2. Загальні принципи організації і структури цивільного захисту України. Організаційна структура цз огд. Загальні принципи організації і структури установ цивільного захисту України

Заходи цивільного захисту поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.

Систему цивільного захисту складають :

• центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

• органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов’язані з безпекою і захистом населення, попередженням, регулюванням і діями в надзвичайних ситуаціях;

• органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування;

• сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦЗ;

• фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

• системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;

• курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців і населення з питань цивільного захисту.

Керівництво ЦЗ України відповідно до його побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні організації, керівників підприємств, установ і організацій.

Начальником ЦЗ України є Прем’єр-міністр України, а його заступником – керівник Міністерства з НС. Начальниками ЦЗ міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій є їх керівники.

Безпосереднє виконання завдань ЦЗ здійснюється постійно діючими органами управління у справах ЦЗ, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами та службами ЦЗ. Органи управління у справах ЦЗ, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами регіонального підпорядкування.

Адміністрація ОГД, незалежно від форм власності, забезпечує своїх працівників колективними та індивідуальними засобами захисту, сприяє здійсненню евакуаційних заходів, створенню сил для подолання наслідків надзвичайних ситуацій, виконанню заходів з цивільного захисту.

Власники потенційно небезпечних об’єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження від аварій та катастроф.

Для забезпечення постійної готовності органів державного управління до швидких і чітких дій в екстремальних ситуаціях, які можуть виникнути внаслідок аварій, катастроф і різного роду стихійних лих, утворюються державні, обласні та районні «Постійні комісії з надзвичайних ситуацій». Ці комісії наділені великими правами, головними з яких є :

• прийняття рішень за проведення екстремальних заходів по захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій;

• здійснення контролю за діяльністю ОГД з питань зменшення небезпеки виникнення аварій, катастроф тощо;

• участь і підготовці висновків доцільності розміщення ОГД;

• підготовка до евакуації населення і матеріальних цінностей;

• залучення до роботи комісії потрібних експертів;

Постійні комісії з надзвичайних ситуацій вимагають від усіх ОГД, розташованих на території області (району) інформацію, пов’язану з виникненням надзвичайної ситуації та ін.

Комісію очолює, як правило, перший заступник голови виконавчої влади. Комісія повинна координувати та контролювати роботу органів влади з питань профілактики, попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

У сфері безпосереднього керівництва комісії знаходяться державні органи охорони природи, Держкомгідромет та інші.

До складу комісії залучаються заступники голови виконавчої влади, керівники головних управлінь та відділів області (району), великих виробничих підприємств.

Постійний робочий орган при обласній комісії – управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

3 серпня 1998 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру».

Єдина державна система складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні :

• загальнодержавний;

• регіональний;

• місцевий;

• об’єктовий.

Основною метою створення єдиної державної системи є :

• забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

• цивільного захисту населення.

Координуючими органами державної системи є :

1) На загальнодержавному рівні :

• регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій,

• Національна рада з питань життєдіяльності населення;

2) На регіональному рівні:

• регіональні комісії обласних державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та НС;

3) На місцевому рівні:

• комісії державних адміністрацій і виконавчих органів влади;

4) На об’єктовому рівні:

• об’єктові комісії.

Основні заходи, що реалізуються державною системою, залежать від режиму діяльності, який може бути :

1. режим повсякденної діяльності;

2. режим підвищеної діяльності;

3. режим діяльності у надзвичайному стані.

Організаційно-методичне керівництво плануванням дій єдиної державної системи здійснює Міністерство з надзвичайних ситуацій.

Всім Міністерствам та іншим центральним органам визначені функції щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Міністерство з надзвичайних ситуацій та його підрозділи є постійним органом управління єдиної державної системи. Цей орган здійснює координацію діяльності центральних органів виконавчої влади, інших учасників реалізації планових заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.