- •Аудит в бюджетних установах
- •Тема 1 Об'єкт і завдання курсу "Аудит в бюджетних установах".
- •Тема 2 Особливості аудиту в бюджетних організаціях.
- •Тема 3 Аудит необоротних активів.
- •Тема 4 Аудит запасів бюджетної установи.
- •Тема 5 Аудит грошових коштів бюджетної установи.
- •Тема 10 Аудит звітності бюджетної установи
- •Тема 1. Об’єкт та завдання курсу «аудит в бюджетних установах».
- •Основні терміни дисципліни «Аудит в бюджетних установах»
- •Завдання, об’єкт та етапи проведення аудиту бюджетних установ.
- •Вимоги до державних аудиторів.
- •Тема 2 особливості аудиту в бюджетних організаціях
- •3. Документальне оформлення та реалізація результатів перевірки.
- •1. Загальна характеристика аудиту в бюджетній сфері
- •2. Особливості здійснення аудиту
- •3. Документальне оформлення та реалізація результатів перевірки
- •Тема 3 аудит необоротних активів. План:
- •1. Завдання і джерела аудиту основних засобів.
- •Джерелами аудиту основних засобів бюджетної установи є:
- •2.Аудит дотримання умов збереження основних засобів
- •3. Аудит операцій по руху основних засобів.
- •4. Аудит правильності нарахування зносу основних засобів.
- •5.Аудит ремонту основних засобів.
- •Тема 4 Аудит запасів бюджетної установи.
- •1. Джерела інформації які використовуються при аудиті матеріальних запасів
- •2. Порядок здійснення перевірки стану складського господарства і умов зберігання матеріальних запасів
- •3. Особливості інвентаризації матеріальних запасів під час аудиту
- •4. Напрями та способи аудиту операцій пов’язаних з прийманням матеріальних запасів
- •5. Напрями та способи аудиту операцій з відпуску матеріальних запасів
- •6. Методика проведення аудиту операцій з використання запасів у виробництві
- •8. Методика аудиту мшп
- •9. Перевірка якості проведених інвентаризацій матеріальних цінностей і відображення в обліку їх результатів
- •10. Найтиповіші порушення правил здійснення і відображення в обліку операцій з матеріальними запасами
- •11. Заходи, що вживаються в разі виявлення порушень вимог чинного законодавства щодо операцій із запасами
- •Тема 5 аудит грошових коштів бюджетної установи
- •5.1. Основні напрями та джерела інформації аудиту грошових коштів.
- •5.2. Методика аудиторської перевірки фактичної наявності та умов зберігання грошей у касі.
- •5.3. Напрями перевірки дотримання касової дисципліни.
- •5.4. Типові порушення ведення касових операцій.
- •5.5 Заходи, що вживаються контрольними органами в разі виявлення порушень вимог чинного бюджетного законодавства.
- •Тема 6 аудит розрахунків бюджетних установ
- •1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми аудиту розрахунків
- •2. Аудит розрахунків із різними дебіторами і кредиторами
- •Тема 7 аудит власного капіталу бюджетної установи.
- •1. Аудит формування та використання власного капіталу
- •2 Аудит Звіту про власний капітал
- •Тема 8 аудит розрахунків з оплати праці
- •1. Методи і прийоми, які використовуються під час аудиту розрахунків по оплаті праці
- •3. Основні особливості аудиту розрахунків по оплаті праці
- •Тема 9 аудит видатків бюджетної установи
- •1. Аудит руху та формуванням видатків
- •2. Загальна характеристика аудиту в бюджетній сфері
- •3. Аудиторська перевірка та її результати
- •Аудиторський висновок про достовірність касових операцій
- •Тема 10 аудит звітності бюджетної установи
- •1. Аудит бухгалтерської звітності бюджетних установ та її регламентація
- •2. Аудит податкової звітності бюджетних установ
- •3. Аудит статистичної звітності
2. Аудит розрахунків із різними дебіторами і кредиторами
Одночасно з організацією інвентаризації дебіторської і кредиторської заборгованості аудитор перевіряє реальність, достовірність і законність розрахункових операцій та правильність їх відображення на відповідних рахунках і субрахунках бухгалтерського обліку. На початку перевірки потрібно вивчити динаміку зміни і величини залишків заборгованості за окремими місяцями на підставі балансу, облікових реєстрів аналітичного обліку. Значні суми залишків заборгованостей, зростання або їх тривалий термін є сигналом для суцільної ґрунтовної перевірки за суттю і змістом. Зменшення заборгованості може виникати внаслідок необґрунтованого її списання, як безнадійної, замість того, щоб здійснити заходи щодо своєчасного стягненню боргів. Аудитор з’ясовує причини і періоди виникнення заборгованості, визначає відповідних осіб, встановлює реальність заборгованості і заходи, які вживає підприємство для її стягнення. Перевірку заборгованості здійснюють на підставі записів на рахунках аналітичного обліку.
Під час аудиту необхідно звернути увагу на наявність простроченої дебіторської заборгованості. Якщо під час аудиту будуть виявлені такі суми дебіторської заборгованості, доцільно їх узагальнити у відомості.
За кожним фактом виявленої простроченої дебіторської чи кредиторської заборгованості встановлюють причини несвоєчасного повернення сум заборгованості.
Однією з причин виникнення незаконної і нереальної заборгованості може стати відставання і запущення аналітичного обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами. Тому під час аудиту необхідно перевірити своєчасність і правильність відображення в синтетичному і аналітичному обліку операцій за розрахунками з дебіторами і кредиторами. З’ясовують також, чи не приховується дебіторська заборгованість на інших рахунках, зокрема, і нереальна заборгованість, за якою минули строки позовної давності. Для перевірки дебіторської і кредиторської заборгованості використовують записи в оборотних відомостях, рахунках аналітичного обліку з дебіторами або кредиторами, картках або книгах за їх особовими рахунками. У всіх випадках записи в цих облікових реєстрах зіставляють з первинними документами. Якщо під час перевірки будуть виявлені факти зменшення сум дебіторської заборгованості аудитори з’ясовують, чи не було випадків необґрунтованого списання боргів окремих дебіторів за рахунок витрат виробництва, збільшення собівартості реалізованої готової продукції або простроченої кредиторської заборгованості. За допомогою таких списань часто покривались нестачі товарно-матеріальних цінностей, незаконні витрати посадових осіб та інші зловживання.
Перевірку розрахунків із різними дебіторами і кредиторами доцільно провести за окремими балансовими рахунками. При цьому з’ясовують відповідність сум заборгованості на момент перевірки за даними статей балансу з даними головної книги за рахунками розрахунків, оборотних відомостей, аналітичних рахунків дебіторів і кредиторів, а також карток особових рахунків і інших регістрів аналітичного обліку розрахунків. Виявлені розходження будуть вказувати на відображення в балансі заборгованості за допомогою згорненого сальдо, наявність сум нереальної заборгованості в регістрах аналітичного обліку. Згорнене сальдо в балансі деякі бухгалтери іноді неправильно приховують з метою штучного зменшення сум заборгованості з тим, щоб прикрасити дійсний стан розрахунків на підприємстві. Тому фактичні залишки дебіторської заборгованості на момент ревізії зіставляють із встановленим лімітом.
Тут же розглядають кожну суму заборгованості за даними аналітичного обліку (оборотні відомості за аналітичними рахунками, картки та інші регістри аналітичного обліку за особовими рахунками розрахунків). При цьому виявляються суми спірної і безнадійної заборгованості, заборгованості, не оплаченої в термін із минулими термінами позовної давності, документально не обґрунтованої заборгованості, а також боргів, за якими не вживалися заходи до стягнення. Особливо перевіряють картки аналітичного обліку або записи в оборотних відомостях під такими загальними назвами, як “Дебітори до з’ясування”, “Кредитори до з’ясування”, “Інші дебітори”, “Спірні суми”. Вони свідчать про занедбаність обліку розрахунків, неприйняття своєчасних заходів до стягнення або погашення заборгованості і необхідності ретельної перевірки розрахункових операцій. Суми заборгованості, що викликають сумнів досліджують із залученням первинних документів, застосуванням методів взаємного контролю документів і зустрічної перевірки операцій. Авдитор з’ясовує, які вживалися заходи щодо стягнення і уточнення простроченої, безнадійної, необґрунтованої та іншої сумнівної дебіторської заборгованості. Всі суми ненормальної дебіторської заборгованості на момент аудиту необхідно відобразити в накопичувальну відомість. У ній будуть відображені суми безнадійної, необґрунтованої, простроченої і спірної дебіторської заборгованості, які знаходяться на всіх балансових рахунках з обліку розрахунків. Сюди ж потрібно включати суми дебіторської заборгованості різних організацій і осіб за всіма розрахунками, які не сплачуються боржниками і заходи щодо стягнення яких не приймаються.
Найбільш характерні випадки порушень розрахункової дисципліни і великі суми дебіторської заборгованості відображають безпосередньо в аудиторському звіті.