2.3. Розрахунок розмірів поперечного перерізу паса.

В технічній літературі існує декілька методик розрахунку розмірів попе­реч­ного перерізу паса. У даному прикладі використана методика [1], С.241...246.

Схема поперечного перерізу плоского паса

Р ис.2.3.

2.3.1. Розрахункове корисне навантаження (колова сила), яке передає пере­дача, в Н.

або . (2.11)

Тут – потужність на ведучому шківу, кВт; – крутний момент на ведучому шківу, Нм; – діаметр ведучого шківа, мм; – колова швид­кість паса, м/c. Значення , , і визначені в попередніх розділах.

2.3.2. Допустиме питоме корисне навантаження, в Н/мм.

, (2.12)

де – оптимальне питоме корисне навантаження, що може передаватись одиницею ширини паса при питомій силі попереднього натягу віток , яка припадає на одиницю товщини однієї прокладки ( – число прокладок). Ви­бирається із табл.21.4, [1]; – коефіцієнт, який враховує нахил передачі до горизонту; – коефіцієнт, який враховує кут обхвату пасом малого шківа; – коефіцієнт, який враховує вплив на роботу передачі відцентрових сил; – коефіцієнт, який враховує режим роботи передачі. Коефіцієнти , , і вибираються згідно рекомендацій С.244...245, [1].

2.3.3. Потрібна ширина паса, в мм.

. (2.13)

Отримане значення округляємо до стандартного (див. табл.21.4, [1]).

2.3.4 Площа поперечного перерізу паса, в мм².

, (2.14)

де – товщина паса, визначається з відношень, вказаних у розд.2.2.2 і окру­гляється до стандартного (див. табл.21.4, [1]), мм.

2.4. Розрахунок передачі на довговічність.

Довговічність пасової передачі оцінюється довговічністю паса, який пра­цює при змінних напруженнях. Для визначення строку служби паса визнача­ють наступні величини.

2.4.1. Потрібна сила попереднього натягу віток паса, в Н.

. (2.15)

2.4.2. Напруження від попереднього натягу паса, в МПа.

. (2.16)

2.4.3. Напруження від корисного навантаження паса, в МПа.

. (2.17)

2.4.4. Напруження від дії відцентрової сили, в МПа.

, (2.18)

де – густина матеріалу паса, кг/м³.

Для гумотканинного паса кг/м³, табл.21.3, [1].

2.4.5. Напруження згину у пасі, в МПа.

, (2.19)

де – модуль пружності матеріалу паса, МПа.

Для гумотканинного паса, МПа, табл.21.3, [1].

2.4.6 Максимальне напруження у пасі, в МПа.

. (2.20)

2.4.7 Строк служби паса, в год.

, (2.21)

де – обмежена границя витривалості паса при базі випробувань ; – показник степені кривої втоми паса; – число шківів у передачі; – число пробігів паса за секунду; – коефіцієнт, що враховує різний ступінь впливу напружень згину в пасі на малому та більшому шківах.

Значення і вибираються із табл.21.3, [1], а вибирають згідно рекомендацій С.243, [1].

2.5. Сила тиску на вали пасової передачі, в Н.

. (2.22)

2.6. Розрахунок шківів.

2.6.1. Матеріал шківів.

Шківи виготовляють з чавуну (частіше СЧ15), сталі (частіше 25Л), легких сплавів (АЛ-3, МЛ-3), та неметалевих матеріалів (текстоліт, волокніт, дерев­но-шарові пластики, тощо). Основним показником вибору матеріалів шківів є колова швидкість . При: м/с – беруть чавун; м/с – беруть стальне литво; м/с – алюмінієві сплави.

2.6.2. Конструкція шківа.

Шків плоскопасової передачі складається з обода та маточини, з’єднаних диском або спицями. Робоча поверхня обода гладка, має мати шорсткість мкм. Для запобігання сходження паса зі шківів робочу поверхню веденого шківа виконують опуклою, а ведучого – циліндричною. При м/с робочі поверхні обох шківів виконують опуклими. Кількість спиць визначається за формулою

,

де – діаметр шківа, мм (для ведучого – , а для веденого – ). Якщо: тоді шків виконують з диском; – зі спицями, число яких потрібно брати парним. При м/с шківи вико­нують тільки з диском. Якщо ширина обода мм, тоді спиці розмі­щують в один ряд, а при мм – у два ряди.