- •Аудит в бюджетних установах
- •Тема 1 Об'єкт і завдання курсу "Аудит в бюджетних установах".
- •Тема 2 Особливості аудиту в бюджетних організаціях.
- •Тема 3 Аудит необоротних активів.
- •Тема 4 Аудит запасів бюджетної установи.
- •Тема 5 Аудит грошових коштів бюджетної установи.
- •Тема 10 Аудит звітності бюджетної установи
- •Тема 1. Об’єкт та завдання курсу «аудит в бюджетних установах».
- •Основні терміни дисципліни «Аудит в бюджетних установах»
- •Завдання, об’єкт та етапи проведення аудиту бюджетних установ.
- •Вимоги до державних аудиторів.
- •Тема 2 особливості аудиту в бюджетних організаціях
- •3. Документальне оформлення та реалізація результатів перевірки.
- •1. Загальна характеристика аудиту в бюджетній сфері
- •2. Особливості здійснення аудиту
- •3. Документальне оформлення та реалізація результатів перевірки
- •Тема 3 аудит необоротних активів. План:
- •1. Завдання і джерела аудиту основних засобів.
- •Джерелами аудиту основних засобів бюджетної установи є:
- •2.Аудит дотримання умов збереження основних засобів
- •3. Аудит операцій по руху основних засобів.
- •4. Аудит правильності нарахування зносу основних засобів.
- •5.Аудит ремонту основних засобів.
- •Тема 4 Аудит запасів бюджетної установи.
- •1. Джерела інформації які використовуються при аудиті матеріальних запасів
- •2. Порядок здійснення перевірки стану складського господарства і умов зберігання матеріальних запасів
- •3. Особливості інвентаризації матеріальних запасів під час аудиту
- •4. Напрями та способи аудиту операцій пов’язаних з прийманням матеріальних запасів
- •5. Напрями та способи аудиту операцій з відпуску матеріальних запасів
- •6. Методика проведення аудиту операцій з використання запасів у виробництві
- •8. Методика аудиту мшп
- •9. Перевірка якості проведених інвентаризацій матеріальних цінностей і відображення в обліку їх результатів
- •10. Найтиповіші порушення правил здійснення і відображення в обліку операцій з матеріальними запасами
- •11. Заходи, що вживаються в разі виявлення порушень вимог чинного законодавства щодо операцій із запасами
- •Тема 5 аудит грошових коштів бюджетної установи
- •5.1. Основні напрями та джерела інформації аудиту грошових коштів.
- •5.2. Методика аудиторської перевірки фактичної наявності та умов зберігання грошей у касі.
- •5.3. Напрями перевірки дотримання касової дисципліни.
- •5.4. Типові порушення ведення касових операцій.
- •5.5 Заходи, що вживаються контрольними органами в разі виявлення порушень вимог чинного бюджетного законодавства.
- •Тема 6 аудит розрахунків бюджетних установ
- •1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми аудиту розрахунків
- •2. Аудит розрахунків із різними дебіторами і кредиторами
- •Тема 7 аудит власного капіталу бюджетної установи.
- •1. Аудит формування та використання власного капіталу
- •2 Аудит Звіту про власний капітал
- •Тема 8 аудит розрахунків з оплати праці
- •1. Методи і прийоми, які використовуються під час аудиту розрахунків по оплаті праці
- •3. Основні особливості аудиту розрахунків по оплаті праці
- •Тема 9 аудит видатків бюджетної установи
- •1. Аудит руху та формуванням видатків
- •2. Загальна характеристика аудиту в бюджетній сфері
- •3. Аудиторська перевірка та її результати
- •Аудиторський висновок про достовірність касових операцій
- •Тема 10 аудит звітності бюджетної установи
- •1. Аудит бухгалтерської звітності бюджетних установ та її регламентація
- •2. Аудит податкової звітності бюджетних установ
- •3. Аудит статистичної звітності
Тема 6 аудит розрахунків бюджетних установ
ПЛАН:
1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми аудиту розрахунків
2. Аудит розрахунків із різними дебіторами і кредиторами
1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми аудиту розрахунків
У зміцненні фінансового стану і платоспроможності підприємств значна роль належить аудиту стану розрахунків, динаміки дебіторської і кредиторської заборгованості. Завдання аудиту полягає в перевірці дотримання нормативно-правового регулювання розрахункових операцій і стану розрахунково-платіжної дисципліни та їх документального обґрунтування. Особливу увагу необхідно звернути на законність розрахунків, їх доцільність, документальну обґрунтованість і правильність відображення розрахункових операцій у бухгалтерському обліку.
Об’єкти аудиту:
розрахунки з бюджетом за нарахованими доходами;
розрахунки з дебіторами і кредиторами;
розрахунки з постачальниками та покупцями;
розрахунки за претензіями;
розрахунки з відшкодування збитків;
внутрішньогосподарські та внутрішні розрахунки;
обдік розрахункових операцій.
Джерела інформації:
нормативно-правове забезпечення за кожним видом розрахунків;
первинні документи та бухгалтерські звіти;
облікові регістри з розрахункових операцій.
Методичні прийоми аудиту розрахунків:
інвентаризація
вибіркове та суцільне спостереження;
дослідження облікової інформації за стуттю і змістом;
перевірка законності розрахункових операцій;
зустрічна перевірка;
зіставлення документів з обліковими реєстрами;
Під час аудиту розрахункових операцій важливе значення має використання фактографічної інформації, яка є обліковою інформацією. При цому здійснюється перевірка наявності документів за кожним з об’єктів аудиту, достовірності сум платіжних документів, термінів перерахування коштів за цільовим призначенням, дотримання використання коштів на різні платежі, а також залишку коштів , виявлення необґрунтованої претензії , представлення розрахунку сум розбіжностей , дотримання достовірності розрахунків .
Джерелами нормативно-законодавчої інформації є та, що законодавчо обґрунтовує розрахунки, тобто інформація, що підтверджує законність (або незаконність) тих або інших розрахункових операцій.
Облікова інформація, яка використовується під час аудиту розрахунків, дає можливість ревізору обґрунтувати дійсність звершення або недостовірність розрахункових операцій. Під час аудиту розрахунків з постачальниками поряд з нормативно-законодавчою інформацією використовують первинні розрахунково-платіжні документи, виписки банку і записи в бухгалтерських реєстрах. Згідно з новим Планом рахунків бухгалтерського обліку під час аудиту розрахунків із постачальниками використовується інформація, що відображена у відповідному обліковому реєстрі за рахунком 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”, де ведеться облік за кожним постачальником та підрядником у розрізі кожного документа (рахунка) та оплати. Ця інформація використовується для перевірки розрахунків з постачальниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги.
Інформацією для аудиту розрахунків із покупцями згідно із зазначеним Планом рахунків є записи відповідного облікового реєстру за рахунком 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”. На підставі операцій, що відображені за дебетом цього рахунка, перевіряється правильність визначення продажної вартості реалізованої продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг (зокрема, за виконання бартерних операцій), яка повинна включати податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів. На підставі залишків за кредитом зазначеного рахунка перевіряють суму платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах або в касу та перевіряють інші види розрахунків.
Під час аудиту розрахунків із різними дебіторами і кредиторами використовуються також розрахунково-платіжні документи, виписки банку, акти взаємозвірки та облікові реєстри за рахунком 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. Перевірка виникнення і погашення дебіторської заборгованості здійснюється за відповідними субрахунками в розрізі аналітичного обліку.
На відміну від дебіторської заборгованості джерелами інформації для перевірки кредиторської заборгованості є записи в облікових реєстрах субрахунків та аналітичного обліку за рахунком 68-5 “Розрахунки з іншими кредиторами”.
У системі методичних прийомів аудиту розрахункових операцій важливе значення має інвентаризація розрахунків. Загальні підсумки інвентаризації розрахунків із дебіторами, кредиторами, постачальниками і покупцями оформляють актом . Для складання цього акта необхідно звірити розрахунки, що здійснюються різними методами. Так, при розрахунках, що здійснюються поза межами знаходження підприємства, дебіторам надсилають виписки із особових рахунків. Підприємства дебітори або підтверджують заборгованість, або повідомляють свої заперечення з зазначенням суми розходжень. При розрахунках у межах діяльності підприємства ревізор організує їх взаємозвірення, що оформляється актом звірення розрахунків .
Взаємозвіряння розрахунків дає можливість аудитору підтвердити достовірність і реальність заборгованості. На субрахунках рахунка 37 “Розрахунки з різними дебіторами” повинні залишитись виключно погоджені суми. При розбіжностях суми дебіторської заборгованості, що рахується в обліку, з відповідними даними інших підприємств матеріали передаються на вирішення відповідним органам. Якщо під час інвентаризації дебіторської заборгованості виявлена заборгованість, термін позовної давності якої вже минув, до документів аудитора додається довідка. Аудитор встановлює осіб, винних у пропуску терміну позовної давності дебіторської заборгованості, визначає підстави і термін її виникнення та обґрунтовує причини пропуску позовної давності.
У такому ж порядку під час аудиторської перевірки підтверджується достовірність і реальність кредиторської заборгованості в розрізі особових рахунків аналітичного обліку.
Достовірність заборгованості постачальників і покупців при розрахунках через банк можна підтвердити даними розрахунково-платіжних документів, що прикладені до виписок банку з відповідного рахунка.
Розрахунково-аналітичні методичні прийоми аудиту розрахунків потребують застосування методів аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості. Це дає можливість її проаналізувати, виявити динаміку цієї заборгованості та з’ясувати причини утворення нереальних сум заборгованості.
Документальні методичні прийоми потребують застосування прийомів дослідження суті і змісту розрахункових операцій, їх достовірності, законності та правильності відображення в обліку.
Виявлені порушення розрахунків відображають у відповідному розділі акта проведення аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства. До акта додаються групувальні відомості встановлених аудитором порушень і зловживань, акти інвентаризації заборгованості з дебіторами, кредиторами, постачальниками і покупцями та акти звірення розрахунків.