієнтирів і фінансової грамотності.

Конкретно-наукові (спеціальні) функції фінансової науки

• інструментальна функція визначає значення фінансової науки як інструменту суспільства і держави щодо наукового забезпечення фінансової практики.

• фінансово-орієнтуюча функція відображає роль фінансів у визначенні орієнтирів, цінностей, ідей та принципів, шляхів удосконалення фінансових відносин та фінансового законодавства, фінансового регулювання, фінансового забезпечення, створення надійного фінансового механізму тощо.

• критично-експертна функція полягає у критичному осмисленні теоретичних положень фінансової науки, фінансової практики, стану фінансового законодавства, організації та діяльності фінансового апарату, їх відповідність загальноприйнятим нормам і демократичним принципам, а також у проведенні наукової експертизи різних фінансових проектів, нормативно-правових актів з фінансів, фінансової практики.