- •Аудит в бюджетних установах
- •Тема 1 Об'єкт і завдання курсу "Аудит в бюджетних установах".
- •Тема 2 Особливості аудиту в бюджетних організаціях.
- •Тема 3 Аудит необоротних активів.
- •Тема 4 Аудит запасів бюджетної установи.
- •Тема 5 Аудит грошових коштів бюджетної установи.
- •Тема 10 Аудит звітності бюджетної установи
- •Тема 1. Об’єкт та завдання курсу «аудит в бюджетних установах».
- •Основні терміни дисципліни «Аудит в бюджетних установах»
- •Завдання, об’єкт та етапи проведення аудиту бюджетних установ.
- •Вимоги до державних аудиторів.
- •Тема 2 особливості аудиту в бюджетних організаціях
- •3. Документальне оформлення та реалізація результатів перевірки.
- •1. Загальна характеристика аудиту в бюджетній сфері
- •2. Особливості здійснення аудиту
- •3. Документальне оформлення та реалізація результатів перевірки
- •Тема 3 аудит необоротних активів. План:
- •1. Завдання і джерела аудиту основних засобів.
- •Джерелами аудиту основних засобів бюджетної установи є:
- •2.Аудит дотримання умов збереження основних засобів
- •3. Аудит операцій по руху основних засобів.
- •4. Аудит правильності нарахування зносу основних засобів.
- •5.Аудит ремонту основних засобів.
- •Тема 4 Аудит запасів бюджетної установи.
- •1. Джерела інформації які використовуються при аудиті матеріальних запасів
- •2. Порядок здійснення перевірки стану складського господарства і умов зберігання матеріальних запасів
- •3. Особливості інвентаризації матеріальних запасів під час аудиту
- •4. Напрями та способи аудиту операцій пов’язаних з прийманням матеріальних запасів
- •5. Напрями та способи аудиту операцій з відпуску матеріальних запасів
- •6. Методика проведення аудиту операцій з використання запасів у виробництві
- •8. Методика аудиту мшп
- •9. Перевірка якості проведених інвентаризацій матеріальних цінностей і відображення в обліку їх результатів
- •10. Найтиповіші порушення правил здійснення і відображення в обліку операцій з матеріальними запасами
- •11. Заходи, що вживаються в разі виявлення порушень вимог чинного законодавства щодо операцій із запасами
- •Тема 5 аудит грошових коштів бюджетної установи
- •5.1. Основні напрями та джерела інформації аудиту грошових коштів.
- •5.2. Методика аудиторської перевірки фактичної наявності та умов зберігання грошей у касі.
- •5.3. Напрями перевірки дотримання касової дисципліни.
- •5.4. Типові порушення ведення касових операцій.
- •5.5 Заходи, що вживаються контрольними органами в разі виявлення порушень вимог чинного бюджетного законодавства.
- •Тема 6 аудит розрахунків бюджетних установ
- •1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми аудиту розрахунків
- •2. Аудит розрахунків із різними дебіторами і кредиторами
- •Тема 7 аудит власного капіталу бюджетної установи.
- •1. Аудит формування та використання власного капіталу
- •2 Аудит Звіту про власний капітал
- •Тема 8 аудит розрахунків з оплати праці
- •1. Методи і прийоми, які використовуються під час аудиту розрахунків по оплаті праці
- •3. Основні особливості аудиту розрахунків по оплаті праці
- •Тема 9 аудит видатків бюджетної установи
- •1. Аудит руху та формуванням видатків
- •2. Загальна характеристика аудиту в бюджетній сфері
- •3. Аудиторська перевірка та її результати
- •Аудиторський висновок про достовірність касових операцій
- •Тема 10 аудит звітності бюджетної установи
- •1. Аудит бухгалтерської звітності бюджетних установ та її регламентація
- •2. Аудит податкової звітності бюджетних установ
- •3. Аудит статистичної звітності
2. Особливості здійснення аудиту
Основними завданнями аудиту є:
оцінка виконання результативних показників бюджетних програм;
оцінка ефективності виконання бюджетних програм;
виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасній, повній і якісній реалізації запланованих цілей;
визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на реалізацію запланованих цілей;
розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів.
Аудит проводиться шляхом аналізу:
нормативно-правових актів, розрахунків та обґрунтувань, методичних документів, видань і публікацій щодо напряму діяльності в бюджетній програмі, стосовно якої проводиться аудит ефективності;
результатів раніше здійснених контролюючими органами контрольних заходів;
показників статистичної, фінансової та оперативної звітності.
Предметом дослідження під час проведення фінансово-господарського аудиту є первинні документи щодо операцій з коштами та майном, іншими активами і пасивами, ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та організація внутрішнього фінансового контролю.
Фінансово-господарський аудит включає:
проведення протягом року моніторингу фінансової звітності бюджетної установи;
проведення у разі виявлення за результатами моніторингу фінансової звітності бюджетної установи ризикових операцій перевірки використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, правильності ведення бухгалтерського обліку, складання достовірної фінансової звітності;
дослідження системи внутрішнього фінансового контролю, зокрема якості його організації;
підготовку керівництву бюджетної установи пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень за результатами моніторингу її фінансової звітності;
відстеження усунення керівництвом бюджетної установи недоліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу її фінансової звітності та перевірки;
надання висновку про рівень достовірності фінансової звітності бюджетної установи, ступінь дотримання її посадовими особами законодавства з фінансових питань та повноту врахування пропозицій, внесених під час фінансово-господарського аудиту.
Фінансово-господарський аудит проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби за планами, які складаються та затверджуються у порядку, визначеному законодавством. У бюджетних установах, де проводиться фінансово-господарський аудит, ревізії і перевірки за ініціативою органів державної контрольно-ревізійної служби не плануються. Не пізніше ніж за десять календарних днів до фінансово-господарського аудиту керівнику бюджетної установи надсилається відповідне повідомлення із зазначенням мети і відповідальних за проведення аудиту посадових осіб.
Посадовій особі органу державної контрольно-ревізійної служби видається посвідчення встановленого Головою КРУ зразка, підписане керівником відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби і скріплене печаткою цього органу. Посадова особа органу державної контрольно-ревізійної служби зобов'язана пред'явити керівнику бюджетної установи посвідчення на право проведення фінансово-господарського аудиту і на його прохання розписатися в журналі відвідання установи та її структурних підрозділів представниками контролюючих органів.
Фінансово-господарський аудит проводиться протягом бюджетного періоду в такій послідовності:
1) ознайомлення із сферою діяльності бюджетної установи та системою бухгалтерського обліку, фінансової звітності і внутрішнього фінансового контролю; аналіз нормативно-правових актів, методичних документів, розрахунків та обґрунтувань, матеріалів, пов’язаних з проведенням попередніх контрольних заходів, публікацій у засобах масової інформації, звернень громадян, інформації суб’єктів господарювання та державних органів щодо використання бюджетною установою коштів та майна, інших активів і пасивів;
2) виявлення можливих недоліків у фінансово-господарській діяльності бюджетної установи та здійсненні внутрішнього фінансового контролю, оцінка ризиків та підготовка програми проведення фінансово-господарського аудиту;
3) проведення моніторингу фінансової звітності бюджетної установи та у разі потреби перевірка використання коштів та майна, інших активів і пасивів, правильності ведення бухгалтерського обліку; аналіз місячної і квартальної фінансової звітності; оцінка результатів попереднього зовнішнього і внутрішнього фінансового контролю; визначення повноти врахування керівництвом бюджетної установи пропозицій, внесених у процесі моніторингу її фінансової звітності або перевірки. Результати моніторингу фінансової звітності при виявленні недоліків або ознак порушень оформляються довідкою, а перевірка – довідкою або актом, один примірник яких передається керівництву бюджетної установи;
4) дослідження річної фінансової звітності бюджетної установи; оцінка врахування пропозицій, внесених керівництву бюджетної установи протягом звітного року за результатами моніторингу й фінансової звітності або перевірки, складання проекту аудиторського звіту з підготовкою висновків і пропозицій; обговорення проекту аудиторського звіту з керівництвом бюджетної установи; підписання аудиторського звіту; надання аудиторського звіту керівництву бюджетної установи;
5) інформування у разі потреби інших державних органів про рівень достовірності фінансової звітності бюджетної установи, ступінь дотримання її посадовими особами законодавства з фінансових питань та стан її внутрішнього фінансового контролю.
На кожному етапі проведення фінансово-господарського аудиту посадовими особами органу державної контрольно-ревізійної служби можуть надаватися керівництву бюджетної установи пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень, які обов’язкові для розгляду, а у разі звернення керівництва бюджетної установи надають роз’яснення щодо здійснення операцій, ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності та організації внутрішнього фінансового контролю.
За результатами аудиту складається звіт у трьох примірниках:
один залишається у справах бюджетної установи;
другий – подається разом з річним фінансовим звітом головному розпоряднику бюджетних коштів, а за його відсутності – територіальному фінансовому органу;
третій – відповідному органу Державного казначейства.